- •Тема 1. Теоретичні основи і принципи організації контролю в україні
- •1.1. Контроль у системі управління. Мета і завдання контролю.
- •1.2. Економічна сутність предмету і методу контролю, його об’єкти.
- •1.3. Організаційні форми контролю та функції контролюючих органів.
- •1.4. Класифікація видів контролю
- •1.5. Методичні прийоми контролю.
- •Тема 2. Організація, планування і техніка контрольно-ревізійної роботи
- •2.1. Суть, завдання та принципи ревізії.
- •2.2. Класифікація ревізій
- •2.3. Планування контрольно-ревізійної роботи.
- •2.4. Контрольно-ревізійний процес, його стадії.
- •2.5. Права, обов’язки та відповідальність ревізорів. Захист посадових осіб дкрс.
- •Тема 3. Контроль і ревізія грошових коштів та банківських операцій
- •3.1.Завдання та джерела ревізії грошових коштів
- •3.2. Ревізія каси.
- •3.3. Ревізія касових операцій та їх документального оформлення
- •3.4. Ревізія операцій із грошовими коштами на рахунках у банку
- •Тема 4. Контроль і ревізія розрахункових операцій
- •4.1. Ревізія розрахунків із підзвітними особами
- •4.2. Ревізія розрахунків за претензіями та відшкодуванням завданих збитків
- •4.3. Ревізія розрахунків із покупцями і замовниками
- •4.4. Ревізія розрахунків із різними дебіторами та розрахунків з іншими операціями
- •4.5. Ревізія розрахунків із постачальниками і підрядниками
- •4.6. Контроль і ревізія розрахунків за податками і платежами
- •4.7. Ревізія розрахунків з органами соціального страхування
- •4.8. Контроль і ревізія кредитних операцій
- •Тема 5. Контроль і ревізія основних засобів та нематеріальних активів
- •5.1. Завдання, послідовність і джерела контролю основних засобів
- •5.2. Контроль фактичної наявності і збереження основних засобів
- •5.3. Контроль надходження і вибуття основних засобів
- •5.4 Перевірка нарахування амортизації
- •5.5. Контроль операцій по ремонту основних засобів
- •5.6. Особливості проведення ревізії нематеріальних активів
- •Тема 6. Контроль і ревізія виробничих запасів
- •6.1. Завдання, джерела контролю та порядок здійснення ревізії операцій з виробничими запасами.
- •6.2. Перевірка дотримання умов збереження матеріальних ресурсів.
- •6.3.Порядок проведення інвентаризації запасів та відображення в обліку її результатів.
- •6.4. Контроль і ревізія стану обліку виробничих запасів у бухгалтерії
- •6.5. Перевірка використання сировини і матеріалів у виробництві.
- •6.6. Ревізія операцій з малоцінними і швидкозношуваними предметами (мшп)
- •Тема 7. Контроль і ревізія використання трудових ресурсів і фонду оплати праці
- •7.1. Завдання, джерела інформації та напрямки контролю оплати праці.
- •7.2. Перевірка обліку особового складу
- •7.3. Ревізія правильності нарахування заробітної плати.
- •7.4. Перевірка утримань із заробітної плати.
- •Тема 8. Контроль і ревізія виробництва й собівартості продукції та її реалізації
- •8.1. Завдання та джерела контролю витрат діяльності підприємства
- •8.2. Перевірка правильності ведення обліку витрат, що включаються до собівартості продукції, робіт, послуг
- •8.3. Ревізія незавершеного виробництва у промисловості
- •8.4. Перевірка стану бухгалтерського обліку і достовірності звітності по випуску готової продукції
- •8.5. Перевірка якості продукції і ритмічності її випуску
- •8.6. Перевірка реалізованої продукції: завдання, джерела контролю, послідовність здійснення.
- •Тема 9. Контроль і ревізія результатів фінансово-господарської діяльності підприємства
- •9.1. Мета, завдання та послідовність контролю операцій з обліку доходів і результатів діяльності
- •9.2. Перевірка правильності відображення доходів і результатів від реалізації продукції (товарів, робіт і послуг).
- •Тема 10. Контроль і ревізія власного капіталу, забезпечення наступних виплат і платежів
- •10.1. Завдання і джерела інформації контролю власного капіталу
- •10.2. Основні напрями та порядок перевірки власного капіталу, резерів та коштів цільового призначення
- •Тема 11. Оцінювання стану обліку, звітності та внутрішньогосподарського контролю
- •11.1. Суть, завдання, джерела та напрями перевірки фінансової звітності.
- •11.2. Перевірка організації та стану бухгалтерського обліку
- •11.3. Оцінка системи внутрішньогосподарського контролю.
- •Навчально - методичні матеріали Основна література
- •Додаткова література
4.2. Ревізія розрахунків за претензіями та відшкодуванням завданих збитків
Джерелом ревізії розрахунків за претензіями є дані рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами", субрахунок 374 "Розрахунки за претензіями".
Одним із важливих завдань ревізії є перевірка розрахунків за претензіями за невиконання договірних зобов'язань. Є декілька груп претензій:
до постачальників і підрядників за виявлені під час перевірки їхніх рахунків завищення обсягів виконаних робіт, недопоставку товарів, завищення цін і тарифів, завищення сум внаслідок арифметичних помилок, за невідповідність якості поставлених товарів стандартам або технічним умовам, за простої з вини постачальників;
до транспортних організацій за нестачу вантажу понад норми природних втрат, що виникла у дорозі, і за зайві сплачені суми при перевезенні вантажів;
за санкціями (штрафи, пені, неустойки) за недотримання договірних умов, визнаних платниками або присуджених судом;
до банків за сумами, помилково списаними за рахунками в банку (за валютними операціями).
Претензії пред'являють після того, як підприємство дізналося про порушення своїх майнових прав і законних інтересів іншим підприємством. За кожною претензією необхідно перевірити її обґрунтованість і правильність оформлення документів.
Недотримання строків пред'явлення претензій часто використовується для приховання фактів крадіжок матеріальних цінностей. Тому треба вивчити причини відмови постачальників або транспортних організацій у задоволенні претензії, протоколи розгляду претензійних справ у суді й арбітражі. Якщо за претензією приховувалося привласнення цінностей окремими посадовими особами, необхідно вжити заходів щодо відшкодування заподіяної шкоди.
При нестачі товарів у дорозі слід перевірити наявність комерційних актів і правильність їх оформлення.
По ходу проведення ревізії розрахунків по претензіях перевіряючі найчастіше звертають увагу на такі реквізити:
найменування підприємства боржника;
умови договору між партнерами (наприклад, кількість і якість матеріалів);
підписи незацікавлених осіб на підтвердження виявлених розбіжностей;
сума пред'явленої претензії, дата виникнення й строки погашення претензії;
величина вдоволеної претензії, дати подачі позовів в арбітражний суд;
• журнал №3, відомість №3.2 та інші документи.
Очевидно, що в першу чергу, при вивченні операцій, які знайшли відображення на рахунку №374 "Розрахунки по претензіях", варто розглянути обґрунтованість пред'явлення окремих претензій. Для цього взаємною перевіркою зіставляються дані договірної документації, супровідних документів, комерційних актів, прибуткові документи про склад, актів приймання виконаних робіт (зроблених послуг), журналів обліку вступних вантажів. Наявність розбіжностей доводить обґрунтованість пред'явленої претензії.
Логічним продовженням контролю розрахунків по претензіях вважається перевірка правильності визначення суми пред'явленої претензії. Для цього використовуються дані ра-хунків-фактур, прибуткових документів і комерційних актів. Ревізор контролює правильність визначення кількості відсутніх або невідповідних умов договору цінностей. Розрахунковим шляхом (кількість х ціна) перевіряється правильність визначення суми претензії, пред'явленої постачальникові.
У межах перевірки операцій, пов'язаних з виникненням розрахунків по претензіях, ревізор зобов'язаний приділити увагу кожній претензійній сумі й переконатися в здійсненні посадовими особами всіх необхідних дій.
Джерелом ревізії розрахунків за відшкодуванням завданих збитків є дані рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами", субрахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків". Перевіряючи такі розрахунки, ревізор, насамперед, повинен проаналізувати розрахунки за нестачами і крадіжками та встановити, чи дотримано строків і порядку розгляду випадків нестач і втрат, як забезпечується їх відшкодування. Особливо ретельно треба вивчити факти списання нестач і втрат на витрати виробництва чи на результати діяльності підприємства.
Основними причинами нестач, розтрат і розкрадань є:
недотримання умов збереження ТМЦ;
відсутність належного контролю за схоронністю ТМЦ;
несвоєчасне і формальне проведення інвентаризації.
Задачі контролю по відшкодуванню матеріального збитку:
проаналізувати результати перевірок і інвентаризацій, проведених за весь ревізуємий період, правильність прийнятих по них рішень і відображення в бухгалтерському обліку встановлених відхилень (нестач і надлишків);
перевірити розрахунки по нестачам, розтратам і розкраданням;
з'ясувати причини їх виникнення;
чи дотримувалися терміни і порядок розгляду випадків нестач, утрат, розтрат;
перевірити реальність заборгованості по нестачам, розтратам і розкраданням;
встановити правильність документального оформлення інвентаризації (інвентаризаційних описів, порівнювальних відомостей, розписок матеріально відповідальних облич);
правильність розрахунку сум, які відносяться на матеріально відповідальні особи;
наявність рішення суду чи зобов'язання матеріально відповідальної особи про погашення нестачі (утрат);
перевірити правильність бухгалтерського обліку розрахунків по нестачах, розтратам;
перевірити правильність оформлення матеріалів по нестачах, утратам, переданим у судово-слідчі органи;
установити, чи не мали місце випадки повернення судово-слідчими органами матеріалів через неякісне їхнє оформлення;
перевірити повноту і своєчасність стягнення сум;
установити, чи не вимагало матеріально відповідальне обличчя вживання заходів до забезпечення нормальних умов збереження, приймання і видачі матеріальних цінностей;
уточнити, які міри були прийняті підприємством по усуненню і недопущенню надалі недоліків у цілості ТМЦ.
Зокрема, ревізор перевіряє правильність і своєчасність оформлення матеріалів за претензіями про нестачі й крадіжки, перевіряє чи не було випадків повернення судом або арбітражем матеріалів з нестач і псування з причини неналежного оформлення матеріалів. Важливо з'ясувати причини виникнення нестач і псування (поганий стан складських приміщень, порушення правил приймання і відпуску матеріальних цінностей за кількістю і якістю із одного підрозділу (цеху) в інший). Слід також з'ясувати, чи правильно визначено суму збитків. Крім того, ревізор з'ясовує, чи забезпечено на підприємстві відшкодування матеріальних збитків (нестач, розтрат), чи організовано контроль за утриманням заборгованості за виконавчими листами.