IV. Алгоритм пошуку інформації: збір та обробка матеріалу, виписки

Цей етап виконання кваліфікаційного дослідження ― найтриваліший за часом. Студент повинен самостійно відшукати оптимальну кількість документів і тематично-літературних даних щодо теми, причому різних за своїм походженням.

Для реалізації цього важливого евристичного завдання студенту належить розпочати роботу в бібліографічних відділах як бібліотеки вузу, так і обласної та інших бібліотек. За можливості доцільно попрацювати у цьому плані й у наукових бібліотеках Києва, Харкова та інших міст. Для прискорення пошуку необхідного кола джерел і літератури студент може скористатися послугами бібліографів наукових бібліотек. Працівники даного профілю допоможуть у виявленні необхідної довідкової літератури, бібліографічних покажчиків, вкажуть на відповідні розділи бібліотечного каталогу. У пошуках джерел і літератури дипломнику допоможуть систематичні та алфавітні каталоги, які є в бібліотеках.

За допомогою алфавітного каталога легко виявити, чи є в бібліотеці конкретна книга, автора і назву якої знає читач, а також знайти всі твори окремого автора, що має бібліотека. За алфавітним каталогом можна визничити також, яким виданням представлена та чи інша книга, в якій кількості примірників і в яких підрозділах бібліотеки вона знаходиться.

В алфавітному каталозі картки з описом видань розміщуються у чіткому алфавітному порядку прізвищ авторів або назв творів.

Місце картки в алфавітному ряду визначається першим словом у бібліографічному описі. В разі збігу перших слів картки розставляють за другим словом, за третім тощо.

Картки на авторів із подвійними прізвищами розміщуються після карток на авторів, прізвища яких збігаються з першою частиною подвійного прізвища.

Якщо в заголовку зустрічається скорочене найменування країн, республік або організацій, то воно приймається за одне слово і картки розставляються відповідно з його буквенним складом. Якщо опис починається з числівника, написаного цифрами, то при розстановці карток до уваги береться його словесне вираження.

При розстановці карток на видання одного автора алфавітний порядок порушується. Спочатку ставляться картки з описом повних зібрань творів, потім ― в алфавітному порядку окремі твори.

Алфавітний каталог допомагає і тоді, коли читачеві відомий лише один із двох, трьох авторів книги або редактор книги. На них у каталозі організовуються додаткові картки. Швидкість пошуку потрібних відомостей в алфавітному каталозі забезпечують каталожні роздільники із зазначенням букви, складу, слова або прізвища.

У систематичному каталозі фонд бібліотеки розкривається за змістом. Систематичний каталог дає відомості про те, які книги є в бібліотеці з тієї чи іншої галузі знань, з того чи іншого питання.

Всі розділи систематичного каталога розмежовуються за допомогою роздільників і зв'язані між собою логічною послідовністю. Ділення їх спрямовані від загальних питань до вужчих, конкретних. Кожен розділ систематичного каталога має свій індекс, виражений цифрами і буквами.

Пошук у систематичному каталозі ведеться ступінчатим методом: спочатку пошук напису на каталожному ящику, потім перегляд роздільників у ящику. За роздільником у систематичному каталозі картки розставлені в алфавітному порядку.

Вагомим способом пошуків необхідних джерел і літератури є звернення до монографічних досліджень. Монографія ― це наукове видання, яке має повне і всебічне дослідження певної проблеми або теми. Радимо студентові ретельно переглянути посилання авторів монографій, щоб виявити ряд необхідних позицій для написання кваліфікаційних робіт. Відшукавши хоча б одну з вказаних у посиланнях книгу, знову слід звернутися до посилань автора вже цієї книги і знову виявити додаткову групу монографій і статей.

Однак, важливо наголосити на критичному ставленні до джерел чи літератури, оскільки наукове дослідження передбачає опрацювання робіт різного періоду, які були написані з урахуванням суспільно-політичної ситуації, і за характером їх положень чи трактування не відповідають реаліям сьогодення. Надзвичайно важливим є критичний відбір матеріалів, зіставлення різних джерел інформації для вироблення власної позиції автора.

Склавши попередньо бібліографію, дипломник приступає до пошуку матеріалів. Робити це належить спочатку у бібліотеках, а вже потім ― в архівах юридичних установ, якщо з теми дипломної роботи в цих установах є матеріали. Роботу з першоджерелами доцільно розпочинати з тих, що доступні, тобто з опублікованими документами. Працюючи з друкованими першоджерелами, необхідно мати на увазі такі їх види:

― видання наукових установ державних академічних центрів (багатотомні публікації документів з питань внутрішньої і зовнішньої політики держав, хроніки, тематичні збірники тощо);

― парламентські документи;

― статистичні щорічники;

― документи політичних партій;

― матеріали судово-слідчих органів;

― офіційні дипломатичні документи (як різновид відомчих публікацій).

Зібраний матеріал накопичується шляхом виписок. Існує кілька способів ведення виписок. Основні з них ― цитати і перекази. Цитата ― це частина тексту, переданого дослівно. Вона використовується для підтвердження тієї чи іншої точки зору, або для доказу достовірності якогось факту.

Перекази ― це передача основного змісту документу словами дослідника, але без найменшого перекручення його положень.

І у першому і у другому випадках доцільно робити замітки, в яких автор висловлював би своє ставлення до джерела інформації.