Задній (дорсальний) поздовжній пучок, fasciculus longitudinalis posterior/dorsalis

Починається від ядер сірого горба, nuclei tuberalis і ядер сосочкового тіла, nuclei mamillares і утворений, головним чином, серотонінургічними та петидергічними поздовжніми та поперечними волокнами. Розміщений у присередньозадніх ділянках середнього мозку, моста та довгастого мозку. Він об’єднує між собою, крім вищеназваних ядер, наступні ядра:

1) ядра верхніх горбиків середнього мозку (вони є підкірковими центрами зору);

2) рухові ядра, а саме:

а) nucleus motorius nervi trigemini (ядро V пари черепних нервів, яке іннервує жувальні м’язи);

б) nucleus nervi facialis (ядро VІІ пари черепних нервів, яке іннервує мімічні і частину підпід’язикових м’язів);

в) nucleus ambiguous (спільне для ІХ, Х і ХІ пар черепних нервів, що іннервує м’язи глотки, гортані та м’якого піднебіння);

г) nucleus nervi hypoglossi (ядро ХІІ пари черепних нервів, що іннервує м’язи язика);

3) вегетативні парасимпатичні ядра, а саме:

а) nuclei salivatorius superior et inferior (слиновидільні ядра VІІ і ІХ пар черепних нервів, що стимулюють виділення слини);

б) nucleus posterior nervi vagi (вегетативне ядро Х пари черепних нервів, яке впливає на шлункову секрецію).

Функція. Через цей шлях формується рефлекс, що проявляється у поєднанні жування, ковтання, секреції слини і шлункового соку на зорові, смакові та нюхові імпульси.

Присередній поздовжній пучок, fasciculus longitudinalis medialis

Починається в середньому (ядра Даркшевича) мозку від nucleus fasciculi longitudinalis medialis. Розміщений в присередньо-передніх відділах середнього мозку, моста, довгастого мозку і верхніх сегментів спинного мозку. Волокна цього пучка з’єднують між собою в поздовжніх і поперечних напрямках III, IV i VI пари черепних нервів (іннервують зовнішні м’язи очного яблука), ХІ пари і мотонейрони верхніх сегментів спинного мозку, які іннервують м’язи шиї, а також вестибулярні ядра VIІІ пари.

Функція. Через цей шлях формується співдружність та узгодженість руху обох очей при: 1) конвергенції; 2) відхиленні їх в той чи інший бік; 3) поєднаному повороті голови і очей на вестибулярні подразнення; 4) фіксації погляду при рухах.

Проміжно-спинномозковий шлях, tractus interstitiospinalis

Починається в середньому мозку від проміжного ядра Кахаля, nucleus interstitialis і розташованого біля нього перед проміжного ядра, n. prestitialis. Низхідні волокна від цих ядер ідуть спочатку в складі fascicukus longitudinalis medialis, а далі у вигляді tractus interstitiospinalis, який проходить у передніх канатиках спинного мозку і перемикається на моторні ядра на рівні різних сегментів спинного мозку.

Функція. Через цей шлях формуються автоматичні рухи, які забезпечують ротацію тіла навколо довгої осі (nucleus interstitialis) і випрямлення верхньої частини тіла і голови (nucleus prestitialis).

Ядра Даркшевича і Кахаля одержують нервові волокна від смугастого тіла, corpus stiatum, від вестибулярних ядер VIII пари, а також перехрещені волокна від мозочка.