Українська мова. Вищого рівня складності для магістрів

Фонетика. Орфографія

Укажіть рядок, в усіх словах якого маємо асиміляцію за м’якістю.

1. За­ці­кавленість, май­бутній, лютість, життя, світ.

2. Літній, стільці, кволість, людяність, близькість.

3. Костюм, засніжений, обідній, у сні, кузня, зна­ряддя.

Укажіть рядок, в усіх словах якого маємо асиміляцію за м’якістю.

1. Радість, сніданок, свіжий, днювальний, бачишся, гніздо.

2. Дотепність, свято, місця, не мучся, дні, безчестя.

3.  Мудрість, могутній, сніг, блідий, дужчий, сестричці.

Укажіть рядок, в усіх словах якого маємо асиміляцію за місцем і способом творення.

1. Зцідити, загадка, ліжко, зшиток, клятьба.

2. Розжувати, зважся, на дошці, зчеплення, до­нечці.

3. Дочці, дні, стільки, засніжений, ключі.

Укажіть рядок, звукова структура всіх слів якого включає по два шиплячі приголосні.

1. Бе­режешся, ба­чишся, хвилюєшся, умиваєшся, милуєшся.

2. Безчестя, зчинити, роз­чистити, чужинець, розчахнути.

3. Бездоріжжя, безжально, роз­жарений, віднісши, розжарювати.

Укажіть рядок, звукова структура всіх слів якого включає один шиплячий приголосний.

1. Зважся, безчестя, на грушці, подушці, діжці.

2. У шапочці, розжувати, здружишся, бе­ре­жешся, розженешся.

3. Розчесати, бе­режешся, піддашшя, жа­­ха­єшся, у рукавичці.

Укажіть рядок, усі слова якого треба писати разом.

1. Не/года, по/троє, не/зліче΄нний, не/ук, не/зчутися.

2. Не/мовля, не/гайний, на/похваті, не/навидіти, по/третє.

3. Не/дуга, у/знаки, не/вдовзі, не/волити, на/троє.

Укажіть рядок, усі слова якого треба писати разом.

1. До/останку, на/пам’ять, по/правді, де/далі, аби/як.

2. Як/найбільше, до/побачення, десь/то, поза/вчора, що/сили.

3. Де/куди, аби/як, як/найдужче, що/правда, де/сь.

Лексикологія

Укажіть рядок, у якому правильно зроблено лексичний аналіз виділеного в реченні слова:

Найбільше й найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людсько­го духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє дав­нє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування (Панас Мирний).

1. Повнозначне, значення „місце збереження коштовностей”, абстрактне, багатозначне, переносне значення (метафора), синонім – надбання; антонімів, омонімів немає; слов’янське, активно вживане, загальнонародне, публіцистичний стиль.

2. Повнозначне, значення „місце збереження коштовностей”, конкретне, однозначне, переносне значення (метафора), синонім – надбання; антонімів, омонімів немає; слов’янське, активно вживане, загальнонародне, публіцистичний стиль.

Укажіть рядок, у якому правильно зроблено лексичний аналіз виділеного в реченні слова:

Лише той гідний світлого майбутнього, хто свято шанує минуле, пишається героїчною історією свого народу. І все робить для то­го, щоб сучасне було не менш славне, щоб уписалося воно золотими сторінками на скрижалі історії. (І. Цюпа).

1. Повнозначне, значення „віхи”, конкретне, багатозначне, переносне значення (метафора), синонім – віхи; антонімів, омонімів немає; слов’янське, пасивно вживане, загальнонародне, публіцистичний стиль.

2. Повнозначне, значення „віхи”, конкретне, багатозначне, переносне значення (метафора), синонім – віхи; антонімів, омонімів немає; слов’янське, активно вживане, загальнонародне, публіцистичний стиль.

Морфологія

Укажіть, які іменники з кінцевим приголосним -р належать до твердої групи.

1. Іменники на -ер, -ір, -ор, -ур і з постійно наголошеним -ар, -яр, -ир: майстер, папір, професор, абажур, гіпюр, базар, футляр, командир.

2. Частина іменників з суфіксом -ар, -ир, які в однині мають наголос на корені: бондар – бондаря, лікар – лікаря, а також іменники, у яких при відмінювання наголос переходить на закінчення: буквар – букваря, кобзар – кобзаря, пухир – пухиря.

3. Іменники на -яр (назви людей за родом їхньої діяльності), у яких при відмінювання наголос переходить на закінчення: вугляр – вугляра, школяр – школяра.

Укажіть, які іменники з кінцевим приголосним -р належать до м’якої групи.

1. Частина іменників з суфіксом -ар, -ир, які в однині мають наголос на корені: бондар – бондаря, лікар – лікаря, а також іменники, у яких при відмінювання наголос переходить на закінчення: буквар – букваря, кобзар – кобзаря, пухир – пухиря.

2. Іменники на -ер, -ір, -ор, -ур і з постійно наголошеним -ар, -яр, -ир: майстер, папір, професор, абажур, гіпюр, базар, футляр, командир.

3. Іменники на -яр (назви людей за родом їхньої діяльності), у яких при відмінювання наголос переходить на закінчення: вугляр – вугляра, школяр – школяра.

Укажіть, які іменники з кінцевим приголосним -р належать до мішаної групи.

1. Іменники на -яр (назви людей за родом їхньої діяльності), у яких при відмінювання наголос переходить на закінчення: вугляр – вугляра, школяр – школяра.

2. Іменники на -ер, -ір, -ор, -ур і з постійно наголошеним -ар, -яр, -ир: майстер, папір, професор, абажур, гіпюр, базар, футляр, командир.

3. Частина іменників з суфіксом -ар, -ир, які в однині мають наголос на корені: бондар – бондаря, лікар – лікаря, а також іменники, у яких при відмінювання наголос переходить на закінчення: буквар – букваря, кобзар – кобзаря, пухир – пухиря.

Укажіть рядок, усі іменники, якого належать до твердої групи.

1. Телевізор, столяр, звір, сувенір, аба­жур.

2. Вугляр, буквар, пухир, скляр, сир.

3. Мир, папір, майстер, стовбур, газетяр.

Укажіть рядок, усі іменники, якого належать до м’якої групи.

1. Горе, поле, обличчя, писар, пухир.

2. Збіжжя, лінь, радість, повінь, кінь.

3. Ігор, Лазар, лобур, єгер, комар.

Укажіть рядок, усі іменники, якого належать до мішаної групи.

1. Гендляр, леміш, глинище, бетоняр, дігтяр.

2. Вугляр, піч, друкар, футляр, столяр.

3. Жир, ювіляр, бунтар, лікар, гончар.

Укажіть рядок, усі іменники якого в родовому відмінку однини мають закінчення ­а/­я.

1. Числівник, грудень, Миколаїв, синус, бункер.

2. Робітник, асфальт, ліс, парк, гурт.

3. Луцьк, Дніпро, тролейбус, документ, Кривий Ріг.

Укажіть рядок, усі іменники якого в родовому відмінку однини мають закінчення ­у/­ю.

1. Щавель, дощ, сир, віск, водень.

2. Миргород, відмінок, бузок, Донбас, Крим.

3. Гектар, понеділок, іменник, Луцьк, Дон.

Укажіть рядок, усі іменники якого в орудному відмінку однини мають закінчення ­ем/‑єм.

1. Ніж, кобзар, ледар, лікар, школяр.

2. Майстер, інженер, сир, автор, командир.

3. Токар, снігур, Ігор, комар, муляр.

Укажіть рядок, усі прикметники якого належать до якісний.

1. Нервове захворювання, артистична натура, театральний репертуар, ділова поїздка.

2. Драматична розмова, театральний жест, крилата думка, ліричний настрій.

3. Творчий шлях, ліричний герой, полум’яна заграва, романтична натура.

Укажіть рядок, усі прикметники якого належать до відносних.

1. Мовчазний сусід, терпке вино, порожній глек, малиновий світанок.

2. Акторська кар’єра, визвольний рух, східний вітер, малинове вино.

3. Крутий схил, глузлива посмішка, талановитий актор, передбачливий співрозмовник.

Синтаксис

Укажіть, головним членом якого речення виступає підмет:

1. Односкладного речення.

2. Означено-особового речення.

3. Двоскладного речення.

Укажіть, яка синтаксема виступає центральною в семантично елементарному простому реченні:

1. Підмет.

2. Об’єктна синтаксема.

3. Предикат.

4. Інструментальна синтаксема.

5. Локативна синтаксема.

Укажіть, на основі яких ознак виділяють синтаксеми як мінімальні семантико-синтаксичні одиниці:

1. Синтаксичних зв’язків.

2. Підмета і присудка.

3. Семантико-синтаксичних відношень.

4. Формально-синтаксичних відношень.

Укажіть форму предикативного зв’язку між підметом і присудком:

1. Узгодження.

2. Прилягання.

3. Координація.

4. Керування.

Укажіть формально-синтаксичні категорії:

1. Субстанціальність і предикатність.

2. Розповідність, питальність, спонукальність.

3. Предикативність, підрядність, сурядність, підмет, присудок, другорядні члени речення.

4. Предикат, суб’єкт, об’єкт, адресат, локатив.