8. Поняття "дипломатичний корпус". Дуаєн дипломатичного корпусу, його функції і обов'язки.

Словосполучення "дипломатичний корпус" вперше з'явилось у Відні в 1754 р. і мало іронічний зміст .Під поняттям "дипломатичний корпус" розуміється сукупність глав іноземних дипломатичних пред­ставництв, акредитованих у певній країні. Саме це поняття мається на увазі, коли мова йде про колективний виступ дипломатичного корпусу. У широкому смислі поняття "дипломатичний корпус" означає всіх дипломатичних працівників іноземних дипломатичних представництв, акредитованих у певній країні, та членів їхніх родин. Дуаєн дипломатичного корпусу- особа, яка очолює дипломатичний корпус у країні перебування. Дуаєном дипломатичного корпусу завжди стає дипломат - представник вищого класу глав дипломатичних представництв, який найдовше серед своїх колег обіймає свою посаду.Функції дуаєна носять, перш за все, протокольний характер:• дуаєн виступає від імені дипломатичного корпусу при передачі поздоровлення, висловленні співчуття;•очолює дипломатичний корпус на різних церемоніях, виступає від його імені з промовами;• підтримує постійний контакт з МЗС, з протокольною службою зовнішньополітичного відомства;• консультує колег з питань протоколу країни перебування й відносин із місцевою владою, національних традицій країни;• організовує прийоми на честь новоприбулих послів і тих, хто завершує свою місію, вручає пам'ятні подарунки;• виступає на захист привілеїв дипломатичного корпусу, якщо в дипломатів є претензії до місцевої влади;• згуртовує дипломатичний корпус, заохочує стосунки між його членами.

9. Міжнародна ввічливість. Дотримання етикету щодо державних прапора, герба і гімну. Урочистий салют.

Міжнародна ввічливість — таке поводження в міжнародних відносинах, яке обумовлене не юридичними нормами та обов’язками, а міркуваннями пристойності, взаємної поваги, гостинності, доброзичливості, підкресленої пошани, що поділяється іншою стороною. Вияв поваги до державного прапора, герба і гімну — загальноприйнята міжнародна норма, а тому етикет зобов’язує у ставленні до них уникати всього того, що може образити гідність держави або завдати шкоди її престижу.У міжнародній протокольно-дипломатичній практиці склався певний етикет державного прапора. Розміри прапора, його кольори та інші елементи повинні точно відповідати опису, затвердженому законом (на превеликий жаль, у нашій державі деякі фірми, які виготовляють державну атрибутику, дозволяють собі вільно трактувати кольори національного прапора, і на це не завжди реагують державні чиновники, які мали б відповідати за виконання Закону.

10.

11. Основні джерела зовнішньополітичної інформації.

Зовнішньополітична інформація передається трьома основними способами:

1)через спеціалізовані установи та інші організації – йдеться про комунікаційні можливості зовнішньополітичних відомств, політичних партій і громадських рухів, неурядових організацій і так званих груп тиску;

2)через посередництво засобів масової комунікації – йдеться про друковані, телекомунікаційні та інтерактивні засоби комунікації, які є розповсюджувачами інформації зовнішньополітичних відомств

3) через неформальні контакти – йдеться про неформальні комунікації у межах міжнародних організацій на двосторонньому рівні, на міжнародних форумах та зустрічах.

Зовнішньополітичні комунікації пов'язані із міжнародною політикою

держав, вони відтворюють систему зовнішніх зносин і враховують:

. зовнішньополітичні інтереси;

. політико-психологічну культуру лідерів держав;

. традиції і ціннісні орієнтації суспільства;

. нормативно-правову систему;

. культурну самобутність.

За останні роки надзвичайно зросла інформаційна функція дипломатичних представництв. Посольства та місії завжди були важливими та надійними

джерелами інформації про найрізноманітніші аспекти життя країни

перебування.

12.Дипломатична бесіда: її зміст та форми, етикет і такт. Письмове оформлення дипломатичної бесіди.

Дипломатична бесіда – це діалогова форма спілкування між офіційними представниками суверенних держав, які мають відповідні повноваження від своїх урядів. Проводяться без залучення додаткової інформації, літератури, а значить, потребують загальної та конкретної підготовки.Серйозну бесіду доцільно планувати заздалегідь:окреслити коло питань, які треба обговорити, вивчити наявні матеріали як своєї, так і іншої сторони,звернути увагу на розбіжності сторін та їх аргументацію,підготувати нові докази на користь своєї позиції,недоцільно викладати партнеру одразу всі свої можливі позиції, не одержавши нічого взамін;треба завжди пам'ятати, що співбесідник може бути не готовим до такої конструктивної бесіди і її краще перенести на інший день.Важливе значення має тактовність і витримка. Етикет передбачає, що треба вислухати все до кінця, і тільки потім, відповісти позитивно або відхилити сказане.За результатами бесіди оформляється щоденниковий запис. У ньому зазначається прізвище співробітника, його посада, день, година і термін бесіди, місце проведення бесіди, з чиєї ініціативи вона відбувалася, хто був присутнім при бесіді. У записі бесіди повинен бути точно викладений її зміст і все сказане обома співрозмовниками. Запис бесіди має відображати реальний стан, не нести жодних суб’єктивних відтінків.