5. Професія дипломата. Основні політичні та професійні вимоги.

Дипломат - професія унікальна. Представляти інтереси своєї країни в іноземній державі - справа непроста і відповідальна. Перебуваючи за кордоном, дипломати проводять переговори з зарубіжними партнерами, відстоюють інтереси зовнішньої та внутрішньої національної політики шлях до цієї професії довгий та тернистий; за ореолом престижністі та загадковості, що оточують професію дипломата, криється важка, іноді рутинна, іноді творча, але завжди дуже відповідальна робота; професія дипломата ніколи не була безпечною. Дипломатів викрадали і вбивали. Багато експертів вважають, що нині дипломатичні представництва та їх працівники є однією з найбільш привабливих цілей для терористів. Місце роботи Зарубіжні посольства та представництва. Особисті якості Вважається, що дипломатами не стають, а народжуються, адже головне у цій професії - талант, який або є, або його немає. Основні складові успіху в дипломатичній службі - це високий освітній, інтелектуальний і культурний потенціал, історичний досвід, а також мистецтво застосування всього цього на практиці. Таким чином, дипломат повинен бути всебічно розвиненою людиною, мати здоровий глузд і здатність адаптуватися до будь-якої, найнесподіванішої ситуації.Крім того, дипломат просто зобов'язаний знати культуру та традиції іноземних держав, а також володіти іноземними мовами, адже без цього не можливо налагодити просте взаєморозуміння та спілкування.

6.Прибуття дипломата в країну перебування, його права і обов'язки.(не все знайшла!)

До моменту призначення і фактичного вступу на посаду послів, посланників та постійних повірених у справах має відбутися ціла низка протокольних заходів, які чітко регламентуються як міжнародним правом, так і нормами національного законодавства.

Весь процес призначення глави дипломатичного представництва, який називається акредитацією, складається із кількох етапів:1) підбір кандидатури посла або посланника;2) запит на агреман;3) видання акта внутрішнього права, що законодавча оформляє призначення;4) одночасне (в обох столицях) офіційне повідомлення в ЗМІ про призначення;5) видача вірчих грамот;6) попередня аудієнція у міністра закордонних справ країни перебування після прибуття посла чи посланника та передання міністру копії вірчих грамот;7) вручення вірчих грамот (главі держави) під час офіційної церемонії і відтак початок дипломатичної місії даного представника.

7. Протокольна діяльність дипломатичного представництва.

Протокольна діяльність дипломатичного представництва базується на основоположних засадах Віденської конвенції про дипломатичні відносини 1961 року і деталізується в "Положенні про дипломатичне представництво України за кордоном"Кожне дипломатичне представництво (посольство, представництва при міжнародних організаціях), кожна консульська установа практично з першого дня своєї діяльності зобов’язані займатися дипломатичним протоколом, бо без цього їхня діяльність просто немислима. Тому у кожному дипломатичному представництві для виконання протокольних функцій виділяється спеціальний дипломат — а у великих посольствах — навіть кілька, які щоденно займаються проблемами дипломатичного протоколу.Протокольна робота кожного дипломата передбачає організацію запиту агреману на нового главу, який має прибути до країни перебування, залагодження його прибуття до країни і перші контакти з дипломатичним протоколом, організацію вручення вірчих грамот і його перших візитів та контактів з офіційними представниками країни та дипломатичним корпусом.