- •1.Виникнення та тенденції розвитку інституту консультування
- •2.Особливості становлення і розвитку консультаційного бізнесу в Україні
- •3. Перешкоди для розвитку консалтингової дыяльності.
- •4.Порівняльна характеристика зарубіжних і вітчизняних підходів до консультування
- •5.Ринок консультаційних послуг
- •6. Ліцензування і сертифікація консалтингової діяльності
- •7.Консультаційна послуга як специфічний продукт підприємницької діяльності
- •8.Типологія консалтингових продуктів
- •9.Основні поняття управлінського консультування
- •10.Принципи управлінського консультування
- •11. Типи управлінського консультування .
- •12.Цілі управлінського консультування
- •13.Завдання управлінського консультування
- •16.Побудова консультаційної фірми
- •17. Види організаційно-правових форм консалтингового бізнесу
- •18.Особливості організаційної структури консалтингових фірм
- •20. Управління роботою консультаційної фірми на основі проектного підходу
- •21.Сутність консультаційного проекту
- •22.Управління консультац. Проектом
- •23.Особливості кадрової політики конс фірм .Вимоги до працконсалтингових фірм
- •24. Відбір, наймання та навчання персоналу .
- •26. Організація праці консультантів
- •27.Стратегія консультаційної фірми
- •28. Визначення стратегічного вибору консалтингової фірми.
- •29. Реалізація стратегії та контроль за виконанням управлінських рішень
- •31.Забезпечення якості і конкурентоспроможності консультаційних послуг
- •33.Формування цінової політики консультаційних Фіри
- •34.Процес розробки комплексу просування консультаційних послуг
- •37.Етапи управлінськ. Консультування
- •39.Охарактериз схему конс циклу
- •40.Етапи управл конс-ня
- •44.Види консультантів
- •49. Участь консультанта у процесі внесення змін в організацію
- •46. Серед основних критеріїв вибору консалтингової компанії були названі:
- •48. Поведінкові ролі консультанта та робота з клієнтом
- •50. Підготовка до консультування
- •52.Зміст та мета розробки консультаційних пропозицій
- •53.Угода консультування, її структура та зміст. Види консультаційних угод
- •54. Попередній діагноз
- •55. Джерела отримання інформації для проведення діагностики
- •56.Діагностика організації:методологія досліджень систем управління.
- •57.Позиційний аналіз організації
- •58.Джерела та методи збирання, обробки інформації
- •59.Методи дослідження інформаційних потоків
- •61.Охарактеризуйте процедуру визначення проблеми
- •62.Класифікація методів вирішення управлінських проблем .Визначення пріоритетів проблем
- •63.Експертиза проблем
- •65. Оцінка альтернатив рішення проблеми
- •66.Мета,етапи та методологічні підходи до розробки консультаційних рекомендацій
- •68.Процедури впровадження рекомендацій консультантів
- •69. Модель успішного інноваційного процесу
- •70. Опір змінам.Тактики подолання опору.
- •73. Термін та момент завершення консультування
- •74. Зміст та структура підсумкового звіту про консультування
- •75. Оцінка ефективності та результативності консультування
- •76. Дайте х-ку управлінського консалтингу.
- •79. Аудітинг.
3. Перешкоди для розвитку консалтингової дыяльності.
Однак, незважаючи на те, що значна кількість компаній відчуває необхідність консультаційної допомоги з питань управління, попит на консалтингові послуги в Україні залишається низьким. Основними причинами цього є наступні (рис. 1.2):
· складна макроекономічна ситуація та загальне зниження ділової активності;
· відсутність культури роботи з незалежними експертами;
· побоювання щодо порушення конфіденційності;
·
низька
платоспроможність клієнтів;
· неспроможність оцінити корисність консалтингових послуг;
· відсутність гарантій конкретних результатів і позитивного ефекту від консультування;
· складність отримання об’єктивної інформації про консультаційні фірми та їх можливості.
Однак управлінський консалтинг має свої перспективи. Поступове збільшення попиту на консалтингові продукти може відбутися в результаті поліпшення якості послуг, що надаються, оскільки неодмінно зростатиме професіоналізм вітчизняних консультантів, їх досвід, удосконалюватимуться навички роботи і методи виконання замовлення; переходу на постійне консультаційне обслуговування, що є більш економічним для клієнта; усвідомлення вигоди від залучення консультантів для вирішення існуючих проблем і отримання нової інформації, ідей, пропозицій.
4.Порівняльна характеристика зарубіжних і вітчизняних підходів до консультування
Існує безліч визначень консультування взагалі і управлінського консультування зокрема. Можна виділити два основні підходи до консультування.Перший розглядає консультування з функціонального погляду. Фріц Стіл так визначає консультування: "...будь-яка форма надання допомоги щодо змісту, процесу вирішення або постановки завдання (чи низки завдань), за якої консультант не виконує завдання самостійно, а тільки надає допомогу в її виконанні". Пітер Блок вважає, що "ви виступаєте в ролі консультанта щоразу, коли робите спробу змінити або поліпшити ситуацію, але прямий контроль над здійсненням дій щодо її зміни або поліпшення вам не належить... Інший підхід розглядає консультування як самостійні професійні послуги і акцентує на вимогах, яким ці послуги повинні відповідати. Ларрі Грейнер і Роберт Метцгер стверджують, що "Управлінське консультування є набором послуг, що надаються спеціально навченими з відповідною кваліфікацією особами, які в об'єктивній і незалежній манері допомагають клієнту виявити і проаналізувати проблеми цієї організації і рекомендують вирішення цих проблем, а також, за необхідності, надають допомогу в реалізації запропонованих рішень". Стимулювання розвитку вітчизняного консультаційного бізнесу пов’язане з необхідністю зменшити залежність української економіки від іноземних експертів та знизити витрати на іноземних високооплачуваних спеціалістів.До переваг вітчизняних консультантів безперечно відносяться знання ними глибинних причин (пов’язаних з менталітетом, національними особливостями) існуючих управлінських проблем та з огляду на це оптимального їх вирішення, а також можливість адаптації сучасних методів управління до особливостей вітчизняних підприємств.Зараз у діяльності консультаційних фірм України намічаються якісні зміни, пов’язані зі зміною спеціалізації послуг, що надаються.
