- •1.Виникнення та тенденції розвитку інституту консультування
- •2.Особливості становлення і розвитку консультаційного бізнесу в Україні
- •3. Перешкоди для розвитку консалтингової дыяльності.
- •4.Порівняльна характеристика зарубіжних і вітчизняних підходів до консультування
- •5.Ринок консультаційних послуг
- •6. Ліцензування і сертифікація консалтингової діяльності
- •7.Консультаційна послуга як специфічний продукт підприємницької діяльності
- •8.Типологія консалтингових продуктів
- •9.Основні поняття управлінського консультування
- •10.Принципи управлінського консультування
- •11. Типи управлінського консультування .
- •12.Цілі управлінського консультування
- •13.Завдання управлінського консультування
- •16.Побудова консультаційної фірми
- •17. Види організаційно-правових форм консалтингового бізнесу
- •18.Особливості організаційної структури консалтингових фірм
- •20. Управління роботою консультаційної фірми на основі проектного підходу
- •21.Сутність консультаційного проекту
- •22.Управління консультац. Проектом
- •23.Особливості кадрової політики конс фірм .Вимоги до працконсалтингових фірм
- •24. Відбір, наймання та навчання персоналу .
- •26. Організація праці консультантів
- •27.Стратегія консультаційної фірми
- •28. Визначення стратегічного вибору консалтингової фірми.
- •29. Реалізація стратегії та контроль за виконанням управлінських рішень
- •31.Забезпечення якості і конкурентоспроможності консультаційних послуг
- •33.Формування цінової політики консультаційних Фіри
- •34.Процес розробки комплексу просування консультаційних послуг
- •37.Етапи управлінськ. Консультування
- •39.Охарактериз схему конс циклу
- •40.Етапи управл конс-ня
- •44.Види консультантів
- •49. Участь консультанта у процесі внесення змін в організацію
- •46. Серед основних критеріїв вибору консалтингової компанії були названі:
- •48. Поведінкові ролі консультанта та робота з клієнтом
- •50. Підготовка до консультування
- •52.Зміст та мета розробки консультаційних пропозицій
- •53.Угода консультування, її структура та зміст. Види консультаційних угод
- •54. Попередній діагноз
- •55. Джерела отримання інформації для проведення діагностики
- •56.Діагностика організації:методологія досліджень систем управління.
- •57.Позиційний аналіз організації
- •58.Джерела та методи збирання, обробки інформації
- •59.Методи дослідження інформаційних потоків
- •61.Охарактеризуйте процедуру визначення проблеми
- •62.Класифікація методів вирішення управлінських проблем .Визначення пріоритетів проблем
- •63.Експертиза проблем
- •65. Оцінка альтернатив рішення проблеми
- •66.Мета,етапи та методологічні підходи до розробки консультаційних рекомендацій
- •68.Процедури впровадження рекомендацій консультантів
- •69. Модель успішного інноваційного процесу
- •70. Опір змінам.Тактики подолання опору.
- •73. Термін та момент завершення консультування
- •74. Зміст та структура підсумкового звіту про консультування
- •75. Оцінка ефективності та результативності консультування
- •76. Дайте х-ку управлінського консалтингу.
- •79. Аудітинг.
40.Етапи управл конс-ня
Управл консульт склад з таких етапів: підготовка та укладання угоди; діагноз проблеми клієнта; розробка плану вирішення проблеми, впровадження необх змін; завершення консультування.
1.Підготовка до консульт є початковою фазою будь-якого процесу консульт. На етапі підготовки відбуваються початкові контакти з керівництвом клієнта, перші зустрічі і обговорення з вищою ланкою менеджменту та, у разі позитивної зацікавленості, консультантом починається попередній діагноз.2.Попередній діагноз проблеми обмежується швидким збиранням і аналізом суттєвої інформації, яка необхідна для правильного розуміння проблеми, бачення її у більш широкому контексті діяльності клієнта, його досягнень та інших існуючих чи потенційних проблем.3.розробка плану вирішення проблеми це складання консультаційних пропоз.конс-на пропоз є докум який супроводжує первинний контракт та передує остаточній угоді.Після обговорення консультаційних пропозицій і досягнення взаєморозуміння консультант та клієнт укладають угоду про консультування.Вибір певного виду угоди робиться спільно після прийняття рішення про співробітництво та вдалої презентації пропозицій. 4.впровадження необх змін є четвертою фазою комплексного процесу консультування. Головною метою спільних зусиль консультанта і клієнта на цьому етапі мають бути забезпечення життєздатності запланованих реорганізаційних заходів в організації клієнта та формування системи їх підтримки у довгостроковому періоді. Загальною основою моделей здійснення успішних змін є схема, що складається з трьох головних кроків: розмороження, внесення змін та замороження.5. Завершення консультування передбачає визначення моменту залишення консультантом клієнтської організації. Завершальним документом консультування є підсумковий звіт, метою якого є підсумок співпраці та визначення підстав для визначення консультування ефективним. Роботу консультанта можна вважати успішною, якщо рекомендації виявилися прийнятними, консультантам вдалося стимулювати нові ідеї, витрати на консультантів не перевищили запланованих і компанія готова при необхідності знову звернутися до послуг даної фірми.
4
1.Консалтингові
фірми,які просувають на ринок
свої послуги,проголошують свою
об’єктивність та незалежність під час
вирішення завдань
клієнта-назв.зовнішюконсультуванням.Консультанти
працюють з клієнтами на основі тимчасового
залучення,тому консультанти не є
співробітниками,і не мпідпорядковуються
керівництву компанії.Переваги-високоіндивідуалізований
гнучкий підхід,низька вартість у
порівнянні з конс-ми фірмами.Недоліки-не
вирішують складних питань,немає
комплексного обслуговування.Внутр.конс-я-підрозділи,які
надають допомогу власним
компаніям.переваги-доступність,знання
корпоративної культури,гарантія
конфіденційності,володіння інформацією
на глибокому рівні,низька
вартість.Недоліки-зберегти об’єктивність
та незалежність зберерегти досить
важко.тому доцільно буде одночасно
використовувати зовн.конс-я.
42.Прийняття рішень про консультанта перед усім залежить від проблеми,яка існує на п-ві.Тому залежно від проблеми обирати можна 2-ва варіанти-вирішити її самостійно або залучення зовнішніх професіоналів.У випадку запрошення конс-та необхідно зясувати для кого працює конс-т,оскільки він може працювати з головою п-ва або з групою не виконавчих директорів-хто мусить визначити доручення та обсяг роботи конс-та, а також кому складати звіт.Пошук консультанта повинен здійснюватися за місцем знаходження п-ва чи клієнта для того щоб уникнути подальшої проблеми зустрічі з конс-м,також конс-т повинен працювати на ринку конс-х послуг тривалий час(досвід роботи),слід звернути увагу на кількість успішно вирішених завдань конс-м.Важливим є ціна за здійснені послуги та терміни подолання проблеми.Пошук консультанта може здійснюватися різними методами-по Інтернету,за рекламним оголошенням,за відповідним телеф.номером та ін.
43. Техн.завд.-це опис вимог с-ми і до самої с-ми,документ відповідно до якого Замовник оцінює готову с-му.Т.З. повинне місти такі розділи:1.заг.відомості2.призначення і цілі3.вимоги до с-ми4.х-ка обєктів5.склад і зміст робіт с-ми6.порядок контролю7.вимоги до складу робіт8.вимоги до документації9.джерела розробки.Підготовка до Т.З.включає обговорення і визначення проблеми, домовлення про обсяг роботи і методологію його виконання.Тут конс-т повинен зібрати і проаналізувати достатньо інф-ї щоб скласти план виконання Т.З.Клієнт сподівається отримати інф-ю пропозицій та рекомендацій щодо завдання.Підготовка здійснюється у вигляді пропозицій,підчас написання Т.З.клієнт не є присутнім,а пізніше при зустрічі з ним обговорюється написане і робляться відповідні висновки.
Розробка технічного завдання включає опис, уточнення і формулювання проблеми дослідження, формулювання гіпотез, постановку цілей і завдань маркетингового дослідження, а також уточнення результатів.Згідно зі схемою консалтингового процесу [2-4], після аналізу проблем і прийняття рішення про залучення для їх вирішення зовнішнього консультанта в разі обрання проектної форми консультування підприємство складає технічне завдання для консультантів, в якому мають бути відображені цілі, результати проекту і послуги, що їх повинен надати консультант.
Управління реалізацією консультаційного проекту з боку клієнта покликано забезпечити виконання ключових принципів участі клієнта в консультаційному процесі [5]: розробки спільної з консультантом програми дій, активної участі на всіх стадіях консультування, залучення консультанта до впровадження рекомендацій, відстеження ходу виконання проекту, попередження потрапляння в залежність від консультанта. Ці принципи мають відображатися в технічному завданні при розподілі обов’язків за проектом між клієнтом і консультантом.
