- •Для самостійного вивчення дисципліни
- •6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030509 «Облік і аудит»,
- •Для самостійного вивчення дисципліни
- •6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030509 «Облік і аудит»
- •Тема 1. Праця як сфера життєдіяльності людини та провідний чинник виробництва
- •1. Основні поняття і категорії економіки праці
- •2. Зміст, характер і види праці
- •3. Праця як предмет державної політики
- •Тема 2. Населення і трудовий потенціал суспільства
- •1. Населення як демографічна категорія
- •2.Характеристики відтворення населення.
- •3. Економічно активне населення
- •4. Трудові ресурси як соціально-економічна категорія
- •5. Трудовий потенціал суспільства
- •Тема 3. Людський капітал
- •Людський капітал як соціально-економічна категорія
- •2. Інвестиції в людський капітал
- •Тема 4. Ринок праці як соціально-економічне явище
- •1. Поняття та основні складові ринку праці
- •2. Кон'юнктура та особливості ринку праці
- •3. Інфраструктура ринку праці
- •4. Типи і сегменти ринків праці
- •5. Ринок праці в Україні станом на 1 січня 2010 року
- •Тема 5. Зайнятість населення і безробіття
- •1. Соціально-економічна суть, форми і види зайнятості
- •2. Безробіття як соціально-економічне явище
- •3. Регулювання зайнятості населення
- •4. Програми сприяння зайнятості
- •5. Рівень безробіття та зайнятості в Україні
- •Тема 6. Система соціально-трудових відносин
- •1. Сутність соціально-трудових відносин
- •2. Сторони і суб'єкти соціально-трудових відносин
- •3. Предмет соціально-трудових відносин на різних рівнях
- •4. Фактори формування і розвитку соціально-трудових відносин
- •5. Методи регулювання соціально-трудових відносин
- •Тема 7. Соціальне партнерство
- •Соціальне партнерство, його сутність у ринкових умовах
- •Роль найманих працівників, профспілок та держави в системі соціального партнерства.
- •Колективні договори й угоди – основа соціального партнерства.
- •Тема 8. Людина на ринку праці
- •1. Кадрова політика підприємства
- •2. Кадрове планування в організації
- •3. Управління набором і добором персоналу
- •4. Орієнтація та адаптація персоналу. Оцінка діяльності персоналу
- •5.Трудова кар’єра: поняття, значення, види, планування та реалізація.
- •6. Трудовий контракт та резюме.
- •Тема 9. Організація праці
- •Поняття, зміст і завдання організації праці.
- •Поділ і кооперування праці.
- •3. Організація робочих місць
- •4.Трудовий процес і його раціоналізація
- •5.Умови праці і фактори їх формування. Охорона і безпека праці
- •6. Охорона і безпека праці.
- •7. Дисципліна праці.
- •Тема 10. Нормування праці
- •Суть і значення нормування праці.
- •Об’єкти нормування праці.
- •Ті, що характеризуються переважно витратами робочого часу.
- •Режими праці і відпочинку. Класифікація витрат робочого часу.
- •4.Система нормативів і норм праці.
- •5. Методи нормування трудових процесів
- •Тема 11. Продуктивність і ефективність праці
- •1. Ефективність праці: теоретичні аспекти
- •2. Продуктивність і рентабельність праці як основні показники її ефективності
- •3. Показники і методи вимірювання продуктивності праці
- •4. Фактори і резерви підвищення продуктивності праці
- •5. Програми управління продуктивністю праці на підприємстві
- •Тема 12. Сутність та значення заробітної плати в ринкових умовах
- •1 Сутність, функції і принципи організації заробітної плати
- •2. Структура заробітної плати. Елементи організації оплати праці
- •3. Форми і системи заробітної плати
- •Погодинні форма оплати праці
- •1. При простій погодинній системі заробіток робітника визначається за формулою:
- •2. При погодинно-преміальній системі заробітна плата визначається за формулою:
- •Відрядні форма оплати заробітної плати
- •3. При відрядно-прогресивній системі оплати праці для розрахунку заробітків робітників застосовується залежність
- •Тарифна система оплати праці
- •Безтарифна система оплати праці
- •4. Система преміювання працівників. Доплати й надбавки до заробітної плати
- •Доплати й надбавки до заробітної плати
- •Використовується в певних сферах застосування праці.
- •Розрахунок фонду денної заробітної плати робітників
- •5. Регулювання оплати праці. Мінімальна заробітна плата
- •Тема 13. Аудит у сфері праці
- •1. Сутність і мета аудиту у трудовій сфері
- •2. Проведення аудиторської перевірки
- •3. Обробка й аналіз інформації
- •4. Ефективність аудиту в трудовій сфері
- •Тематика контрольних робіт для студентів заочної форми навчання
- •Тематика індивідуальної роботи студентів
- •Перелік питань до заліку з дисципліни «економіка праці та соціально-трудові відносини»
- •11. Рекомендована література. Основна:
- •Додаткова:
Роль найманих працівників, профспілок та держави в системі соціального партнерства.
Важливим напрямком у вивченні соціального партнерства є розгляд ролі всіх партнерів: профспілок як представників найманих робітників, об'єднання підприємців як представників роботодавців і держави — третьої сторони, що виступає, як правило, в особі уряду, його органів та представників.
Соціальне партнерство практично неможливе без участі держави, місце якої при цьому визначається не тільки її загальноекономічними функціями і регулюючою роллю. Вона виступає в трьох особах: основного власника, законодавця й арбітра (посередника).
Держава в соціальному партнерстві відіграє кілька важливих ролей: власника, роботодавця, законодавця, арбітра (посередника), координатора.
Держава як гарант конституційних прав громадян, найбільший роботодавець, законодавець, арбітр та активний учасник соціально-трудових відносин має бути ініціатором розвитку системи соціального партнерства, а отже, сприяти укріпленню позицій представницьких органів та роботодавців, і найманих працівників. Тому одним із основних завдань демократичної держави у формуванні громадянського суспільства і зокрема розвитку соціального партнерства має бути законодавче та організаційне забезпечення розвитку представницьких органів найманих працівників, сприяння підвищенню їхньої ролі у становленні й розвитку партнерських відносин.
Підприємці (роботодавці), захищаючи свої інтереси і права як власників засобів виробництва, у соціальному партнерстві вбачають можливість проведення погодженої технічної, економічної політики без різких потрясінь і руйнівних конфліктів. Підприємці несуть основну відповідальність за результати господарювання, забезпечення належних умов праці і розмірів її оплати та фінансового забезпечення соціального захисту працівників.
Функції роботодавця:
Організаторські;
Арбітражні.
Профспілки як захисники і виразники інтересів найманих працівників мають виборювати й захищати соціальні, економічні та професійні права робітників і службовців, відстоювати соціальну справедливість, сприяти створенню належних умов праці й життя для людини, організації ефективної та стабільної зайнятості.
Професійні спілки — масові організації, що об'єднують найманих працівників, пов'язаних спільними соціально-економічними інтересами, хоча відомі й інші організаційні форми об'єднання найманих працівників.
Колективні договори й угоди – основа соціального партнерства.
Основним напрямом і, водночас, засобом ефективного соціального партнерства є колективно-договірне регулювання відносин у сфері праці. Воно полягає в укладанні та виконанні системи колективних договорів і генеральної, галузевих та регіональних угод.
Колективний договір — це правовий акт, що укладається з метою регулювання соціально-трудових відносин на підприємстві (в організації) між найманими працівниками та роботодавцем для узгодження їхніх інтересів.
Колективний договір укладається на основі чинного законодавства на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності й господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи. Колективний договір може укладатися в структурних підрозділах підприємства в межах компетенції цих підрозділів.
Колективна угода — це правовий акт, який укладається з метою регулювання соціально-трудових відносин на рівні галузі (галузева угода), регіону (регіональна угода) або країни (генеральна угода) між повноважними представниками найманих працівників та роботодавців.
Сторонами генеральної угоди виступають:
професійні спілки, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди;
власники або уповноважені ними органи, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, на підприємствах яких зайнято більшість найманих працівників держави.
Сторонами угоди на галузевому рівні є власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи і профспілки чи об'єднання профспілок або інших представницьких організацій трудящих, які мають відповідні повноваження, достатні для ведення переговорів, укладання угоди та реалізації її норм на більшості підприємств, що входять у сферу їх дії.
Угода на регіональному рівні укладається між місцевими органами державної влади або регіональними об'єднаннями підприємців, якщо вони мають відповідні повноваження, і об'єднаннями профспілок чи іншими уповноваженими трудовими колективами органами.