- •3. Геодезичне забезпечення підприємства
- •3.1. Загальні відомості про геодезичну вивченість району
- •3.2. Проект положення пунктів мережі полігонометрії 2 розряду
- •Побудова профілів ліній для встановлення видимості між пунктами
- •Типи центрів і зовнішніх знаків запроектованих пунктів
- •Апріорна оцінка точності мережі
- •Рекомендації по польовим вимірам
- •3.3. Обґрунтування раціональної конфігурації висотної мережі
- •3.3.1. Обґрунтування інструментального забезпечення нівелювання
- •3.3.2. Предрозрахунок точності запроектованих ходів тригонометричного нівелювання
Побудова профілів ліній для встановлення видимості між пунктами
Між пунктами полігонометрії будуємо розрізи для того, щоб перевірити наявність видимості між пунктами, а також для того, щоб виміряти кути нахилу візирної осі. Після побудови профілів можна зробити
висновок, що видимість між сусідніми пунктами полігонометрії забезпечується. Виміряні кути нахилу представлені в табл. 4.3.
Таблиця 4.3.
Значення кутів нахилу
-
Назва розрізу
Кути нахилу, ν (прямий)
Назва розрізу
Кут нахилу,
ν (обернений)
Рп.1 – 1
2°00'
1 – Рп.1
1°30'
1 – 2
6°30'
2 – 1
6°00'
2 – 3
8°00'
3 – 2
8°30'
3 – 4
15°00'
4 – 3
15°00'
4 – 5
23°00'
5 – 4
23°30'
5 – 6
20°30'
6 – 5
20°00'
6 – 7
23°30'
7 – 6
24°00'
7 – 8
23°00'
8 –7
23°30'
8 – Рп.1
13°00'
Рп.1 –8
13°30'
Типи центрів і зовнішніх знаків запроектованих пунктів
Пункти полігонометрії зкріплюють відповідно до вимог, що вказані в діючій інструкції про типи центрів геодезичних пунктів. При побудові геодезичної мережі в містах, селищах та на промислових майданчиках всі пункти тріангуляції, трилатерації і полігонометрії закріплюють постійними центрами типів У15, У15К, У15Н, У16, 143, 160. Зовнішнє оформлення центрів пунктів IV класу, 1 і 2 розрядів виконують обкопуванням круглої форми з коловою шириною 50 см зверху, 20 см знизу і глибиною 30 см. Внутрішній радіус обкопування 1,3 м. Отже, для полігонометрії 2 розряду обираємо центр типу У15Н (Додаток 3) [9, 10].
Апріорна оцінка точності мережі
Порядок розрахунку точності полігеометричних побудов.
Похибка вимірювання кута обумовлена неточністю центрування теодоліту
і сигналу (для 2Т5К ):
(3.1)
де, a i b – довжина відповідно задньої і передньої сторони станції;
е – лінійна похибка центрування теодоліту і сигналу, приймаємо для 2Т5К і Trimble M3 оптичне центрування – 0,8 мм;
β – кут, що вимірюється.
Загальна похибка положення пункту визначається за формулою:
(3.2)
(3.3)
(3.4)
де , - середня квадратична похибка координат пункту;
mxβ , myβ – похибка координат пунктів, що залежать від виміру довжин сторін;
mxS , myS – похибка координат пунктів, що залежить від похибки вимірювання довжин сторін.
Похибка координат пункту в залежності від похибок виміру кутів без врахування похибок вихідної сторони:
(3.5)
(3.6)
- похибка вимірювання і – го кута ходу;
- проекції на осі координат відстаней від їх вершини ходу до найбільш віддаленого пункту.
Похибка вимірювання кута:
(3.7)
При способі прийому інструменту похибку визначають:
(3.8)
- похибка візування;
- похибка взяття відліку;
- похибка за рахунок нахилу візирної осі;
- кількість прийомів;
Поправка за візування:
(3.9)
- кутова відстань між пунктами бісектора.
Похибка за рахунок нахилу візирної осі визначається:
(3.10)
- ціна поділки лімба.
Похибка відліку визначається:
(3.11)
- похибка взяття відліку;
- похибка ексцентриситету;
- похибка взяття відліку по шкалі.
В загальному випадку вимірювання визначається:
(3.12)
м
(3.13)
м
- похибка координат обґрунтована впливом похибок вимірюванням довжин;
– систематична похибка виміру довжин.
(3.14)
мм
(3.15)
мм
(3.16)
(3.17)
– коефіцієнт систематичного впливу;
– проект осі координат прямої, що з’єднує найбільш віддалені точки з початковими.
Очікувана похибка:
(3.18)
Отже похибка в межах допуску.