Тема 7. Облік коштів на кореспондентських рахунках та облік міжбанківських операцій.

1.Правила та причини відкриття прямих кореспондентських відносин між банками-резидентами.

Крім розрахунків через кореспондентський рахунок у регіональному управлінні Національного банку, комерційні банки можуть встановлювати прямі кореспондентські відносини, метою яких є здійснення платежів і розрахунків за дорученням один одного. Прямі кореспондентські відносини є договірними і можуть бути як односторонніми, так і взаємними.

Комерційні банки, які встановили між собою кореспондентські відносини, називаються банками-кореспондентами. Якщо комерційний банк відкриває рахунок банку-кореспонденту, то такий рахунок називають лоро. Рахунок даного комерційного банку в банку-кореспонденті являє собою рахунок ностро. Рахунок ностро одного комерційного банку є рахунком лоро для б Для відкриття рахунка банк-кореспондент надає цілий пакет документів: дозвіл регіонального управління НБУ на встановлен­ня прямих кореспондентських відносин, заяву на відкриття рахунка; нотаріально засвідчені копії статуту та банківської ліцензії, картку зі зразками підписів та відтиском печатки; баланс і довідку про додержання економічних нормативів на останню звітну дату.

Для проведення операцій через прямі кореспондентські відносини банк-кореспондент відкриває комерційному банку рахунок лоро на балансовому рахунку 1600 «Кореспондентські рахунки інших банків» (для комерційного банку цей рахунок є рахунком ностро).

Для відображення операцій, проведених за рахунком ностро у балансі комерційного банку відкривається балансовий рахунок 1500 «Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках». Записи операцій за цим рахунком здійснюються після отримання виписки за кореспондентським рахункм від банку-кореспон­дента.

2.Проаналізувати існуючі моделі кореспондентських відносин.

Робота з консолідованим кореспондентським рахунком банку здійснюється методом застосування відповідних моделей обслуговування рахунка комерційного банку в системі електронних платежів.

Модель 1. Консолідований (спільний) субкореспондентський рахунок головного банку (з відкриттям технічних субкореспондентських рахунків установам).

Головний банк визначається з групи установ комерційного банку адміністративного регіону за їх ініціативою, про що інформується відповідне регіональне управління Національного банку в якому відкривається консолідований субкореспондентський рахунок головному банку. Установи цього банку не мають окремих субкореспондентських рахунків в Національному банку.

Модель 2. Консолідований субкореспондентський рахунок головного банку (без відкриття технічних субкореспондентських рахунків установам).

Ця модель дає змогу головному банку повністю керуватися платіжними транзакціями філій. її сфера дії, як і першої моделі, обмежується одним банківським регіоном. Однак ця модель вимагає наявності досить складної ВПС засобами якої здійснюється обмін усієї групи банків електронними розрахунковими документами з системою електронних платежів

Модель 3. Консолідований кореспондентський рахунок головного банку (без відкриття технічних субкореспондентських рахунків установам).

Модель 3 є територіальним розширенням другої моделі, тобто сфера її дії - вся Україна. До основних її переваг слід віднести наявність лише одного коррахунку банку в СЕП та повний контроль головного банку над усіма транзакціями філій. Але ця модель потребує повнофункціональної ВПС, до якої Національний банк висуває досить жорсткі вимоги.

Модель 4. Консолідований кореспондентський рахунок головного банку (з відкриттям технічних субкореспондентських рахунків установам).

Ця модель є територіальним розширенням першої моделі, тобто переносом сфери її дії на всю територію функціонування СЕП у цілому. Основна перевага цієї моделі - це злиття субкореспондентських рахунків філій та можливість для головного банку керувати обмеженнями на початкові платежі філій у масштабах усієї України.

Модель 5. Консолідований кореспондентський рахунок головного банку (з відкриттям технічних субкореспондентських рахунків регіональним управлінням).

Модель 5 - це поєднання другої та четвертої моделей у рамках віртуального банківського регіону, вона найбільш відповідає потребам банків, які мають у регіонах розгалужену мережу філій зі своїми ВПС у середині регіонів, але не мають технічних можливостей для забезпечення повноцінного функціонування своєї ВПС в масштабах усієї України.

Модель 6. Консолідований кореспондентський рахунок головного банку (з відкриттям технічних субкореспондентських рахунків регіональним управлінням та його установам).

Цю модель можна класифікувати як удосконалену четверту модель, щодо організації підпорядкованості філій. Вона призначена для комерційних банків, які не можуть розробляти ВПС, але при цьому мають достатньо розгалужену систему філій у декількох регіонах України щоб надавати своїм регіональним управлінням право організовувати роботу філій за принципами, аналогічними роботі за першою моделлю.

Модель 7. Консолідований кореспондентський рахунок головного банку (з відкриттям технічних субкореспондентських рахунків установам).

Ця модель поєднує третю і четверту моделі. Крім того, що кожна філія має технічний субкоррахунок (як у четвертій моделі), головному банку дозволено проводити початкові транзакції від імені всіх своїх філій (як у третій моделі). Головний банк має змогу контролювати значні фінансові операції філії, яка користується відносною незалежністю щодо розпорядження дрібними сумами.