5.2. Організація виробничого процесу сто

Основою організації виробництва робіт на СТО є єдина для всіх станцій функціональна схема, яка наведена на рис.5.2.

Рис.5.2 Функціональна схема СТО

Авта, які потрапляють на СТО з метою продажу, потрапляють до дільниці зберігання нових авт, а потім до дільниці передпродажної підготовки.

Повністю підготовлене для продажу авто встановлюється у зоні зберігання, після чого він потрапляє до магазину.

Авта, які доставляються на СТО з метою проведення ТО та ремонту, обов'язково проходять мийку, після чого, потрапляють до дільниці приймання з метою визначення дійсного технічного стану, необхідного обсягу можливих робот та їх вартості.

Процес приймання авт з метою виконання ТО і ремонту, а також видання авт власникам, повинен здійснюватись у відповідності до існуючих вимог, викладених у «Технічних вимогах на здавання та випуск з ТО і ремонту легкових автівок, які належать громадянам».

Якщо у процесі діагностування авт, потрапляючих на СТО, будуть виявлені несправності, які погрожують зменшенню рівня безпеки дорожнього руху, вони підлягають видаленню в умовах СТО за погодженням з власником авта. У випадку неможливості виконання цих робіт за техніч­ними причинами, або за відмовою власника авта адміністрація СТО повинна у наряд-замовленні составити відмітку такого типу «Авто несправним, подальшій експлуатації не підлягає». Постав­лена відмітка повинна бути скріплена підписом відповідального працівника та печаткою СТО.

Після приймання авта, він потрапляє на відповідну виробничу дільницю. При цьому, робо­ти з поточного ремонту повинні обов'язково виконуватись перед роботами ТО. У випадках зайня­тості робочих постів, на яких повинні виконуватись роботи, згідно замовленого наряд-замовлення, авто потрапляє до зони очікування, а звідти, по мірі звільнення постів, направляється на ту чи ін­шу виробничу дільницю. Після завершення виконання робіт, авто потрапляє до дільниці видаван­ня. Перед видавання авта власнику, він повинен бути прийнятим технічним контролером. У випа­дку неякісного виконання робіт любого виду, власник авта має права подати адміністрації СТО відповідну рекламацію. Термін гарантії на роботи, виконуємі СТО, згідно діючих рекомендацій, повинен становити: 10 днів для робіт ТО; 30 днів для робіт ПР; 6 місяців - для робіт з фарбування кузову.

Станціями технічного обслуговування, звичайно, виконуються усі види робіт з ТО і ПР авт, а на великих СТО виконуються також ремонт агрегатів авт, на рівні капітального. Несправності, які виявляються на СТО у процесі виконання контрольно-діагностичних робіт, завжди видаляються у відповідності до угоди, укладеної з власником авта. Роботи з капітального ремонту агрегатів виконуються індивідуальним методом. З метою зменшення часу простоювання авт у ремонті, він може організовуватись знеособленим методом, шляхом заміни несправних агрегатів та вузлів на нові, попередньо придбані, або на відремонтовані. Цілком зрозумілим повинен бути той факт, що не припускається, у процесі виконання робіт з ПР, виконання будь яких конструктивних змін у будову та конструкцію ремонтуємих вузлів та агрегатів, тобто, ремонт може бути виконаний ви­ключно у відповідності до технології виконання подібних робіт, які використовуються на АТП та на АРЗах.

Також, у деяких випадках, СТО можуть виконувати передпродажну підготовку авт у відпо­відності до угод, попередньо укладених з відповідними торгівельними організаціями, а також спе­цифічною ознакою багатьох СТО є продаж запасних частин, приналежностей та матеріалів. Перс­пективним може бути організація на території СТО постів для виконання ТО і ремонту авт безпо­середньо власниками їх, а також впровадження спеціальних пересувних майстерень з метою на­дання екстрених послуг автам поза межами стаціонарних СТО.

Виявлення дійсного технічного стану авта у цілому, а також його окремих агрегатів та вуз­лів, пошук прихованих несправностей, а також повний контроль якості виконаних робіт здійсню­ються з використанням впроваджених в умовах розглядаємої СТО засобів виконання діагностич­них робіт. В умовах СТО діагностування виконується згідно заявки власника авта, або згідно з технологією виконуємих робіт і виконуються на спеціалізованих дільницях діагностування, або безпосередньо на робочих постах ТО або ПР. Результати діагностичних робіт фіксуються у «Карт­ці контрольно-діагностичного огляду авта», яка видається власнику обслуговуємого авта.

При оформленні замовлення на ТО, за вимогою власника авта, на СТО може виконуватись неповний обсяг робіт, але це не яким чином не стосується вузлів та приладів, впливаючих на без­пеку дорожнього руху.

У зв'язку з великим переліком робіт, які можуть виконуватись на СТО за своїм наймену­ванням та обсягом ТО і ПР, організація виробництва на СТО повинна забезпечувати виконання любого сполучення їх, тобто, технологічний процес повинен характеризуватися певною гнучкіс­тю. На практиці ця вимога забезпечується використанням методу виконання ТО і ремонту на уні­версальних постах, при цьому, пости можуть бути як тупіковими, так і проїзними. Тупікові пости, у більшості випадків, використовуються при проведенні робіт ТО і ПР, а проїзні - при проведенні прибирально-мийних робіт.

При обслуговуванні авт на універсальних постах можливе виконання на них різного обсягу робіт, або обслуговування авт різних моделей, а також виконання супутнього поточного ремонту з збільшенням продовжності перебування авта на посту.

Достатньо розповсюдженим в умовах деяких діючих СТО є метод виконання ТО на спеціа­лізованих постах. У цьому випадку обсяг робіт даного виду ТО розподіляється між кількома пос­тами, з оптимальною спеціалізацією робітників та постів, з обов'язковим урахуванням однорідно­сті робіт або їх раціонального сумісництва, а обладнання постів - за характером виконуємих опе­рацій.

Таким чином, метод спеціалізованих постів може бути поточним та операційно-постовим. Прикладом прямоточного розташування постів є потокові лінії дільниці приймання авт. Аналогіч­не розміщення постів використовується на потокових лініях гарантійного обслуговування авт на великих СТО. Приблизна схема розміщення постів наведена на рис. 3.

Організація і технологія робіт на виробничих дільницях СТО

До структури типових СТО, в залежності від їх потужності, входять малі виробничі дільниці

• приймання та видавання авт;

• мийки;

• діагностики;

• ТО,

• ПР,

• змащення,

• ремонту та зарядження акумуляторних батарей,

• ремонту електрообладнання,

• ремонту паливної апаратури,

• агрегатно-механічна,

• шиномонтажна,

• оббивочна,

• кузовна,

• малярна та передпродажної підготовки авто Основними, в умовах СТО, слід вважати дільниці ТО і ПР з робочими постами, а дільниці з ремонту паливної апаратури, електрообладнання, акумуляторних батарей - допоміжними, тобто, забезпечуючими роботу основних дільниць.

Місця, на яких встановлюються авта на виробничих дільницях ТО і ПР, за своїм призна­ченням, підрозділяються на робочі пости, допоміжні пости та місця очікування авт.

• Робочі пости - місця для авт, оснащені відповідним технологічним обладнанням та осна­щенням і призначені для виконання технологічних впливів на авто, з метою підтримування, або відновлення його технічно справного стану та зовнішнього вигляду ( пости: мийки, діа­гностики, ТО, ПР, малярні).

• Допоміжні пости - місця для авт, оснащені (або не оснащені) обладнанням, на яких вико­нуються технологічні операції допоміжного характеру (пости приймання та видавання авт, контроль авт після проведення ТО і ПР, висушування на дільниці прибирально-мийних ро­біт, підготовки та висушування на малярній дільниці).

• Місця очікування для авт - місця, на які встановлюються авта, які очікують встановлення їх на робочі та допоміжні пости. Місця очікування розміщуються на дільницях приймання та видавання авт, ТО і ПР, а також на таких дільницях, як малярній, кузовній тощо.

Нижче подається короткий опис означених вище основних елементів структури типових СТО.