Функції опозиції

Проект

Президента України

Окремо не регламентуються.

Проект

Юлії Тимошенко

– Здійснення громадського контролю над політикою держави, діяльністю її органів та посадових осіб.

– Вироблення альтернативних напрямів розвитку суспільства.

– Сприяння формуванню, висловленню та реалізації політичних свобод громадян.

– Забезпечення демократичного характеру виборів.

– Захист інтересів політичних меншостей.

Проект

Володимира Філенка

– Вплив на функціонування Верховної Ради України.

– Здійснення політичного впливу в законних формах на діяльність Президента України та Кабінету Міністрів України.

– Участь у здійсненні парламентського контролю над діяльністю органів і посадових осіб державної влади в інтересах Українського народу.

– Захист конституційних прав і свобод людини і громадянина.

– Захист інтересів політичної меншості.

– Представлення Українському народу власних програм розвитку суспільства та держави.

– Інформування виборців про особливості перебігу політичного процесу в Україні.

– Представництво інтересів відповідних політичних партій та виборчих блоків політичних партій.

– Сприяння підвищенню рівня законності проведення виборів до органів державної влади, місцевого самоврядування та окремих посадових осіб.

Проект

В’ячеслава Коваля

Відстоювання та захист інтересів суб’єктів права опозиційної діяльності шляхом забезпечення їх участі у здійсненні парламентського контролю у межах, визначених Конституцією України, розробки та внесення на розгляд Верховної Ради альтернативних рішень щодо соціально-економічного та політичного життя суспільства, оприлюднення та обґрунтування критичних оцінок діяльності Президента України та Кабінету Міністрів України, інформування виборців про свою діяльність та перебіг політичного процесу в Україні.

Проект

Віктора Понеділка

– Пропонування суспільству альтернативних програм (концепції) розвитку.

– Ведення легальної діяльності, спрямованої на зміну офіційного політичного курсу, перехід до альтернативної концепції розвитку.

Проект

Романа Зварича

Окремо не регламентуються.

Проект

Станіслава Гуренка

Окремо не регламентуються.

Проект

Сергія Правденка

Окремо не регламентуються.

Проект

Олександра Карпова та ін.

Окремо не регламентуються.

Проект

Президента України

– Укладення Угоди про парламентську опозицію, за умови підписання її більш ніж двома третинами народних депутатів України, які становлять парламентську меншість.

– Офіційне проголошення про це на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Проект

Юлії Тимошенко

Прийняття суб’єктом парламентської опозиції рішення про опозиційність, затвердження лідера опозиції, програми діяльності парламентської опозиції, створення опозиційного Кабінету Міністрів.

Проект

Володимира Філенка

– Прийняття відповідним суб’єктом рішення про перехід до опозиційної діяльності.

– Виголошення відповідної заяви на пленарному засіданні Парламенту.

– Прийняття Програми діяльності опозиційного формування.

– Відкликання своїх представників з органів виконавчої влади.

Проект

В’ячеслава Коваля

– Прийняття відповідним суб’єктом рішення про опозиційність до політичного курсу Президента України та/ або Кабінету Міністрів України та передача тексту Рішення до Секретаріату Верховної Ради України.

– Виголошення відповідної заяви на пленарному засіданні Парламенту.

– Відсутність представників політичної партії, виборчого блоку політичних партій, фракцій у Верховній Раді України, які проголосили про опозицію, в органах виконавчої влади.

Проект

Віктора Понеділка

– Заява депутатських фракцій, груп та позафракційних депутатів про їх опозиційність до офіційного політичного курсу.

– Визнання суб’єктами парламентської опозиції у будь-який час терміну повноважень Верховної Ради України з моменту оголошення на пленарному засіданні Верховної Ради України рішення (заяви) про перехід фракції (групи) до опозиції офіційному політичному курсу.

Проект

Романа Зварича

– Укладення Угоди про парламентську опозицію, за умови підписання її більш ніж двома третинами народних депутатів України, які становлять парламентську меншість, але не менш ніж однією п’ятою від конституційного складу Верховної Ради України.

– Офіційне проголошення про це на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Проект

Станіслава Гуренка

– Депутатські фракції (групи) визнаються суб’єктами парламентської опозиції у будь-який час терміну повноважень Верховної Ради України з моменту оголошення на пленарному засіданні Верховної Ради України рішення (заяви) про перехід фракції (групи) до опозиції офіційному політичному курсу.

– Депутатські фракції (групи) у Верховній Раді України, позафракційні депутати, що проголосили свою опозиційність до офіційного політичного курсу, можуть на добровільній основі сформувати об’єднану парламентську опозицію (опозиційний блок), яка (який) користується правами і повноваженнями, передбаченими цим Законом, з моменту офіційного оголошення на пленарному засіданні Верховної Ради України заяви про сформування об’єднаної парламентської опозиції за умови підписання її народними депутатами України – членами депутатських фракцій (груп), а також позафракційними депутатами, які ввійшли до складу об’єднаної парламентської опозиції.

– Текст заяви про сформування об’єднаної парламентської опозиції та персональний склад опозиції в десятиденний строк публікуються в газеті “Голос України”.

– Об’єднання опозиційних депутатських фракцій (груп) в об’єднану парламентську опозицію не є обов’язковим. Депутатські фракції (групи), які не сформували об’єднаної парламентської опозиції, можуть домовлятися про спільні (узгоджені) дії з конкретних питань.

Проект

Сергія Правденка

Парламентська опозиція вважається утвореною і користується правами з моменту офіційного оголошення про це на пленарному засіданні Верховної Ради України, за умови підписання Угоди про парламентську опозицію народними депутатами України у кількості, встановленій частиною першою цієї статті.

Проект

Олександра Карпова та ін.

– Депутатська фракція (група), що не ввійшла до складу парламентської більшості, може прийняти рішення про перехід до парламентської опозиційної діяльності. На підставі цього рішення розробляється, приймається на засіданні фракції (групи) та оприлюднюється декларація про політико-ідеологічні засади та основні напрямки діяльності депутатської фракції (групи) в якості суб’єкта парламентської опозиції.

– У випадку, коли декілька депутатських фракцій (груп) прийняли рішення про перехід до парламентської опозиційної діяльності, вони можуть шляхом підписання відповідного договору створити парламентський опозиційний блок. У договорі визначаються: мета, політична спрямованість, основні напрями діяльності опозиційного блоку, принципи його утворення, форми та методи діяльності, механізм і форми взаємодії між членами об’єднання, повноваження керівних органів, порядок прийняття рішень, функції та склад тіньового Уряду в разі його утворення.

– До опозиційного блоку шляхом подання особистої заяви можуть приєднуватися позафракційні народні депутати України.

– Легалізація суб’єктів парламентської опозиції відбувається шляхом подання до Верховної Ради України:

·         депутатською фракцією (групою) – копії декларації про політико-ідеологічні засади та основні напрямки опозиційної діяльності;

·         парламентським опозиційним блоком – копії договору про утворення та основні засади діяльності опозиційного блоку.

– Суб’єкти парламентської опозиції вважаються легалізованими і можуть користуватися правами, що передбачені цим Законом, після офіційного повідомлення про це головуючого на наступному, після подання відповідних документів до Апарату Верховної Ради України, пленарному засіданні Верховної Ради України.

– Тексти установчих документів та персональний склад членів парламентської опозиції публікуються в газеті “Голос України”.

– Представники політичних партій, виборчих блоків політичних партій, фракції яких у Верховній Раді України заявили про опозиційну діяльність, у разі їх перебування на посадах керівників центральних або місцевих органів виконавчої влади України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, Адміністрації Президента України, зобов’язані протягом місяця або припинити свою діяльність на займаних посадах, або членство у відповідних політичних партіях.