20. Які ви знаєте позабюджетні цільові фонди?

Система централізованих фінансових ресурсів держави в сучасному розвинутому соціально-ринковому світі характеризується створенням, разом із бюджетною системою, значної кількості позабюджетних фондів цільового призначення. Проблематика питань формування та функціонування цільових позабюджетних фондів держави є досить актуальною, що зумовлено пошуком додаткових шляхів та можливостей отримання фінансових ресурсів з метою повноцінного виконання загальносуспільних завдань і функцій. Наявність численного обсягу труднощів, пов'язаних з діяльністю державних цільових фондів та підвищенням їх суспільної ефективності, є тематикою особливого характеру наукових досліджень.

Кожна система державних позабюджетних фондів цільового призначення в будь-якій країні є обов'язковим елементом централізованих фінансових ресурсів держави, характеризуючись специфікою за складом, особливостями формування доходів та фінансування видатків, здійснення іншої потенційно функціональної діяльності, чим визначається її суспільне значення.

На сьогоднішній день в Україні функціонує доволі значна чисельність державних позабюджетних фондів цільового призначення. Як правило, їх загальна сукупність поділяється на фонди соціального та економічного змісту. До складу "соціальних" цільових позабюджетних фондів держави належать: (1) пенсійний фонд; (2) фонд соціального страхування на випадок безробіття; (3) фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; (4) фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та деякі інші різновиди фондів. До складу "економічних" цільових позабюджетних фондів держави належать: (1) фонд стабілізації підприємств та організацій, внесених до реєстру неплатоспроможних; (2) фонд гарантування вкладів фізичних осіб; (3) державний позабюджетний фонд приватизації тощо.

Очевидно, що загальна кількість державних позабюджетних фондів цільового призначення є вельми значною. Додаючи до них також й бюджетні фонди цільового характеру витрачання централізованих фінансових ресурсів, їх чисельність тоді буде ще більшою.

В сучасних умовах соціально-економічних ринкових трансформацій в Україні у сфері функціонування державних цільових позабюджетних фондів нагромадилась чимала сукупність невирішених проблем - законодавчого, організаційного та управлінського характеру, що проявляється, зокрема, у:

- ¾ взаємодублюванні функцій між окремими фондами;

- ¾ значних розмірах внесків до позабюджетних цільових фондів держави, які недостатньою мірою забезпечують надходження коштів через фактор надмірної "тінізації" економіки;

- ¾ неузгодженості витрат з іншими статтями видатків держави.

Особливо багато проблем виникає в системі державних позабюджетних цільових фондах соціального характеру. Комплексний вимір труднощів набув загальнодержавної ваги. Зокрема, фонд соціального страхування на випадок безробіття має багато проблем, пов'язаних з рухом робочої сили. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань повинен забезпечити фінансування профілактичних заходів, які визначено національною, галузевими та регіональними програмами поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; при цьому, фонд не бере участі у розробці зазначених програм, однак повинен вишукати фінансові ресурси відповідно до затверджених обсягів, що є дуже проблематичним. Із найбільшим обсягом проблем, зокрема, стикається пенсійний фонд: відсутність системності у проведенні пенсійної реформи, випереджаюче підвищення розмірів пенсій, порівняно із збільшенням фонду оплати праці розбалансовують його бюджет, а управління пенсійними коштами здійснюється неефективно. Значні їх обсяги відволікаються на фінансування невластивих для фонду видатків, основною причиною чого є встановлення за більшістю бюджетних програм з виплати пенсій видатків не на поточне фінансування виплати пенсій, а на відшкодування уже здійснених фондом виплат, що створює сприятливі умови для відстрочення виконання зобов'язань державного бюджету й цільових фондів перед пенсійним фондом. Якщо пенсійний фонд держави неспроможний виконувати свої фінансові обов'язки перед суспільством в силу причин незалежного від нього, об'єктивного характеру, то ряд інших соціальних фондів не виконують свої функції перед суспільством й через суб'єктивні підстави. Більше того, пенсійний фонд, відтак, неспроможний здійснювати інші види діяльності та операції, що практикуються у розвинутому світі.

Аналогічна депресивна ситуація простежується також і в економічних цільових фондах. Як підтверджує вже набутий досвід в умовах кризової ситуації, вони не здатні адекватно забезпечити суспільні фінансові потреби та вимоги. Окремі з них вже еволюційно віджили своє, а інші постали суспільно невідповідними, практично непридатними та неефективними. Тобто, процес перерозподілу суспільних доходів через систему позабюджетних цільових фондів держави набуває властивостей формалізованого адміністративного характеру без відчутної суспільної віддачі. Натомість, реальні сучасні вимоги суспільства диктуються самим ринковим соціально-економічним середовищем, через що держава у своїй сфері повинна також організувати потужний сегмент централізованих фінансових ресурсів у вигляді спеціалізованих цільових фондів коштів, відповідних потребам суспільства. Тільки у випадку визнання доцільності та цілеспрямованості державні позабюджетні цільові фонди матимуть свою практичну суспільну ефективність.

Таким чином, реформування системи та характеру функціонування державних цільових позабюджетних фондів дозволить багато в чому вирішити їх нагальні питання. З метою забезпечення стабільних позицій та цілей діяльності державних позабюджетних фондів цільового призначення необхідно здійснити кардинальні реформи в напрямі вироблення адекватних суспільству програм спрямування коштів.

Виходячи з вищевикладених положень, обґрунтувань та інтерпретацій, система державних позабюджетних фондів цільового призначення в Україні у перспективі повинна бути:

- ¾ реформованою та реорганізованою (особливо для фондів соціального спрямування діяльності): для окремих фондів слід поставити питання щодо їх скасування, для деяких інших - про їх об'єднання тощо;

- ¾ модифікованою та модернізованою: необхідне створення нових, суспільно адекватних фондів як соціального, так і економічного характеру діяльності, зорієнтованих на конкретну мету й досягнення цільового результату;

- ¾ суспільно ефективною: сприйняття державних позабюджетних цільових фондів за результатами їх функціонування - повноцінного виконання обов'язків перед суспільством.