Глава 2 Лекція № 9

Те­ма: Особливості пенсійного забезпечення працівників органів державної влади та управління.

Вид за­нят­тя:тематична ле­к­ція.

Ме­та за­нят­тя:

а) навчальна – оволодіти знаннями стосовно особливостей пенсійного забезпечення державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування;

б) розвивальна - розвивати вміння аргументувати свої думки, висунуті положення;

в) виховна – формувати світоглядну культуру майбутнього фахівця;

Матеріально-технічне забезпечення та дидактичні засоби, ТЗН:

Дидактичний матеріал: “Категорії посад державних службовців”.

Дидактичний матеріал: “Ранги державних службовців”.

Література та нормативно – правові акти:

1. Конституція України. – Закон України від 28 червня 1996 р.//Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.

2. Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058 – IV (із змінами).

3. Закон України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 8 липня 2011 року N 3668-VI.

4. Закон України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 року № 3723-XI (із змінами);

5. Закон України “Про службу в органах місцевого самоврядування” від 7 червня 2001 року № 2493-III (із змінами);

6. Бойко М.Д. Право пенсійного забезпечення в Україні: Навчальний посібник. – Вид. 2- ге, випр. і доп. – К,: Атіка, 2006. – 356 с.

7. Сирота І.М. Право соціального забезпечення в Україні: Підручник. – Вид. восьме. –Х.: «Одіссей», 2010. – 408 с.

Структура заняття

Відведений

час

I. Організаційна частина

(привітання, перевірка по журналу) 3 хв.

II. Актуалізація опорних знань та створення проблемної ситуації

Проблемне питання:

Хто має право на державну службу? 2 хв.

III. Повідомлення теми, формування мети та основних завдань 3 хв.

IV. Мотивація навчальної діяльності 2 хв.

V. План заняття

1. Поняття державних службовців. Граничний вік перебування на державній службі. 5 хв.

2. Класифікація посад. Ранги державних службовців. 10 хв.

3. Пенсійне забезпечення державних службовців. 20 хв.

4. Посадова особа місцевого самоврядування. 5 хв.

5. Класифікація посад в органах місцевого самоврядування. Ранги посадових осіб. 15 хв.

6. Граничний вік перебування на службі в органах місцевого самоврядування. 5 хв.

7. Пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування. 5 хв.

I. Поняття державних службовців.

До державних службовців згідно з Законом України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 року № 3723-XII віднесені особи, які обіймають посади в державних органах та їх апараті, здійсню­ють професійну діяльність щодо практичного виконання завдань і функцій держави, мають відповідні службові повноваження та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України

I.1. Граничний вік перебування на державній службі становить 65 років.

У виняткових випадках після досягнення граничного віку перебування на державній службі державні службовці можуть бути залишені на державній службі лише на посадах радників або консультантів за рішенням керівника відповідного державного органу.

II. Посади державних службовців класифікуються за категоріями. Основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на робо­ту, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу. Згідно зі ст. 25 Закону України “Про державну службу” встановлюються такі категорії посад службовців:

перша категорія;

друга категорія;

третя категорія;

четверта категорія;

п'ята категорія;

шоста категорія;

сьома категорія;

Відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації та результатів роботи державному службовцю присвоюється від­повідний ранг (з першого по п'ятнадцятий). Положення про ранги державних службовців затверджене Постановою Кабінету Мініст­рів України від 19 червня 1996 р. № 658. Розміри надбавок за ран­ги державних службовців установлені постановами Кабінету Міністрів України від 21 грудня 1994 р. № 855 та від 25 грудня 1995 р. № 1043.

Ранги державних службовців. Встановлюються такі ранги державних службовців:

службовцям, які займають посади, віднесені до першої категорії, може бути присвоєно 3, 2 і 1 ранг;

службовцям, які займають посади, віднесені до другої категорії, може бути присвоєно 5, 4 і 3 ранг;

службовцям, які займають посади, віднесені до третьої категорії, може бути присвоєно 7, 6 і 5 ранг;

службовцям, які займають посади, віднесені до четвертої категорії, може бути присвоєно 9, 8 і 7 ранг;

службовцям, які займають посади, віднесені до п'ятої категорії, може бути присвоєно 11, 10 і 9 ранг;

службовцям, які займають посади, віднесені до шостої категорії, може бути присвоєно 13, 12 і 11 ранг;

службовцям, які займають посади, віднесені до сьомої категорії, може бути присвоєно 15, 14 і 13 ранг.

III. На одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли віку 60 років за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, а саме: для жінок 30 років і для чоловіків - 35 років, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

До досягнення віку в 62 роки право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

Дата народження чоловіка	Вік виходу на пенсію	Рік виходу на пенсію
по 31 грудня 1952 року	60 років	2012
з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року	60 років 6 місяців	2013
з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року	61 рік	2014
з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року	61 років 6 місяців	2015
після 1 січня 1956 року	62 роки	2016

До досягнення віку в 60 років право на пенсію за віком мають державні службовці - жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

Дата народження жінки	Вік виходу на пенсію	Рік виходу на пенсію
До 30 вересня 1956 року	55 років	2011
З 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року	55 років 6 місяців	2012
З 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року	56 років	2013
З 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року	56 років 6 місяців	2014
З 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року	57 років	2015
З 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року	57 років 6 місяців	2016
З 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року	58 років	2017
З 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року	58 років 6 місяців	2018
З 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року	59 років	2019
З 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року	59 років 6 місяців	2020
Після 1 квітня 1961 року	60 років	2021

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Державний службовець, звільнений з державної служби у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, позбавляється права на одержання пенсії, передбаченої цією статтею.

В таких випадках пенсія державному службовцю призначається на загальних підставах.

Державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

IV. Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

V. В органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад:

перша категорія;

друга категорія;

третя категорія;

четверта категорія;

п'ята категорія;

шоста категорія;

сьома категорія;

V.1. Ранги посадових осіб місцевого самоврядування.

Встановлюються такі ранги посадових осіб місцевого самоврядування:

особам, які займають посади, віднесені до першої категорії, може бути присвоєно 3, 2 і 1 ранг; особам, які займають посади, віднесені до другої категорії, може бути присвоєно 5, 4 і 3 ранг; особам, які займають посади, віднесені до третьої категорії, може бути присвоєно 7, 6 і 5 ранг; особам, які займають посади, віднесені до четвертої категорії, може бути присвоєно 9, 8 і 7 ранг; особам, які займають посади, віднесені до п'ятої категорії, може бути присвоєно 11, 10 і 9 ранг; особам, які займають посади, віднесені до шостої категорії, може бути присвоєно 13, 12 і 11 ранг; особам, які займають посади, віднесені до сьомої категорії, може бути присвоєно 15, 14 і 13 ранг.

VI. Граничний вік перебування на службі в органах місцевого самоврядування становить 65 років.

Ці обмеження не поширюються на посадових осіб місцевого самоврядування, які обираються на відповідні посади.

VII. Пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

(Див. питання III).