Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу

Згідно з навчальним планом підготовки фахівців (наказ МОЗ України від 2007), дисципліна «внутрішня медицина» (33 кредити за спеціальністю “Лікувальна справа”, 24 кредити - за спеціальністю “Педіатрія” та “Медико-профілактична справа”) вивчається студентами на IV-VІ курсах. На IV курсі для вивчення дисципліни виділено 270 год. (9 кредитів), у тому числі 40 годин лекцій, 150 годин практичних занять та 80 годин на самостійну роботу студентів (СРС). На V курсі для викладання внутрішньої медицини за навчальним планом 2007 року виділено 270 годин (9 кредитів): 30 годин лекційних, 150 годин практичних занять та 90 годин самостійної роботи студентів. На VI курсі за спеціальністю “Лікувальна справа” для викладання внутрішньої медицини виділено 450 год. (15 кредитів), за спеціальністю “Педіатрія” – 225 год. (7,5 кредитів); за спеціальністю “Медико-профілактична справа” – 225 год. (7,5 кредитів).

Програма дисципліни структурована на 4 модулі, до складу яких входять блоки змістових модулів:

Модуль 1 (4-й курс). Основи внутрішньої медицини (ендокринологія, гастроентерологія, пульмонологія, гематологія) Всього годин: 270 / 9 кредитів (лекції – 40, практичні заняття – 150, срс – 80)

Змістові модулі:

1. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб ендокринної системи (75/2,5)

2. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб органів травлення (90/3)

3. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб органів дихання (60/2)

4. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб крові та кровотворних органів (45/1,5)

Модуль 2 (V курс). Основи внутрішньої медицини (кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини)

Всього годин – 270 / 9 кредитів (лекцій – 30, практичних занять – 150, СРС – 90)

Змістові модулі:

1. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб системи кровообігу (120/4)

2. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб кістково-мґязової системи та сполученої тканини (90/3)

3. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб сечостатевої системи (30/1)

4. Загальні питання внутрішньої медицини (30/1)

Модуль 3 (VI курс). Сучасна практика внутрішньої медицини (за спеціальністю „Лікувальна справа”)

Всього годин – 330 /11 кредитів (практичних занять – 220, СРС – 110)

Змістові модулі:

1. Ведення хворих із хворобами системи кровообігу (90/3)

2. Ведення хворих із хворобами кістково-мґязової системи та

сполучної тканини (30/1)

3. Ведення хворих із хворобами органів травлення (60/2)

4. Ведення хворих із хворобами органів дихання (60/2)

5. Ведення хворих із хворобами ендокринної системи (30/1)

6. Ведення хворих із хворобами крові та кровотворних органів (30/1)

7. Ведення хворих із хворобами сечостатевої системи (30/1)

Модуль 4 (VI курс). Невідкладні стани у клініці внутрішньої медицини (за спеціальністю „Лікувальна справа”)

Всього годин- 120 /4 кредити (практичних занять – 80, СРС – 40)

Змістові модулі:

1. Невідкладні стани в кардіології (30/1)

2. Невідкладні стани в ревматології (15/0,5)

3. Невідкладні стани в пульмонології та алергології (15/0,5)

4. Невідкладні стани в гастроентерології (15/0,5)

5. Невідкладні стани в ендокринології ( 15/0,5)

6. Невідкладні стани в гематології (15/0,5)

7. Невідкладні стани в нефрології (15/0,5)

Програма з внутрішньої медицини на IV та V курсах передбачає вивчення основ внутрішньої медицини за основними її розділами (ендокринологія, гастроентерологія, пульмонологія, гематологія, кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини), при цьому наголос робиться на вивченні етіології, патогенезу, клініки, діагностики, лікування та профілактики основних та найпоширеніших захворювань внутрішніх органів.

Викладання основ внутрішньої медицини на IV та V курсах (Модулі 1 та 2) проводиться у вигляді ротацій змістових модулів. Орієнтовна тривалість практичних занять – 5 годин. Основна мета цього курсу – ознайомлення студента з різними аспектами медицини дорослих. Акцент робиться на навичках збирання анамнезу, проведення фізикального обстеження і диференціальної діагностики частих клінічних проявів та захворювань. Студенти беруть участь у діагностично-лікувальному процесі амбулаторних (переважно) і стаціонарних паціентів під керівництвом асистентів та доцентів кафедри. Також передбачено ознайомлення з процедурами, що найчастіше зустрічаються в практиці внутрішньої медицини. Практичні заняття, клінічні обходи з асистентами та доцентами кафедри є найголовнішою частиною цього 6-тижневого курсу. Кожен студент щодня записує та показує клінічні дані щодо обстежених хворих асистенту, чотири рази під час кожного модуля пише студентську історію хвороби (одна з них – повна «академічна», написана від руки, на ії перевірку виділяється 0,5 академічної години). Залежно від клінічних умов та можливостей дозволяється ротація змістових модулів на IV та V курсах.

На VI курсі студенти вивчають сучасну практику внутрішньої медицини (Модуль 3) шляхом курації переважно госпіталізованих хворих з основними симптомами та синдромами, різноманітним клінічним перебігом хвороб та їхніми ускладненнями, на практиці вивчаючи сучасні підходи до діагностики, диференціальної діагностики, лікування та профілактики захворювань та синдромів по кожному з розділів внутрішніх хвороб, існуючі стандарти діагностики та лікування, дані доказової медицини, а також невідкладні стани в клініці внутрішньої медицини (Модуль 4). Орієнтовна тривалість практичних занять – 5,5 год. Сучасна практика внутрішньої медицини побудована таким чином, щоб дати змогу студентам взяти участь у веденні пацієнтів з частими клінічними проявами та невідкладними станами, що зустрічаються переважно у практиці лікарень внутрішньої медицини. Кожному студенту надається можливість вивчити багато захворювань різного ступеня важкості, від гострих станів, що лікуються у порядку швидкої допомоги, до життєнебезпечних та термінальних станів, що повинні лікуватись у реанімаційних відділеннях. Студенти також отримують можливість удосконалити їх базові клінічні вміння, вивчити нові процедури, доступні в стаціонарі, техніку, необхідну для обстежень, а також оцінити ефективність їхніх клінічних втручань.

Видами навчальної діяльності студентів, згідно з навчальним планом, є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС).

Тематичні плани лекцій, практичних занять та СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів. Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів внутрішньої медицини. У лекційному курсі максимально використовуються дидактичні засоби (мультимедійні презентації, слайди, навчальні кінофільми, демонстрація тематичних хворих). Лекційний та практичний етапи навчання студентів складаються переважно таким чином, щоб лекції або передували відповідним практичним заняттям, або, при ротації модулів, начитувались одним блоком.

Практичні заняття (4-6 годин, але не менше 4 год.) проводяться на клінічних базах кафедри. Орієнтовна тривалість практичних занять на IV та V курсах – 5 годин, на VI курсі – 5,5 годин. Методика організації клінічних практичних занять з внутрішньої медицини передбачає необхідність:

- зробити студента учасником процесу надання медичної допомоги пацієнтам від моменту госпіталізації, обстеження, постановки діагнозу, лікування до виписки зі стаціонару;

- оволодіти професійними практичними навичками; навиками роботи в команді студентів, лікарів, інших учасників надання медичної допомоги;

- сформувати відповідальність студента як майбутнього фахівця за рівень власної підготовки, її вдосконалення протягом навчання і професійної діяльності.

Для реалізації зазначеного потрібно на першому занятті з відповідного модуля забезпечити студента докладним планом його роботи в клініці та створити належні умови для його втілення. Цей план повинен включати:

• методи дослідження, які має засвоїти студент (або ознайомитись);

• алгоритми (протоколи) обстежень, постановки діагнозу, лікування, профілактики відповідно до стандартів доказової медицини;

• кількість пацієнтів для курації, яку має здійснювати студент протягом циклу;

• доповіді історії хвороби пацієнта у навчальній групі, на клінічних обходах, практичних конференціях.

Курація пацієнта передбачає:

1. з’ясування скарг хворого, анамнезу захворювання та життя, проведення опитування за органами та системами;

2. проведення фізикального обстеження хворого та визначення основних симптомів захворювання;

3. аналіз даних лабораторного та інструментального обстеження хворого;

4. формулювання діагнозу хворого;

5. призначення лікування;

6. визначення заходів первинної та вторинної профілактики;

7. доповідь результатів обстеження хворого командою студентів у навчальній групі, розбір під керівництвом викладача правильності встановлення діагнозу, диференційного діагнозу, обсягу призначеного обстеження, лікувальної тактики, оцінки прогнозу та працездатності;

На практичних заняттях студентам рекомендується вести щоденники, у які вносити короткі відомості про хворих, обстежених під час практичного заняття, фіксувати формулювання діагнозу, план обстеження хворого та призначене лікування.

СРС та індивідуальна робота студентів становить 30% у навчальному плані. Вона містить: опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять, роботу студентів у відділеннях клінічних баз кафедр, у тому числі у лабораторіях та відділеннях (кабінетах) функціональної діагностики, інтерпретацію даних лабораторних та інструментальних методів дослідження при внутрішній патології у позааудиторний час

• засвоєння практичних навичок за допомогою фантомів та роботи з хворими (згідно з переліком)

• індивідуальну СРС (виступ на науково-практичній конференції клініки, написання статей, доповідь реферату на практичному занятті тощо)

• робота в комп’ютерному класі з підготовки до Кроку-2.

Викладачі та допоміжний персонал кафедри забезпечують можливість здійснювати СРС, під час практичних занять та підсумкового модульного контролю проводять контроль та оцінку її виконання. Теми, винесені на самостійне опрацювання, оцінюються тільки під час підсумкового модульного контролю.

МОДУЛЬ 1. Основи внутрішньої медицини

(ендокринологія, гастроентерологія, пульмонологія, гематологія)

Всього годин: 270 / 9 кредитів

(лекції – 40, практичні заняття – 150, СРС – 80)

Кінцеві цілі модуля

Студенти повинні:

• Продемонструвати здатність діагностувати та представляти план лікування найбільш частих станів з ендокринології, гастроентерології, пульмонології, гематології.

• Продемонструвати здатність застосовувати діагностичні методи, що допомагають у прийнятті рішення (плану лікування) щодо ведення різних захворювань з ендокринології, гастроентерології, пульмонології, гематології.

• Застосовувати принципи доказової медицини у прийнятті діагностичних та терапевтичних рішень при внутрішніх захворюваннях з ендокринології, гастроентерології, пульмонології, гематології.

• Продемонструвати здатність проводити медичний огляд та фізикальне обстеження відповідно до основних скарг пацієнта та історії захворювання.

• Виявити здатність складати історії хвороби та проводити фізикальний огляд.

• Скласти та обґрунтувати список з двадцяти показань для направлення пацієнта у відділення невідкладної допомоги або прямої госпіталізації.

• Написати направлення на госпіталізацію з 10 найчастіших медичних проблем з ендокринології, гастроентерології, пульмонології, гематології.

• Написати 10 виписок зі стаціонару.

• Продемонструвати здатність оцінити стан здоров’я дорослих та застосувати відповідні рекомендації з профілактики.

• Продемонструвати легкість у застосуванні медичних інформаційних технологій і критичних експертних оцінок медичної літератури у діагностиці та лікуванні в клініці внутрішньої медицини.

• Показати здатність обґрунтувати та застосувати клінічні методи для розуміння проявів хвороби.

• Показати основне розуміння етичних принципів та їхнє застосування у лікуванні пацієнтів.

Студенти повинні провести курацію хворих (нових або тих, які вже лікуються) з такими захворюваннями:

• Гастроентерологічні хвороби (диспепсія, пептичні виразки, гастрити, ГЕРХ, хронічні гепатити та цирози печінки, панкреатити, захворювання кишечника) - 8

• Ендокринологія (цукровий діабет, захворювання щитовидної залози, захворювання наднирників, ожиріння) - 5

• Пульмонологія (ХОЗЛ, астма, позагоспітальна пневмонія, плеврит) - 5

• Гематологія (анемія, лейкози) – 2

Організація навчального процесу має забезпечити участь студентів у веденні не менше ніж 2/3 госпіталізованих пацієнтів. Якщо немає можливості отримати доступ до пацієнтів будь-якої категорії, студенти заповнюють навчальну історію хвороби з діагнозами/проблемами відповідної категорії. Необхідність написання такої історії визначається асистентом/доцентом (завідувачем кафедри) на основі щотижневого перегляду даних щодо наявності відповідних хворих у відділеннях.

Щоденні звіти з прийому/огляду пацієнтів студентами зберігаються та щотижня надаються асистенту/доценту для контролю необхідної кількості оглядів пацієнтів та відображення набору пацієнтів з найчастішими внутрішніми захворюваннями без зайвої повторюваності.

Дидактичні заняття проводяться під час ранкових перевірок, лекцій та занять. Асистенти слідкують за тим, щоб кожен студент отримав необхідну компетенцію у фізикальному обстеженні та розпитуванні хворого, усній доповіді, заповненні документації, прийнятті діагностичних рішень (критичне мислення). Крім того, асистенти слідкують за активністю студентів, щоб переконатися, що останні опанували практичні навички.