
- •Передмова
- •Організація навчального процесу з навчальної дисципліни «внутрішня медицина» за кредитно-модульною системою
- •Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу
- •Модуль 1 (4-й курс). Основи внутрішньої медицини (ендокринологія, гастроентерологія, пульмонологія, гематологія) Всього годин: 270 / 9 кредитів (лекції – 40, практичні заняття – 150, срс – 80)
- •Модуль 2 (V курс). Основи внутрішньої медицини (кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини)
- •Модуль 3 (VI курс). Сучасна практика внутрішньої медицини (за спеціальністю „Лікувальна справа”)
- •Модуль 4 (VI курс). Невідкладні стани у клініці внутрішньої медицини (за спеціальністю „Лікувальна справа”)
- •Змістовий модуль №3 « Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб органів дихання» (60 годин, 2 кредити)
- •Тематичний план лекцій Змістового модуля 3: „Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб органів дихання”
- •Тематичний план практичних занять
- •Види самостійної роботи студентів
- •Практичне заняття № 20. Основні симптоми пульмонологічної патології та методи дослідження в пульмонології
- •Перкусія легень
- •Методи обстеження хворих з пульмонологічною патологією
- •3 При огляді шкіри в хворого з легеневою недостатністю виявляють
- •Практичне заняття № 21 Хронічний обструктивний бронхіт. Емфізема легень
- •Класифікація хронічного бронхіту
- •3. Функція зовнішнього дихання.
- •Емфізема легень
- •Методи обстеження:
- •Практичне заняття № 22 Бронхіальна астма
- •1.Внутрішні фактори
- •2. Зовнішні фактори
- •Бронхоспазм
- •Набряк слизової
- •Гіперсекреція
- •1. Вершинина м.В. Бронхиальная астма: современные подходы к диагностике и лечению: учеб.Пособие, Феникс – Ростов-на-Дону, 2007.
- •2. Маколкин в.И., Овчаренко с.И. Внутренние болезни. – Москва, ”Медицина’’, 2005.
- •Додаток а. Спірограмма хворого на бронхіальну астму з середнім ступенем бронхіальної обструкції до та після вдихання сальбутамола (фармакотест)
- •Практичне заняття №23 Пневмонії
- •3. Синдром запальних змін легеневої тканини:
- •1. Антибактеріальна терапія
- •3. Відновлення дренажної функції бронхів:
- •4. Протизапальна та жарознижувальна терапія:
- •5. Імунокоригуюча терапія:
- •Практичне заняття № 24 Плеврити
- •1. Плеврити неспецифічні:
- •Тести початкового рівня знань
- •Клінічні задачі для самопідготовки
- •Практичне заняття №25 Інфекційно-деструктивні захворювання бронхолегеневої системи
- •Клініка ідз бронхолегеневої системи
- •Діагностика ідз бронхолегеневої системи
- •1. Бактеріологічне та мікологічне дослідження харкотиння:
- •3. Покращення дренажної функції бронхів
- •Питання до підсумкового модульного контролю
- •Основні гастроентерологічні скарги, механізм їх виникнення, захворювання при яких вони спостерігаються, методи фізикального обстеження.
- •Методи дослідження в гастроентерології: фегдс, колоноскопія, біопсія. Показання та протипоказання до їх проведення.
Практичне заняття № 22 Бронхіальна астма
Актуальність
Поширеність БА у світі серед дорослого населення та дітей коливається у межах від 1 до 18%. За оцінкою експертів ВООЗ, щороку населення планети втрачає внаслідок астми 15 млн. років здорового життя (роки, втрачені через смерть або інвалідність). Згаданий показник становить 1% від загального глобального тягаря захворювань. Щороку реєструється близько 250 тис. смертей від астми, при цьому не виявлено чіткої кореляції між смертністю та поширеністю БА.
Навчальні цілі
Навчити студентів розпізнавати основні симптоми та синдроми при бронхіальній астмі
Ознайомити студентів з методами обстежень, які застосовуються для діагностики БА, показаннями до їх використання, методикою виконання, діагностичною цінністю кожного з них
Навчити студентів самостійно трактувати результати проведених обстежень
Ознайомити студентів з тактикою лікування хворих на БА.
Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
Знати анатомічну та гістологічну будову бронхіального дерева
Знати типи алергічних реакцій, які можуть лежати в основі розвитку БА
Знати основні фармакологічні засоби, які впливають на бронхіальну прохідність
Знати основні симптоми захворювань органів дихання
Що студент повинен знати
Поширеність БА
Етіологічні чинники БА
Патогенез БА
Форми БА
Клінічні прояви та зміни об’єктивного статусу при БА
Методи діагностики БА
Ускладнення БА: астматичний статус, емфізема легень, дихальна недостатність, легеневе серце
Підходи до лікування БА: медикаментозний контроль БА, специфічна гіпосенсибілізація
Що студент повинен вміти
Проводити інтерпретацію даних спірографії у хворих на БА
Інтерпретувати дані лабораторних методів дослідження, які застосовують у діагностиці БА
Визначати стадію перебігу БА конкретного хворого
Призначати медикаментозний комплекс залежно від стадії БА
Перелік практичних навичок, якими повинен опанувати студент
перкусію та аускультацію легень у хворого на БА
методику проведення спірографії
методику виявлення бронхообструкції
Зміст теми
Бронхіальна астма – хронічне запалення дихальних шляхів з поширеною, але варіабельною, зворотною обструкцією і зростаючою гіперреактивністю до різних стимулів, зумовлене специфічними імунними (сенсибілізацією та алергією) або неспецифічними механізмами, головними клінічними ознаками якого є повторні епізоди свистячих хрипів, ядухи, відчуття стиснення в грудях і кашлю, особливо в нічний і вранішній час, за рахунок бронхоспазму, гіперсекреції слизу і набряку слизової оболонки бронхів.
Етіологія
1.Внутрішні фактори
Генетичні •гени, що кодують схильність до атопії
•гени, що кодують гіперреактивність бронхів
2. Зовнішні фактори
Аллергени • приміщень: домашні кліщі, тварини з хутряним покривом (собаки, кішки, миші), таргани
•зовнішні: пилок рослин, гриби (насамперед плісеневі та дріжджові)
Інфекції (перважно вірусні: РСВ, парагрип)
Професійні алергени
Паління: пасивне, активне
Забруднення атмосфери або повітря приміщень
Харчування, ліки
Патогенез:
Перша стадія: імунологічна – сенсибілізація організму алергеном.
Друга стадія: патохімічна – дегрануляція опасистих клітин з виходом великої кількості прозапальних медіаторів: гістаміна, серотоніна, лейкотрієнів, простогландинів, фактора активації тромбоцитів та інших.
Третя стадія: патофізіологічна – розвиток симптомокомплексу бронхіальної обструкції: бронхоспазм, набряк слизової оболонки, гіперсекреція, дискринія.
Опасиста клітина
ІС
Мал.17. Етапи патогенезу БА. ІС – імунна система, АГ - антиген