•пая слана распространилась о нем по всей УкраинЪ, Мало* ксіи и далізе. Многіе хулили его, некоторые хвалили, всЬ чоГЬли вид'Ьть его. может быть, за одну странность и необык­новенный образ жизни его, немнопе же знали его таковым, каков он в самой точности был внутренно»¹“*.

До таких небагатьох автор, слушно, зарахував себе. Учень, який бачив свого навчителя в бурях душевних, очевисто пе­режив багато вибухів його неврівноваженої вдачі, був спромож­ний прочути й прознати крізь усе, що виходило на поверхню, його внутрішню істоту: з бою здобуту мудрість і в сумнівах ви* борену незахмареність. Про результат він і писав:

«Дух его отдалял его от всяких привязанностей и, дЬлая его пришельцом, пресельником, странником, выдЪлывал в нем сердце гражданина вссміриаго, который, не имЪя родства, стяжаній, угла, гдЪ главу приклонити, сторицею больше вну­шает удовольствій природы, удовольствій простых, невинных, беззаботных, истинных, почерпаемых умом чистым и духом не­смущенным в сокровищах вЪчнаго. [...] Брачное состояніе, сколько ни одобрительно природою, но не приятствовало без­печному его нраву»¹¹⁷.

Справді, стан старого парубка не перешкоджав Сковороді бачити у шлюбі схвалену природою річ, ба й брати участь у ро­динній ідилії інших. Ковалінський, уже в літах, у громадських гідностях, голова сім’ї, кликав ного в одному листі до себе в гості такими словами:

«Подумай, друг мой, что, принявши труд увидЪть меня здЪсь, ты увидишь сына моего, который уже любит Вас и кото- раго ты полюбишь вЪрно. Жена моя, как Ревекка, разделит все мое удовольствіе собЪседованш с тобою. Дом мой обраду­ется зрЪшем того человЪка, о котором часто слышали. Воспо* минаніе любезное я, конечно, обращаю - в Украины, и хочу там скончати живот свой. Сын мои учится по-гречески и по- французски »^,18.

Зрештою, сам Сковорода дав зразок вияву любові водному трактаті якраз на прикладі зворушливих родинних взаємин: «Что пріусладит? Тое, что дЪлает пріятньїм отцу младолЪтнаго сыночка непраішльное болтаніе в р'Ьчи или худое играніе на арфЪ. РазвЪты позабыл, что искусство во вс'Ъх священных ин­струментов тайнах не стоит полушки без любви?»^1,9

Георге залишився усе життя безженним приблизно 3 тих самих причин, бо й він аж ніяк не засуджував шлюбного стану як такого. Тим-то факт, що він порвав з І ундольфом саме з-за того, що той оженився¹²⁰, слід розглядати, либонь, не у світлі

^ш Сковорода II. - С. 519.

117 Сковорода II. - с. 492.

^,,й Сковорода II. - С. 540.

1,9 Наркісс. Разглагол о том: узнай себе {Сковорода і. - с. 73).

’*

ВоеИтіпрг. - Б. 126 Г. Уся проблема Георге - 1 ундольф - жінки: ,ЧаІіп. - Б. 49 Г, 78, 89. Крім того, відраджувальний лист самого 1 еорге до 1 ун- дольфа з Дармштадта. 10 травня 1917: Каиіо*. -& 216.

447