
- •В.Г. Космина про здобутки в радянській методології історії
- •Джерела та література
- •1. Функція соціальної пам'яті.
- •2. Науково-пізнавальна функція.
- •3. Виховна функція.
- •4. Політико-ідеологічна функція.
- •1. Принцип історизму.
- •2. Принцип об'єктивності.
- •3. Ціннісний підхід в історії.
- •1. Загальнонаукові методи і їх місце в історичному дослідженні.
- •2. Традиційні спеціально-історичні методи.
- •3. Соціально-психологічний підхід.
- •4. Кількісні методи.
- •За г.Касьяновим про модерну націю
- •Голод-геноцид 1932-1933 років в україні: історико-правовий аспект
2. Принцип об'єктивності.
Особливості об'єктивності в історичному дослідженні: ціннісний підхід.
"Об'єктивність не є нейтральність" (Т.Хаскел, 1990)
Запорука об'єктивності історичного дослідження – спеціально організований дослідницький процес, який передбачає:
– всестороннє охоплення явища з метою виявлення його сутності і багатоманітності його зв'язків з історичним світом;
– спирання на досягнутий рівень наукового знання з урахуванням висунутих точок зору;
– творчий підхід: застосування всієї сукупності різноманітних методів, а також прагнення враховувати досягнення в інших галузях науки.
Об'єктивізм – прагнення виключити будь-які оцінки в сучасному дусі, демонстрація громадської індиферентності і схиляння перед фактом.
3. Ціннісний підхід в історії.
Логічний метод пізнання не вичерпує завдань і цілей історичного дослідження.
АКСІОЛОГІЯ, аксіологічний метод пізнання в історії = ціннісий підхід
Цінності: релігії, держави, права, моралі, мистецтва, науки.
За своєю природою цінності об'єктивні. Це ті явища дійсності, що мають позитивне значення для особистості, соціальної групи чи суспільства в цілому.
В змісті цінностей мається елемент загальнолюдського, який відбиває докорінні інтереси людського буття.
Оцінка – це засіб усвідомлення значимості об'єкта дослідження для людини. Вона передбачає порівняння з ідеалом, нормою. Через оціночні судження об'єкт пізнання – минуле розглядається як явище значиме для сучасної діяльності. В основі визначення предмету дослідження лежать оціночні судження (буде історик шукати прогрес, регрес, історичні цикли чи взагалі не буде вбачати сенсу в світовій історії). Прагнення "вивести закони" – це вже є результат ціннісного підходу. Вони також мають відіграють велику роль при відборі історичних фактів.
З ціннісним підходом пов'язана реалізація таких соціальних функцій історії, як соціальної пам'яті, виховної і політико-ідеологічної.
До питань, пов’язаних з методологією: МЕТОДИ ІСТОРИЧНОГО ПІЗНАННЯ
Наука відрізняється від інших способів пізнання перш за все тим, що наукові дослідження ведуться у відповідності до певних правил, що організують і направляють науковий процес. Сукупність цих правил називається науковим методом.
(Природа історичних досліджень така, що в них значне місце займає робота з джерелами).Під історичними методами у вузькому значенні слова розуміються прийоми критики джерел, перш за все письмових. (Історичні методи як спосіб верифікації фактів).
Критичний підхід до джерел (перший етап формування історичних методів) зароджується в епоху Відродження і особливо розвивається в ХІХ ст. (При цьому використовуються методи текстології, палеографії, епіграфіки).
Методологічний прорив ХХ ст. пов’язаний з утвердженням соціальної і культурної історії.
Сучасний постмодернізм: головний метод – семіотична критика текстів. Крім того, в останні десятиліття інструментарій істориків збагатився методами суміжних соціальних наук: квантитативна історія (математико-статистичні методи); контент-аналіз; усне анкетування.