2.5. Суспільно-побутове красномовство

Суспільн о-п о б у т о в є красномовство— це влучне, гостре або урочисте слово з приводу якоїсь важ­ливої події у приватному житті або певної гострої чи цікавої

ситуації.

Теоретики Греції та Риму розрізняли красномовство залежно від сфери його застосування. Пишні церемонії, які відгравали велику роль у житті античного суспільства, не мислилися без риторики. Урочисте (епідектичне) красномовство, згідно з анти­чними класифікаціями, часто ідентифікували з політичним, але це було характерно скоріше для епох, коли життя невеликого колективу не диференціювалося на сфери політичну та приват­ну. Доцільніше епідектичне красномовство розглядати як час­тину побуту, повсякденного життя з його святами, ювілеями, іменинами, похованнями тощо.

Наприклад, у греків красномовство зародилося в архаїчний період, коли вдала промова могла змінити розклад політичних сил і забезпечити важливі переваги. Однак в "Іліаді", яка оспівує похід греків на Трою, перевагу віддано урочистому красномовству, що межує з політичним (воєнним), але більше стосується внутрішніх відносин між членами грецької громади. Царі-вожді повинні були вміти публічно виступати в зібранні, як Одіссей, що виголошував своє слово, жваво жестикулюючи й маніпулюючи скіпетром (цей жезл давав право слова). Старець Нестор названий у Гомера "гро-момовним вітією", одночасно його слова "солодкі, мов мед". Греки вбачали в здібності до красномовства "дар богів", але з давніх-давен вказували на потребу виховання у вождя здатностей такого роду. Епідектичне красномовство з часом замінило поезію, яка при­крашала урочисті моменти життя громади, й перейняло низку поетичних прийомів.

Свої промови епідектичні оратори виголошували речитативом, ніби співаючи, змінюючи тон залежно від змісту, і супровод­жували все це гармонійними танцювальними рухами, що ство­рювало особливий "гіпнотизуючий" ритм. Ці прийоми вводили­ся в риторику поступово, але вже починаючи з найдавнішого риторичного посібника Фрасімаха всі вчителі риторики підкрес­лювали їх необхідність.

Епідектичне красномовство від початку містило в собі жар­ти й іронію. Так, Горгій виголосив промову на "захист" міфологічної героїні Єлени, яка зрадила свого чоловіка Мене-лая, що й спричинило Троянську війну: виявляється, Єлена, що втекла від чоловіка з Парисом, не заслуговує на осуд... Захист ґрунтується на софістичній тезі, що істина — річ "відносна"...

У пізній античності виділяється вже й суто побутове красно­мовство ("Нікомахова етика"), яке називали тоді гомілетикою (пригадаймо: грецький письменник римської пори Плутарх в "За­стольних бесідах" називає гомілетикою вміння не пережартувати й не пересваритися під час бенкету).

Склалося також як особливий жанр надгробне слово, яке існувало в усній формі (пригадаймо промову Перікла, присвяче­ну безсмертній пам'яті афінських синів, що полягли в бою). Пись­мова форма — віршова — утворила в цій сфері особливий жанр лірики — епітафію ("У цій бо могилі лежить рятівник Симоніда з Кеосу. Мертвий, живому добром відплатив за добро").

Таким чином, соціально-побутове красномовство виникало не лише у вирі подій сьогодення, а живилося й з дідин епідекти-чного та політичного красномовства: це природно, бо політика й побут інколи невловимо переходять одне в одне.

Сьогодні жанрами соціально-побутового красномовства є: ювілейні промови, привітальне слово, застільне слово (тости), над­гробне (поминальне) слово¹. Тут найчастіше йдеться про величан­ня, похвалу тої чи іншої особистості, групи або явища, тобто можна сказати, що ці промови за своїм духом є панегіричними. Характерною рисою подібного красномовства є ритуальність (ситуація хрестин, весілля, похорону тощо), і це накладає пев­ний відбиток на стиль промови.

Найчастіше такі виступи бувають імпровізаціями, які не готу­ються заздалегідь. Це невеликі, лаконічні тексти, що не вимагають обов'язкової, звичайної для інших галузей риторики твердої схеми побудови (вступ, основна частина, висновки). Логічне начало тут може бути послаблене; панує емоційна стихія. Ора­торові не обов'язково демонструвати академічну ерудицію, знан­ня законів або пропагувати істини релігії (хоча окремі елемен­ти такого роду тільки прикрашають подібне слово). Зате оратор щедро черпає приклади з життєвого матеріалу, з фольклору (наприклад, стихія анекдота). Стиль може бути від урочисто-величального (наприклад, на похороні) до "зниженого", навіть часом вульгарного (в застіллі). Однак слід зауважити, що ора­торові в цій ситуації слід дотримуватися норм культури: інак­ше він ризикує образити чиюсь гідність, наразитися на диску­сію або навіть й більш гостре "з'ясування стосунків".

Важко класифікувати численні приклади гострого та пере­конливого слова в побуті: це може бути "дискусія" про ціну кра­му на базарі, сварка двох сусідів чи залицяння хлопця до дівчи­ни. Але очевидно, що сфера застосування красного слова тут справді безмежна.

Базові поняття: суспільно-побутове красномовство, епідек­тичне (урочисте) красномовство, ювілейна промова, привітальне слово, застільне слово (тост), надгробне (поминальне) слово.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Дайте визначення суспіїьно-побутового красномовства.

2. У якій сфері функціонує цей вид красномовства?

3. Як співвідносяться поняття урочистого (епідектичного) та суспі­льно -побутового красномовства ?

4. Назвіть основні жанри суспільно-побутового красномовства ірису, яка їх об'єднує.

5. Яку роль у цьому виді красномовства відіграє імпровізаційно-емо­ційне начало, гумор тощо?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Кохтев Н.Н. Риторика. - М., 1988. - С.48-49.

Культура русской речи /Под ред. Л.К.Граудшюй и Е.Н.Ширяева. — М, 1998. — С.102-104.

Сагач Г.М. Золотослів. - К., 1993. - С.33-45.

2.5.1. Практичні завдання

/. До якого виду красномовства можна віднести ті чи інші звертання, з яких звичайно починається промова? Чи є серед них формули, якими можна користуватися в різних аудиторіях?

Дорогі друзі! Брати та сестри! Шановні депутати! Високопреосвященніший Владико! Шановна аудиторіє! Пані та панове! Любі мої! Колеги!

77. Перед вами — три тексти на одну й ту саму тему. Визна­чіть, в якому випадку ми маємо справу а) з академічним красно­мовством; б) з політичним та в) з побутовим. За якими ознаками ви провели цей розподіл?

1) У нинішній Україні діє більш як 100 політичних партій. Можна сумніва­тися, що це дійсне обличчя демократії. Скоріше подібна дифузність свідчить про невпевненість перших кроків суспільства на шляху до свого політичного самови­значення.

2) Політиків нині — як собак! І всі гризуться за владу. Скільки партій, питаєте? А біс його знає! І знати не хочу.

3) Сьогодні багато хто говорить від імені народу України. Лжепророків та вовків в овечій шкурі — більш ніж достатньо. Але, люди, розкрийте очі! Тільки одна партія серед численних політичних пройдисвітів справді захищає інтереси трудящих! Саме про неї й буде мова.

III. Подумайте, до яких сфер красномовства належать такі тексти:

1) В економіці Урарту з найдавніших часів дуже велику роль відігравало скотарство. Прослідкуємо, як зростала ця роль протягом всього періоду існування урартійської держави.

2) Немає людини праведної на землі, що робила б добро і не грішила, тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе, знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших.

3) Нехай він задушиться моїми грішми, той лобуряка! Щоб його гаряча кров спила!

4) Виборці, що підтримують комуністів, — це насамперед люди, котрі не можуть чи не хочуть позбутися сталінсько-брежнєвської ідеології. Вони є активною частиною суспільства й на вибори прийдуть.

5) Не прагнучи обілити звинувачену Ч., звернемо увагу присутніх на обставини, що можуть певною мірою пом'якшити її вину. Перш за все, численні свідки твердять, що вона має вкрай неврівноважений характер і схильна до демонстративних афектів.

IV. Спробуйте визначити, які з поданих нижче тем, об'єдна­них поняттям "родина", органічно належать до того чи іншого виду красномовства.

1) Шлюб як святе таїнство.

2) Сім'я як ланка суспільного організму.

3) Моя родина.

4) Справа про розлучення.

5) Чи вигідні Україні шлюби між представниками різних рас та націй?

6) Гадюче кубло.

7) Демографічне обличчя сучасної родини: минуле, сучасне, майбутнє.

V. Спробуйте перевести даний поетичний текст в сферу ри­торичного слова, зберігаючи при цьому найяскравіші поетичні об­рази. Подумайте, до якого виду красномовства природно тяжіє цей текст (допускається вживати цитати з пісні).

Пісня про Богдана Хмельницького

Чи не той то хміль, що коло тичин в'ється?

Гей, той то Хмельницький, що з ляхами б'ється.

Гей, поїхав Хмельницький ік Жовтому Броду,

Гей, не один лях лежить головою в воду.

Не пий, Хмельницький, дуже тої Жовтої Води:

їли ляхів собаки і сірії вовки.

"А я ляхів не боюся і гадки не маю,

За собою великую потугу я знаю,

Іще й орду за собою веду:

А все, вражі ляхи, на вашу біду".

Утікали ляхи — погубили шуби...

Гей, не один лях лежить, вищиривши зуби!

Становили ляхи дубовії хати,

Прийдеться ляшенькам в Польщу утікати!

Утікали ляхів де якії повки,

їли ляхів собаки і сірії вовки.

Гей, там поле, а на поле цвіти, —

Не по однім ляху заплакали діти.

Гей, там річка, через річку глиця, —

Не по однім ляху зосталась вдовиця!

VI. Якщо є можливість виконати цю вправу-імпровізацію ко­лективно (щонайменше п'ять осіб: "позивач", "підсудний", "проку­рор", "адвокат", "свідок" тощо), спробуйте інсценувати розгляд справи в суді з відповідними ораторськими виступами. Криміна­льні ситуації: хабар, вбивство, згвалтування тощо.

VII. Доведіть, що даний текст належить до сфери академіч­ного красномовства. При цьому зверніть увагу на наступні моме­нти: чи зустрічаються тут термінологія, посилання на дослід­ження попередників, цитування документів, дати. Які речення — прості чи складні — переважають? Чи зустрічаються поетичні образи?

Уже в бронзовому віці кількість поховань скорчених трупів поступово зменшується, що може бути непрямим свідченням про зміну в світогляді. Чіткою межею в характері поховання — заміні скорченої пози простим трупопокладенням (у витягнутому стані) — є IX ст. до н.е. Лише у племен мнлоградської культури, яку пов'язують з північносхіднимн праслов'янами, або Геродотовимн неврами, найдовше зберігалися скорчені поховання, і це цілком збігається із свідченням Геродота про пережитки ідеї реінкарнації у неврів: "Скіфи і елліни, що живуть серед них, — писав Геродот, — твердять, що кожний невр щороку на кілька днів обертається на вовка, а потім знову приймає людський вигляд" (35, с.270).

VIII. Яка, на вашу думку, з двох ознак церковної проповіді більш суттєва — традиційна формула на початку або ж поси­лання на Євангеліє, що подано за нею:

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа!

Сьогодні ми читаємо в Євангелії: "Будьте милосердні, як Отець ваш Небесний милосердний". Це дуже важливе слово, "милосердя", люди тепер часто вживають, і це добре, це чудово (О. Мень).

IX. Придумайте ювілейні слова (або тости) для ситуацій: а) День народження вашого приятеля; б) ювілей вашого начальника.

X. Порівняйте, в який спосіб змальовує "своїх" та політичний оратор:

СПУ ставить завдання:

1. Об'єднати чесних людей і виграти

вибори.

2. Прийняти пакет законів, з їхньою допомогою змінити курс реформ.

чужих

3. Вивести з розвалу виробництво

й економіку.

4. Забезпечити справедливу і стійку оплату праці й пенсій, підняти життєвий рівень людей.

Режим бандократії — це влада незаконно розбагатілих негідників, корумпованих державних структур, здійснювана на кримінальній основі, а також способи здійснення їх влади,

спрямовані на пограбування державної (загальнонародної, а точніше: нашої і наших дітей) власності.

(З агітаційної листівки соцпартії України)

ЩМШ

3. ПІДГОТОВКА ПРОМОВИ ТА КУЛЬТУРА ОРАТОРА