59. Взаємовідносини між бюдж. Різних рівнів та їх удосконал.

Міжбюдж. взаємовідносини-це форма взаємозв’язків і взаємозалежностей між окремими ланками сист. місц. бюдж., а також між місц. бюдж. та держ. бюдж. Укр. Міжбюдж. взаємовідносини в Укр. буд. на основі таких інструментів як власні, закріплені та регульов. доходи, нормативи відрахув. від роешульов. доходів, дотації, субвенції, субсидії, внески до держ. бюдж. Укр., бюдж. позички, міжбюдж. взаєморозрах.

Держ. потрібна нова, суч. модель міжбюдж. взаємовідносин. У 1998 р. на рівні держ. бюдж. вперше вдалось відмовитись від нормативів розподілу доходів між централ. владою і обл. Але вказана проблема перенеслась на АРК, обл., м. Київ і Севастополь. Надалі:

1) слід взагалі відмовитись від так званих регульов. доходів і нормативів відрахув.;

2) слід відмовитись від такого інструменту орг-ції міжбюдж. взаємовідносин, як міжбюдж. взаєморозрах., якому немає аналогів в зарубіж. практиці;

3) треба створ. правову основу для використ. такого інструменту міжбюдж. взаємовідносин, як внески територій до держ. бюдж. Укр.;

4) значного підвищ. Ролі потребують власні доходи;

5) слід запровадити такий інструмент, як передані доходи.

60. Нбу: ф-ції, структура і взаємовідносини з фін.

НБУ є централ. банком Укр., особливим держ. органом держ. управл., юрид. статус, завд., ф-ції, повноваж. і принципи орг-ції якого визнач. КУ, ЗУ “Про НБУ” та ін. ЗУ.

Ф-ції:

- осн. ф-цією НБУ є забезпеч. стабільності грош. од. Укр.;

- визнач. сист., порядок і форми платежів, у т.ч. між банками;

- склад. платіжн. баланс, здійсн. його аналіз і прогнозув.;

- виступає кредитором останньої інстанції для банків і організ. сист. рефінансув.;

- визначає та проводить ГКП;

- монопольно здійсн. емісію нац. валюти Укр. та організ. її обіг тощо.

Структура НБУ буд.. за принципом централізації з вертикал. підпорядкув. До сист. НБУ входять централ. апарат, філії, розрах. палати, Банкнотно-монетний двір, фабрика банкнот. Паперу, Держ. скарбниця Укр., Централ. сховище, спеціаліз. п-ва, банк. навч. заклади та ін. структури.

61. Фінансові органи в зарубіжних країнах.

62. Методи регулювання і збалансування бюджетів.

В збалансуванні бюджетів велике значення має бюдж. регулювання, яке полягає у наданні коштів з Держ. бюдж. Укр. до республіканського бюджету АРК, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя з метою збалансування доходів і видатків кожного бюджету. Частина доходів мо-же передаватись у вигляді відсоткових відрахувань від загально-державних податків і обов'язкових платежів, які справляються на певній території або у вигляді дотацій і субвенцій.

Найбільшого розповсюдження набув метод відсоткових відрахування від загальнодержавних податків і зборів. Сутність його полягає у наступному. Для цілей бюджетного регулювання всі доходи бюджетів поділяються на дві групи:

1) закріплені, які повністю надходять у той чи інший бюджет;

2) регулюючі, які діляться у певному співвідношенні між бюджетами різних рівнів.

Взаємодія між бюджетами різних рівнів проявляється в перерозподілі доходів, який здійснюється:

– шляхом передачі частини регулюючих доходів у нижчестоящі бюджети.

– шляхом передачі частини доходу у вигляді фінансової допомоги:

Дотація – бюджетні кошти, надавані бюджетом іншого рівня бюджетної системи на безоплатній і безповоротної основах для покриття поточних витрат. Субвенція – бюджетні кошти, надавані бюджетом іншого рівня бюджетної системи або юридичною особою на безоплатній і безповоротної основах на здійснення певних цільових видатків. Субсидія – бюджетні кошти, надавані бюджетом іншого рівня бюджетної системи, фізичним або юридичною особою на умовах пайового фінансування цільових видатків. Бюджетна позичка – це бюджетні кошти, надавані іншим бюджетом на поворотній, безоплатній або возмездной основах на строк не більш 6 місяців у межах фінансового року. Бюджетний кредит – це форма фінансування бюджетних видатків, яка передбачає надання коштів юридичним особам на поворотній і возмездной основах.

III. шляхом взаємних розрахунків – це операції по передачі коштів між бюджетами різних рівнів бюджетної системи, пов'язані зі змінами в податковім і бюджетнім законодавстві, передачею повноважень по фінансуванню видатків або передачею доходів, що відбувся після затвердження закону про бюджет і не врахованими законом про бюджет.