Програма курсу „Основи дефектології”

Аномальні діти. Загальна характеристика. Предмет і завдання дефектології. Загальні закономірності психічного дизонтогенезу. Захворювання нервової системи. Взаємозв'язок відхилень у функціонуванні психічних процесів та особистісному розвитку дитини.

Діти з порушенням інтелектуального розвитку. Підготовка розумово відсталих дітей до самостійного життя.

Діти із затримкою психічного розвитку. Особливості навчання дітей із затримкою психічного розвитку.

Діти з порушенням слухового аналізатору. Індивідуальний підхід і соціальна допомога дітям з незначними вадами слуху.

Діти з порушенням зорового аналізатору. Особливості логопедичної роботи при порушенні слуху і зору.

Клініко-педагогічна характеристика дітей з порушенням мовлення. Організація логопедичної роботи із дітьми з мовленнєвими вадами. Клініко-педагогічна характеристика дітей з порушенням мовлення. Організація логопедичної роботи з дітьми з порушеннями мовлення.

Діти з порушеннями опорно-рухового апарату, поведінки, реактивними станами та конфліктними переживаннями.

Сліпоглухонімі діти. Основні принципи організації системи навчання. Особливості розвитку дітей з реактивними станами і конфліктними переживаннями. Провідні напрями корекційно-виховної роботи при різних видах психопатії.

Тести

Основи дефектології

Змістовий модуль 1

Науково-теоретичні засади нормального та аномального розвитку

1.Об'єктом корекційної педагогіки є:

а) спеціальна освіта осіб з особливими освітніми потребами;

б) виховання як свідомий і цілеспрямований процес;

в) дитина, яка має відхилення у розвитку;

г) методика організації корекційно-розвивального впливу на особу, яка має порушення у розвитку.

2. Дефектологія пов’язана з такими науками, як:

а) педіатрією, олігофренопедагогікою, психологією;

б) невропатологією, педіатрією, патопсихологією;

в) логопедією, невропатологією,генетикою;

г) фізичною культурою, невропатологією, логопедією;

3. Засновником дефектології як науки є :

а) Е. Сеген;

б) Г. Сухарева;

в) Л. Виготський;

г) С. Рубінштейн.

4. Гетерохронність – це:

а) нерівномірність;

б) викривленість;

в) уповільнення;

г) патологія.

5. Теорію системної будови дефекту висунув:

а) А. Адлер;

б) Л. Виготський;

в) С. Рубинштейн;

г) О. Лурія.

6. Виберіть із запропонованих термінів синонім поняття „аномалія розвитку”:

а) анемія;

б) дизонтогенія;

г) дисплазія;

д) астенія.

7. Як називається галузь дефектології яка вивчає порушення мовленнєвого розвитку:

а) педіатрія;

б) психолінгвістика;

в) логодидактика;

г) логопедія.

8. До дисгармонійного варіанту психічного дизонтогенезу входять такі порушення :

а) порушення слуху та зору;

б) порушення інтелектуального розвитку;

в) порушення опорно-рухового апарату;

г) розлади поведінки.

9. Для дизонтогенезу за типом загального стійкого недорозвитку найбільш характерне наступне:

а) ранній час ураження, коли має місце виражена незрілість мозкових структур;

б) затриманий темп формування пізнавальної та емоційної сфер з їхньою тимчасовою фіксацією на більш ранніх вікових етапах;

в) більш пізній (після 2-3 років)патологічний вплив на мозок;

г) наявність тяжких порушень окремих аналізаторних систем.

10. Назвіть галузь, яка не входить до структури дефектології:

а) сурдопедагогіка;

б) логопедія;

в) патопсихологія;

г) тифлопедагогіка.

11. За часом впливу усі патогенні фактори поділяються на:

а) екзогенні, ендогенні;

б) пренатальні , екзогенні , ендогенні;

в) пренатальні, натальні , постнатальні;

г) зовнішні, внутрішні.

12. До екзогенних патогенних факторів відносять:

а) внутрішньоутробна гіпоксія, черепно-мозкові пологові травми, асфіксія;

б) асфіксія, резус-конфлікт, інтоксикація матері;

в) соматичні захворювання матері, нейроінфекції дитини, порушення обіну речовин матері;

г) нейроінфекції дитини, черепно-мозкові пологові травми; медикаментозна інтоксикація матері.

13. Первинним механізмом виникнення відхилень у ЦНС при хронічній внутрішньоутробній гіпоксії є:

а) затримка або уповільнення розвитку нервових клітин;

б) загибель або розпад нервових клітин;

в) спотворений або аномальний розвиток нервових клітин;

г) дисгармонійний розвиток нервових клітин.

14. Первинним механізмом виникнення відхилень у ЦНС при пологових черепно-мозкових травмах є:

а) затримка або уповільнений розвиток нервових клітин;

б) загибель або розпад нервових клітин;

в) спотворений або аномальний розвиток нервових клітин;

г) дисгармонійний розвиток нервових клітин.

15. Нормою розвитку індивіда вважають:

а) сукупність рис особистосі, які дають їй можливість повноцінно задовольнити свої потреби;

б) індивідуальна траєкторія розвитку і відповідність їй;

в) поєднання особистості та соціуму, коли вона продуктивно виконує свою провідну діяльність, задовольняє свої основні потреби, при цьому відповідаючи вимогам суспільства відповідно її віку, статі, психосоціальному розвитку;

г) поєднання фізичного та пихічного розвитку, яке забезпечує життєдіяльність людини.

16. Під „дефектом” розуміють:

а) психічний недолік, який викликає відхилення у нормальному розвитку людини;

б) психічний фізичний недолік, який викликає відхилення у нормальному розвитку людини;

в) психічний або (та) фізичний недолік, який викликає відхилення у соціальному розвитку людини;

г) психічний або (та) фізичний недолік, який викликає відхилення у нормальному розвитку людини.

17. Етіологічні фактори, які призводять до порушень психофізичного розвитку у період від зачаття до пологів, називаються:

а) перинатальні;

б) натальні;

в) пренатальні;

г) постнатальні.

18. За вченням Л.Виготського першопричиною в структурі дефекту(аномального розвитку) є

а) соціальна дезадаптація;

б) функціональні розлади нервової системи;

в) психологічні або психічні розлади;

г) органічні або тяжкі функціональні порушення нервової системи.

19. Возміщення недорозвинених або порушених функцій визначається як:

а) корекція;

б) компенсація;

в) реабілітація;

г) абілітація.

20. Порушення психічного або (та) фізичного розвитку можуть мати локальний та загальний характер. До одного з видів порушень загального характеру відносять:

а) порушення слухового аналізатора;

б) порушення зорового аналізатора;

в) порушення мовлення;

г) розумову відсталість.

21. Регресом у розвитку функції є:

а) припинення розвитку;

б) уповільнення розвитку;

в) випередження розвитку;

г) повернення функції на більш ранній віковий період.

22. Біологічним фактором, що просуває розвиток аномальної дитини є:

а) стан здоров’я дитини;

б) родинний вплив;

в) власна психічна активність дитини;

г) організоване навчання дитини.

23. Які параметри визначають тип дизонтогенезу:

а) вплив патогенного фактора, стан здоров’я матері та дитини, розповсюдженість патологічного процесу, умови виховання та навчання аномальної дитини;

б) вік матері, стан її здоров’я, час впливу патогенного фактору, родинний вплив, психічна активність дитини, здатність дитини до навчання;

в) час і тривалість впливу патогенного фактора, тип патогенного фактора, локалізація та розповсюдженість патологічного процесу;

г) стан здоров’я дитини, адекватність соціального оточення, тип патогенного агента, локалізація патологічного процесу в ЦНС.

24. Обсяг знань, умінь і навичок, якими дитина вже володіє називається …

а) зоною внутрішнього розвитку; б) зоною актуального розвитку; в) зоною наближеного розвитку; г) зоною актуалізованого розвитку.

25. До постнатальних причин порушення психофізичного розвитку належать:

а) несумісність крові матері і дитини за резус-фактором;

б) черепно-мозкові травми;

в) пологові травми;

г) інфекційні захворювання матері.

26. Дати визначення: аномальна дитина – це … .

27. Дати визначення: дефектологія – це … .

28. Предмет сучасної дефектології.

29. Дайте визначення: абілітація – це … .

30. Закономірності психічного дизонтогенезу.