5. Державні цільові фонди

Бюджет – основний централізований фонд грошових коштів держави. Кошти бюджету знеособлені і забезпечують реалізацію функцій держави. Але у держави можуть бути певні потреби, які мають особливе значення і потребують гарантованого фінансового забезпечення (надання певних соціальних гарантій населенню у разі досягнення непрацездатного віку, втрати працездатності, годувальника, роботи, настання інших непередбачуваних подій). Це і є причиною формування фондів цільового призначення – самостійної ланки фінансової системи, яка входить до складу державних фінансів.

Державні цільові фонди – це форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, залучених державою для фінансування деяких суспільних потреб ( з визначених джерел).

Ці фінансові ресурси мають строго цільове призначення. В Україні до 1990р. ДЦФ не було, окрім фонду соціального страхування (правових засад).

За допомогою державних цільових фондів можливо:

- впливати на процес виробництва через фінансування, субсидування, кредитування підприємств;

• забезпечувати природоохоронні заходи;

• надавати соціальні послуги населенню.

Класифікація ДЦФ:

ДЦФ відповідно до рівня управління поділяються на загальнодержавні і регіональні;

Залежно від цільового призначення – на соціальні і економічні.

ДЦФ можуть бути постійні та тимчасові.

В реалізації державою соціальної функції особлива увага приділяється соціальному страхуванню, у зв’язку з чим створюються спеціальні фонди для гарантованого забезпечення цих видатків.

Тимчасові фонди формуються з метою прискорення вирішення актуальних проблем.

Після вирішення проблеми фонди закриваються.

У різних країнах формуються різні цільові фонди ( у західноєвропейських країнах число таких фондів становить від 30 до 80).

Принципи організації централізованих фондів фінансових ресурсів (ДЦФ):

1. відрахування до фондів централізовано визначаються державою відповідними законами і є власністю держави;

2. відрахування до фондів є обов’язковими платежами і можуть стягуватися примусово;

3. витрати з фондів здійснюються лише на певні (конкретні) потреби, передбачені законом.

Цільові фонди в структурі бюджету призначаються для реалізації найбільш актуальних завдань економічного і соціального напряму загальнодержавного рівня. Формування їх в структурі ДБ закріплено Бюджетним кодексом.

Управління коштами державних цільових фондів є автономним відносно бюджетів. Керівництво цих фондів самостійно визначає напрями витрачання коштів відповідно із законодавством.

Цільові фонди певною мірою доповнюють ДБ, мають строго цільове призначення і на інші цілі не використовуються.

Основну групу серед цільових фондів загальнодержавних становлять фонди державного соціального страхування

(Пенсійний фонд) ПФ здійснює управління солідарною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

У системі державного соціального страхування роль страховика виконує держава, яка бере зобов’язання щодо створення колективних страхових фондів і виплати страхового відшкодування. Страхувальники – ЮО,ФО.

Функції між цими цільовими фондами чітко розмежовані.

Пенсійний фонд відображає страхування на випадок постійної втрати працездатності.

Пенсійний фонд – самостійний фінансовий орган, його кошти не входять до ДБ у наш час (до 1996р. включалися до ДБ).

ПФ – найбільший державний цільовий фонд.

Джерела доходів:

1. Внески роботодавців

2. страхові платежі найманих робітників

3. . Це – утримання із заробітної плати та інших доходів громадян;

4. Цільові асигнування з ДБУ (на виплату пенсій військовослужбовцям, працівникам органів МВС, інвалідам з дитинства);

5. Доходи від розміщення тимчасово вільних коштів Фонду.

6. Добровільні внески, благодійні;

7. Штрафні санкції та інші.

НАПРЯМИ ВИДАТКІВ:

1. виплати пенсій і витрати по їх доставці;

• за віком;

• за інвалідністю;

• за вислугу років;

• інші.

2. виплата допомоги на догляд за дитиною і щомісячні допомоги до досягнення нею віку, встановленого законодавством.

3. Реалізація державних, регіональних і обласних програм підтримки пенсіонерів, інвалідів, дітей та інших категорій (малозабезпечених);

4. Витрати на поховання;

5. Утримання органів ПФУ;

6. Організація роз’яснювальної роботи;

7. Формування резерву коштів ПФУ.

З 2010року в Україні діє єдиний соціальний внесок.

Фонд соціального страхування від тимчасової втрати працездатності – некомерційна самоврядна організація. Гарант –держава.

Закону України “Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованнями” від 18.01.2001р №2240-111.

Доходи бюджету Фонду включають:

1. страхові внески страхувальників –роботодавців

2. асигнування з Д.бюджету;

3. благодійні внески;

4. штрафні санкції;

Видатки бюджету Фонду:

1. виплата допомог:

у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;

у зв’язку з вагітністю і пологами;

у зв’язку з народженням дитини;

у зв’язку з доглядом за дитиною до 3-х років;

2. на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);

3. витрати на санаторно-курортне лікування, відпочинок, дієтичне харчування.

4. Витрати на поточну діяльність і утримання фонду, розвиток його МТБ.

Управління здійснюється на паритетних засадах державою, представниками застрахованих і роботодавців.

Фонд соціального страхування на випадок безробіття має сприяти забезпеченню ефективної зайнятості, створенню нових робочих місць.

Закон “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”№1533-111 від 2.03.2000р.

ФССБ діє з 1.01.2001р. як правонаступник Державного фонду сприяння зайнятості населення , який діяв з 1991р, з 1996 був включений до ДБУ.

Джерела доходів ФССБ:

1. страхові внески страхувальників роботодавців.

2. Страхові платежі найманих

3. Асигнування з ДБ;

4. Благодійні внески;

5. Суми фінансових санкцій;

6. Інші.

Напрями видатків:

На державному рівні та місцевому:

а) проведення наукових досліджень з проблем зайнятості, розвиток центрів підготовки, навчання;

б) надання допомоги державним та місцевим центрам зайнятості;

в) виплата допомоги у зв’язку з безробіттям;

г) витрати на перекваліфікацію;

д)витрати на працевлаштування;

ж) надання безпроцентної позики для заняття підприємницькою діяльністю;

з)витрати на управління ФССБ, створення резерву фонду.

Фонд соц. Страхування від нещасних випадків на виробництві сприяє соціальному захисту охорони життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Закон від 23.09.1999р.із змінами і доповненнями.

Основна мета ФССНВ- проведення профілактичних заходів з охорони праці, відновлення здоров’я та працездатності потерпілих від нещасних випадків, відшкодування їм матеріальної і моральної шкоди.

З допомогою ФССНВ здійснюється соціальний захист з охорони життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Джерела доходів

1. внески роботодавців в розмірі 0,66-13,6% до ФОП в залежності від класу професійного ризику);

2. штрафні санкції за порушення законодавства з безпеки праці;

3. доходи від розміщення тимчасово вільних коштів;

4. благодійні внески.

Працівники не несуть витрат на страхування від нещасних випадків.

Напрями видатків:

1. пенсії по інвалідності, до якої привів нещасний випадок;

2. виплати втраченого заробітку;

3. виплати одноразової допомоги потерпілому і членам його сім’ї;

4. витрати на медичну і соціальну допомогу потерпілим.

Кошти державних цільових фондів, крім ПФ, обслуговуються органами ДК.

Фонд соціального захисту інвалідів (ФСЗІ) створено у 1991р. відповідно до Закону (1991) “Про основи соціальної захищеності інвалідів” з метою фінансування робіт і державних програм щодо соціального захисту інвалідів.

Підпорядковується Мін. праці і соціальної політики.

Проблема захисту інвалідів у сучасних умовах набула державного значення. Зараз в Україні 2,5 млн. осіб інвалідів, із них 200 тис. – ВВв, щорічно кількість інвалідів збільшується на 200 тис. осіб.

Основні завдання ФСЗІ:

1. фінансування загальнодержавних програм (відповідно) соціального захисту (працює зараз 245 тис. інвалідів);

2. фінансування медичної та соціально-трудової реабілітації інвалідів;

3. контроль за виконанням та додержанням працевлаштування інвалідів та надання їм місць (призначення для працевлаштування інвалідів).

Джерела формування фонду:

1. надходження від підприємств, установ, організацій (щорічно надходить штрафів 40-80 млн. грн..).

2. кошти ДБ ( на оплату крісел-колясок, протезних виробів, пільгове встановлення телефонів інвалідів І і П гр.., надання матеріальної допомоги, на утримання відділень регіональних);

3. благодійні внески;

4. інші кошти.

Напрями використання коштів:

1. позики на створення додаткових робочих місць, обладнання;

2. фінансування заходів щодо реабілітації соціальної і професіональної;

3. фінансування загальнодержавної програми соціально-побутового і матеріального забезпечення інвалідів;

Інші ДЦФ;

Фонд Чорнобиля.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву

Стабілізаційний фонд (у складі бюджету 2008-2010роки)

Фонд охорони навколишнього природного середовища .