Відповідь.

1. У потерпілої наявна рана волосистої частини голови, деформація лівої нижньої кінцівки, болі в ділянці пошкодження. Невідкладна допомога полягає в знеболенні, транспортна імобілізація пошкодженої кінцівки за допомогою шини Дітеріхса, накладанні асептичної повязки на волосисту частину голови, транспортування хворої в стаціонар.

2. Шина Дітеріхса складається з двох складних дерев'яних шин, з яких більш коротка (а) йде по внутрішній, а більш довга (б) - по зовнішній поверхні стегна. На шини надягають рухливу підошву (в), до якої прибинтовують стопу. Перед тим як накладати шину Дітеріхса, надкостильники обгортають ватою і зміцнюють їх бинтом. Через щілини нижче надкостильників протягують широкий бинт довжиною близько 1,5 м, а через підошву - мотузку для закрутки. У пахвову область, над гомілково-ступневими суглобами, та великим вертлюгом стегна краще покласти марлеві подушечки. При накладанні шини помічник захоплює стопу, злегка потягуючи її. Накладає пов'язку, фіксує підошву шини марлевим бинтом до стопи, не закриваючи вушка шини. Зовнішню милицю встановлюють так, щоб вона ішла від пахвової впадини і виступала на 10-15 см за край стопи, проходячи через вушко підошви. Милицю фіксують марлевим бинтом навколо грудної клітини. Через вушко підошви проводять кінець внутрішнього милиці і встановлюють його на необхідну довжину. Після фіксації шини бинтами в ділянці тазу, стегна, колінної ділянки та гомілки зміцнюють шпеньком поперечну планку в висхідному кінці зовнішньої милиці. Витяжка здійснюється потягуванням за стопу. Назовні від рухомої стопи виступають кінці шин, з'єднані поперечкою. Між цією поперечкою та рухомою підошвою натягують подвійний шнурок і закручують його за допомогою палички. Цим досягається витягування ноги по поздовжньої осі (г), (д).

Значно краща фіксація виходить при зміцненні шини гіпсовими бинтами навколо тулуба, у верхній частині стегна і коло гомілково-ступневого суглобу. На стопу і ділянку кісточок для попередження пролежнів накладають вату.

№ 31

Хворий раптово відчув біль у животі, який характеризує як удар ножем. Положення хворого вимушене: з зігнутими і приведеними до живота ногами. На блідому обличчі краплини холодного поту. Температура не підвищена. Живіт дещо втягнутий, черевна стінка різко напружена.

1. Визначте проблеми пацієнта.

2. Підготуйте хворого до операції .

Відповідь.

1. Проблеми пацієнта: раптовий біль у животі, який характеризує як удар ножем. Положення хворого вимушене: з зігнутими і приведеними до живота ногами. На блідому обличчі краплини холодного поту.

У хворого перфоративна виразка шлунку.

Потребує оперативного лікування в хірургічному відділенні.

2. Підготовка до операції хворого з гострим перитонітом.

Краще відкласти операцію на 2-3 години для цілеспрямованої підготовки, ніж починати її у непідготовленої хворого.Центральні ланки передопераційної підготовки:

Дозована за обсягом, часу і якісному складу інфузійна терапія

Доцільна катетеризація центральних вен. Це забезпечує:Велику швидкість інфузії, можливість контролю ЦВТ,продовження інфузії під час і після операції.

Обсяг інфузійної терапії визначається термінами захворювання. На ранніх стадіях перитоніту, коли гемодинамічні розлади нерізко виражені (зневоднення НЕ перевищує 10% від маси тіла), загальний обєм інфузії до операції становить 20-35 мл / кг, або 1.5 - 2.0 л протягом 2год.При запущених процесах, виражених порушеннях гемодинаміки і водного обміну (втрата рідини більше 10% маси тіла) обсяг інфузії збільшується до 25-50 мл / кг, або 3-4 л протягом 2-3 год.

Доцільна катетеризація сечового міхура для вимірювання погодинного діурезу, як об'єктивного критерію ефективності трансфузійної терапії.

Підготовка шлунково-кишкового тракту:

На ранніх стадіях захворювання досить одноразового спорожнення шлунка за допомогою зонда.При запущених процесах зонд повинен знаходиться в шлунку постійно, протягом усього передопераційного періоду.

У зв'язку з активацією мікробної флори в результаті оперативного процесу на самому початку інтенсивної терапії внутрішньовенно вводять антибіотики широкого спектру дії.

Здійснити повну корекцію порушень гомеостазу до операції практично неможливо. Досить добитися лише стабілізації АТ і ЦВТ, збільшення діурезу.

Перед операцією голять операційне поле

№ 32

Хворий з рвано-забійною раною нижньої третини лівої гомілки звернувся в травмпункт. Йому промили рану розчином антисептика, краї рани обробили йодонатом і наклали асептичну пов’язку. Через місяць після травми хворий почав скаржитись на загальне нездужання, посіпування жувальних і мімічних м’язів обличчя, затруднене ковтання.

1. Визначте проблеми пацієнта.

2. Проведіть екстрену профілактику правця.