- •40,41. Органи, що здійснюють державне регулювання у сфері містобудування.
- •42. Зміст державного регулювання у сфері містобудування
- •43. Компетенція Кабінету Міністрів України у сфері містобудування.
- •44. Компетенція обласних і районних рад у сфері містобудування.
- •45. Компетенція сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування.
- •46. Компетенція місцевих державних адміністрацій в сфері містобудування.
- •47. Компетенція виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування.
- •48. Компетенція спеціально уповноважених органів у сфері містобудування.
- •49. Вимоги, які регламентують та порядок затвердження державних стандартів, будівельних норм і правил.
- •50. Визначення поняття «містобудівна документація» та перелік питань основою вирішення яких вона є.
- •51. Реалізація містобудівної документації.
- •52. Забезпечення сталого розвитку населених пунктів та екологічної безпеки територій при здійсненні планування і забудови територій.
- •53. Визначення територій та використання земель для містобудівних потреб.
- •54. Державний контроль у сфері містобудування.
- •55. Види порушень містобудівного законодавства за які встановлено відповідальність. . Відповідальність за порушення містобудівного законодавства
- •66. Органи, уповноважені розглядати справи про правопорушення у сфері містобудування.
- •67. Порядок накладення та стягнення штрафів за правопорушення у сфері містобудування.
- •68. Оскарження рішень у справах про правопорушення у сфері містобудування
- •70. Використання території України характеризується значними диспропорціями, зокрема:
- •71. Санітарно-епідемічний та екологічний стан території України, рівень природно-техногенної безпеки характеризується:
- •72. До недоліків функціонування систем розселення належать:
- •73. До передумов використання території України, що сприяють її соціально-економічному розвитку, належать:
- •74. Визначення територій за видами переважного використання.
- •75. Вдосконалення систем розселення та забезпечення сталого розвитку населених пунктів.
- •77. Розвиток соціальної інфраструктури.
- •78. Розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.
- •79. Формування національної екологічної мережі.
- •83. Перелік діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб щодо здійснення планування і забудови території.
- •84. Що є інструментом державного регулювання планування територій?
- •85. Об’єкти та суб’єкти містобудування.
- •86. Перелік органів. Що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності.
- •87. (Те ж саме, що і 86-те)
- •88. Зміст управління у сфері містобудівної діяльності.
- •89. Організація планування та забудови територій.
- •90. Нормативне регулювання планування та забудови територій.
- •91. Фінансування робіт з планування територій.
- •92. Планування територій на державному рівні.
- •93. Розроблення та затвердження схем планування окремих частин території України.
- •94. Планування територій на регіональному рівні та порядок його здійснення.
68. Оскарження рішень у справах про правопорушення у сфері містобудування
Рішення у справах про правопорушення у сфері містобудування, передбачені цим Законом, може бути оскаржено до господарського суду. При цьому виконання постанови про накладення штрафу зупиняється до прийняття відповідного рішення або ухвали господарським судом.
69. Генеральна схема планування території України (далі - Генеральна схема) визначає пріоритети та концептуальні вирішення планування і використання території країни, вдосконалення систем розселення та забезпечення сталого розвитку населених пунктів, розвитку виробничої, соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, формування національної екологічної мережі.
Генеральну схему розроблено відповідно до законів України та інших нормативно-правових актів з питань використання територій з урахуванням економічних, географічних, історичних, екологічних, демографічних особливостей регіонів.
Положення Генеральної схеми відповідають принципам заключних документів Конференції Організації Об'єднаних Націй з розвитку населених пунктів (ХАБІТАТ-II) та відповідним рекомендаціям Європейської економічної комісії ООН і Ради Європи.
Генеральна схема складається з текстових та графічних матеріалів, у яких:
наведено результати аналізу стану використання території України;
визначено основні напрями використання території України;
викладено пропозиції щодо реалізації Генеральної схеми.
70. Використання території України характеризується значними диспропорціями, зокрема:
надзвичайно високим, економічно та екологічно необґрунтованим рівнем господарського (передусім сільськогосподарського) освоєння території;
значними площами та низькою щільністю забудови виробничих територій;
нераціональним розміщенням виробничих та житлових територій;
малою часткою територій природоохоронного, рекреаційного, оздоровчого, історико-культурного призначення;
наявністю значних територій, використання яких законодавчо обмежується та вимагає спеціального охоронного режиму господарювання (територія радіаційного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, санітарно-захисні та охоронні зони підприємств промисловості, транспорту та зв'язку, об'єкти природно-заповідного фонду та історико-культурного призначення, курорти, річки, моря, озера, водосховища та інші водойми, водозабори);
територіальною невідповідністю розміщення водоємних виробництв місцевим водним ресурсам.
71. Санітарно-епідемічний та екологічний стан території України, рівень природно-техногенної безпеки характеризується:
деформованою структурою господарського комплексу при переважанні виробництв з ресурсозатратними, екологічно небезпечними технологіями та значним зношенням основних фондів;
високим рівнем забруднення навколишнього природного середовища багатьох регіонів, недостатнім розвитком екологічної інфраструктури;
наявністю значних територій, що зазнають постійного впливу небезпечних геологічних процесів.
Внаслідок цього територія України відзначається надмірним техногенним навантаженням на довкілля, високим ступенем його забруднення та природно-техногенної небезпеки.