2. Собівартість продукції, робіт, послуг та її складові.( Босик)
Собівартість продукції (робіт, послуг) - це вартіcне вираження витрат підприємства (організації), пов’язаних з використанням у технологічному процесі виконання робіт і надання послуг природних ресурсів, сировинних матеріалів, палива, енергії, основних виробничих фондів, інструменту, інвентаря, трудових і фінансових ресурсів, а також інших витрат на їх виробництво і збут, включаючи встановлені державою як обов’язкові відрахування, податки і платежі.
Величина собівартості продукції залежить від технічної оснащеності підприємства, ступеня використання його виробничої потужності, досягнутого рівня організації виробництва, продуктивності, праці, норм витрат матеріалів, палива, електроенергії та ін.
Витратами на виробництво (обіг), що включаються у собівартість продукції (робіт, послуг) є:
витрати, безпосередньо пов’язані з виробництвом продукції (робіт, послуг);
витрати, пов’язані з використанням природної сировини;
витрати некапітального характеру, пов’язані з удосконаленням технологій та організації виробництва, підвищенням рівня якості продукції, її надійності та довговічності;
витрати на винахідництво та раціоналізацію;
витрати на обслуговування виробничого процесу, забезпечення виробництва сировиною, матеріалами, паливом, енергією, інструментом, обладнанням і т. ін.; утримання основних виробничих фондів у робочому стані; забезпечення виконання санітарно-гігієнічних вимог;
витрати на забезпечення нормальних умов праці та техніки безпеки;
витрати, пов’язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення;
витрати, пов’язані з управлінням виробництвом: утримання працівників апарату управління підприємства та його структурних підрозділів, витрати на відрядження, оплату консультаційних, інформаційних та аудиторських послуг та ін.;
витрати, пов’язані з підготовкою і перепідготовкою кадрів;
відрахування на державне соціальне страхування та пенсійне забезпечення, у державний фонд сприяння зайнятості населення, на обов’язкове медичне страхування, фонд Чорнобиля;
платежі з обов’язкового страхування майна підприємств;
платежі з короткострокових кредитів банків в межах встановленої ставки;
оплата послуг банків за виконання, згідно з укладеними договорами, операцій з платіжними документами;
знос основних виробничих фондів та нематеріальних активів, інші види витрат згідно з встановленим порядком.
Для визначення повної собівартості продукції (робіт, послуг) комунальні підприємства складають кошторис (за елементами витрат) або калькуляцію (за статтями витрат). Перелік відповідно елементів або статей називають складом витрат, а співвідношення питомої ваги окремих витрат, що складають собівартість, - структурою собівартості. Вивчення структури важливе для планування і аналізу собівартості, бо воно дає змогу виявити порівняльну значущість окремих витрат.
Структура собівартості комунальних послуг (продукції) значно відрізняється від структури витрат на виробництво продукції в промисловості.
Хоч у різних галузях комунального господарства структура собівартості не однакова, в цілому для комунальних підприємств на відміну від промисловості характерні такі особливості:
велика питома вага витрат на оплату праці;
порівняно велика питома вага амортизаційних відрахувань на повне відтворення;
своєрідний склад матеріальних витрат.
Витрати на виробництво різноманітні і класифікуються за певними ознаками. Інструкція з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства передбачає таку класифікацію витрат:
Усі витрати на виробництво включаються до собівартості окремих видів робіт (послуг),
За видами витрати класифікуються:
за економічними елементами;
за статтями калькуляції.
За способами перенесення вартості на продукцію витрати поділяються на прямі й непрямі.
За ступенем впливу обсягу виконання робіт (надання послуг) на рівень витрат останні поділяються на змінні й умовно-постійні.
Витрати на виробництво робіт (послуг) поділяються за календарними періодами на поточні й одноразові.
Витрати на виробництво за участю у виробничому процесі поділяються на виробничі й позавиробничі.
Групування витрат за економічними елементами
Витрати, що включаються до собівартості робіт (послуг), групуються за такими елементами:
матеріальні витрати;
витрати на оплату праці;
відрахування на соціальні заходи;
амортизація основних фондів та нематеріальних активів;
інші витрати.
Вартість матеріальних ресурсів визначають, виходячи з ціни їх придбання, включаючи вартість послуг товарних бірж, брокерські послуги, суму мита і митних зборів, витрат на транспортування, зберігання та доставку, що здійснюються сторонніми організаціями.
Витрати, пов'язані з доставкою (в тому числі вантажно-розвантажувальні роботи) матеріальних ресурсів транспортом і персоналом підприємства (організації), включаються до відповідних елементів витрат на виробництво (витрати на оплату праці, амортизація основних фондів, матеріальні витрати тощо).
3 витрат на матеріальні ресурси, що включаються до собівартості продукції, вираховується вартість зворотних відходів.
Зворотні відходи - це залишки сировини, матеріалів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, що утворилися у процесі виробництва робіт (послуг), втратили повністю або частково споживчі властивості початкового ресурсу (хімічні й фізичні) і через це використовуються з підвищеними витратами (зниженням виходу продукції) або використовуються не за прямим призначенням, а також реалізуються на сторону .