- •Розділ 1 Загальна частина
- •1.1 Вихідні дані для проектування вуличного газопроводу
- •Характеристика об'єкту, що будується.
- •Розділ 2 Розрахунково - технічна частина
- •2.1 Підготовчі роботи
- •2.2 Земляні роботи
- •2.3 Зварювання газопроводів.
- •2.3.1 Підготовчі роботи
- •2.3.2 Виробництво робіт
- •2.3.3 Контроль якості зварних стиків.
- •2.4. Захист газопроводу від корозії.
- •Визначаємо вантажопідйомність автокрану при потрібному розрахунковому викиді стріли автокрану Rрозр :
- •Прийнятий автокран підібраний правильно , так як може підняти при розрахунковому викиді стріли вантаж вагою 3,8т, а потрібно підняти лише 0.19т
- •2.6 Випробовування газопроводу на міцність та герметичність
- •До діючого і пуск газу.
- •Технологічна карта № 1
- •Послідовність операцій
- •Розділ ііі Виробництво робіт
- •3.1.Склад проекту виробництва
- •3.2. Розрахунок і побудова потоку
- •3.3.Техніко –економічні показники
- •4.Охорона праці, техніка безпеки. Заходи з енергозбереження та охорони навколишнього середовища
- •4.1Техніка безпеки при виконанні земляних робіт
- •4.2 Охорона праці при виконанні ізоляційних робіт
- •4.3 Охорона навколишнього середовища. Рекультивація земель.
- •Література
2.4. Захист газопроводу від корозії.
З метою захисту підземних газопроводів від хімічної і електрохімічної корозії їх ізолюють дуже посиленою мастиковою ізоляцією згідно
ДСТУ БВ 2.5-29-2006. Ізоляцію труб здійснюють на ізоляційних базах, а на трасі ізолюють тільки стики. Перед ізоляцією зварки стиків поверхні ізоляції, що прилягає до зварного стика зрізають на конус на 15-20 см, очищають від бризок металу, бруду та металевого блиску, протравлюють бензином і наносять грунтовку. Після того як грунтовка висохне наносять ізоляцію 9 мм (три шари мастивки, між ними скловолокн, а зверху- крафтпапір).
Структура антикорозійного покриття:
Ґрунтовка.
Мастика бітумноасбополімерна -3 мм.
Армуюча обгортка-склополотно.
Мастика бітумноасбополімерна -3 мм.
Армуюча обгортка-склополотно
Мастика бітумноасбополімерна -3 мм.
Крафтпапір.
При нанесенні покриття необхідно візуально контролювати його зовнішній вигляд; не допускаються здуття, гофри, складки, тріщини, каверни, наскрізні пошкодження, зморшки, відшарування і інші дефекта, здатні істотно знизити показники властивостей покриттів.
Товщину захисних покриттів контролюють методом неруйнівного контролю із застосуванням товщиномірів та інших вимірювальних приладів не менше ніж у чотирьох точках по колу труби і в місцях, що викликають сумніви:
а) у заводських і базових умовах - на 100 % ізольованих труб;
б) в трасових умовах - на 10 % зварних стиків труб та ділянок, що ремонтуються.
Адгезію захисних покриттів до сталі контролюють приладами залежно від типу покриття (додаток И ДСТУ Б.В.2.5-29:2006 ):
а) у заводських і базових умовах - на 2 % кожної партії труб, а також в місцях, що викликають сумніви (але не менше ніж на одній трубі).
б) в трасових умовах - на 2 % зварних стиків труб та ділянок, ремонуються, а також в місцях, що викликають сумніви.
Для мастикових бітумних покриттів допускається визначення адгезії методом вирізання трикутьика з кутом 45° і довжиною сторони не менше ніж 4,0 см з наступним відшаровуванням покритгя від вершини кута. Адгезія вважається задовільною, якщо при відшаровуванні більше ніж 50 % мастики залишається на металі.
Діелектричну суцільність покриттів труб контролюють за методико по всій поверхні неруйнівним методом за допомогою іскрового дефектоскопу при випробувальній електричні напрузі 4 кВ на 1 мм товщини покриття– після закінчення процесу ізоляції труб, а також в умовах траси – після стиків і ремонту газопроводів.
Дефектні місця, а також наскрізні пошкодження захисного покриття, виявленні та зроблені під час перевірки його якості, повинні бути виправленні. При ремонті повинна бути забезпечена однотипність і монолітністъ захисною нокриття. Після виправлення відремонтовані місця підлягають повторній перевірці на діелектричну суцільність.
Дані щодо якості захисного покриття оформляються в будівельному паспорті за формою додатку ДБН В.2.5.20-2001.
Активний захист газопроводу, що будується здійснюється від існуючої катодноі станції з захисним потенціалом -1,1 В.
2.5 Монтаж підземних газопроводів
Для монтажу міських газопроводів із стальних труб використовуємо самохідні стрілові крани. Для будівництва міських газопроводів використовують крани на пневматичному ходу.
Автомобільні стрілові крани мають ходову частину, що являє собою стандартне шасі вантажного автомобіля .Для забезпечення стійкості під час роботи крани обладнуються виносними опорами , які називаються аутригерами. Перевагою цих кранів являється їх мобільність.
Захоплюючі пристосування. Для монтажу і підвішування труб і секцій до вантажного гаку монтажного крану використовують різні захоплюючі пристрої , які повинні забезпечувати міцне і надійне закріплення труби і не пошкоджувати ізоляційного покриття труб.
Торцеві захоплювачі зачіпляють за стінки труб з торців. Один кінець тросу кріпиться до кінця звичайної сторони, а на іншому кінці троса закріплений торцевий захоплювач , який складається з стальної планки, в які вирізують отвір, більший за товщину стінки труби. Використовують торцеві захоплювачі для розвантаження і навантаження туб. Стальні газопроводи в міських умовах складають секціями невеликої довжини. Довжину секції приймаємо 40 м. Середню довжину труби приймаємо 8 м. За умов техніки безпеки при вкладанні секцій газопроводу в траншею використовують не менше двох кранів.
Розміщення крані повинно бути таким ,щоб секції можна було класти в траншею одночасним поворотом стріл обох кранів. Підбір автокранів проводимо з розрахунку його вантажопідйомності. Виходячи з довжини траси для розрахунку за довжину секції, приймаємо довжину послідовної секції траси на трасі , довжина якої становить 40 м.
Визначаємо вагу секції труб вкритих ізоляцією в тоннах:
Lсек =lсек*m1 + lсек *m2 / 1000 [2.8]
де: lсек –довжина найбільшої секції труби, м lсек =40 м
m1 –вага 1 м труби , кг ( m1 =17,5)
m2- вага 1 км ізоляції труби ( m2=8220,2)
Lсек = 46*17.5+40*8220,2/1000=0,38 т [2.9]
Підбираємо і розраховуємо автокран і захоплюючі пристрої. Для монтажу стальних газопроводів Ø 127х3 при довжині секції рівній 50 м. і вагою 0,41 т в міських умовах приймаємо згідно Техніки безпеки Сніп ІІІ-4-80 два автокрани. Навантаження на один автокран Рпотр дорівнює половині ваги секції:
Рпотр = Lсек /2 = 0,41/2= 0,19 т [2.10]
Згідно технічно і характеристики приймаємо автокран КС 2561К-1
Технічна і характеристика автокрану КС 2561 К-1
Вантажопідйомність при викиді стріли :
- найменшому при опорах -16.9 т.
- найменшому без опор-1 т.
- найбільшому при опорах ( Рмін) -6.3 т.
найбільшому без опор-0.4 т.
Викид стріли :найменший ( Рмін) – 3.3 м.
найбільший - 7 м.
Висота підйому:
при найменшому викиді стріли – 5.5 м.
при найбільшому викиді стріли – 8 м .
Марка автомобіля - ЗІЛ 431412.
Потужність двигуна – 110 Квт
Віддаль між опорами поперек осі – 3.6 м.
Габаритні розміри:
Висота – 2.5 м.
Ширина – 3.67 м.
Маса крану - 8.3 т .
Визначаємо потрібний розрахунковий викид стріли автокрану:
Rроз = Rмін +Øіз тр +1,5+(ßтр / 2) [2.11]
Øіз тр – зовнішній діаметр труби газопроводу разом із ізоляцією
Øіз тр =127+2*7,5=142мм= 0.14 м [2.12]
1,5 м- віддаль від краю траншеї до труби газопроводу:
ßтр –ширина траншеї м
ßтр = ßк +а
ßтр = 0,65+0,1=0,75 м [2.13]
а – категорія ґрунту
ßк – ширина ківша
Rроз = 3,3+0.14+1,5+0,65/2= 5,3 м [2.14]