5. Надра

Територія Чернівецької області має досить складну і різноманітну геологічну будову. У структурно-тектонічному відношенні вона поділяється на три частини: північну рівнину – Прут-Дністровську, що є південно-західною окраїною Руської платформи (Волино-Подільська плита), центральну - Передгірську, розташовану між рікою Прут і зовнішнім краєм Буковинських Карпат, що складає південно-східне закінчення Передкарпатського передового прогину, і, нарешті, південно-західну - Гірську, яка входить до складчастої області Карпат.

Рівнинна частина території в межах області представлена Прут-Дністровським межиріччям, що складене масивними товщами осадових порід - палеозою, мезозою і кайнозою, що лежать на глибоко зануреному кристалічному фундаменті .

Передкарпатський прогин, який розділяє складчасту будову Карпат і окраїну рівнинної платформи, за геологічною будовою і геоструктурними особливостями поділяється на дві зони: приплатформну і передгірну.

Приплатформна зона складається з відкладів неогену, предгірна - неогену, палеогену та відкладів верхньокрейдяного флішу. У фундаменті прогину залягають породи палеогою і мезозою.

Гірська складчаста область Карпат складається з кристалічних палеозойських порід та флішових відкладів крейдяного та палеогенового віків.

Найбільш давніми породами в області є палеозойські. У Карпатах вони представлені слюдистими сланцями , вапняками і кварцитами, а на рівнинній платформі - аркозовими пісковиками, глинистими сланцями, вапняками, мергелями, доломітами, глинами, алевролітами.

Мезозойська група - це тріасові, юрські та крейдяні породи. Породи тріасового віку поширені на незначній площі в Чивчинських горах і залягають безпосередньо на кристалічних породах. Вони представлені конгломератами, пісковиками, слюдистими сланцями, доломітами, вапняками. Юрські породи поширені також в Чивчинських горах. Юрські відклади складені вапняками, яшмоподібними породами, діабазами, діабаз-порфіритами і туфо-брекчіями. Відклади крейдяного періоду в області виявлені в Придністров’ї на рівнинній платформі і в Карпатах. На платформі вони представлені пісками, пісковиками, опоками, вапняками, мергелем, а в Карпатах - флішовими утвореннями. Палеогенові відклади розвинуті в межах Передкарпатського прогону та складчастого пояса Карпат у вигляді пісковиків, мергелів, бітумінозних сланців тощо.

Неогенові відклади зустрічаються в Передкарпатському регіоні та в Прут-Дністровському межиріччі. У передгірній зоні прогину неоген представлений пісковиками, конгломератами, алевролітами, глинами, пісками вапнистих відкладів з прошарками і лінзами кам’яної солі та гіпсу.

У платформній зоні прогину і на рівнинній платформі неоген представлений вапняками еолітовими і літотамнієвими, пісками, пісковиками та глинами: у передгірній зоні - пісковиками гіпсо-ангідритами, мергелями, глинами.

Породи попередніх геологічних періодів на території області вкриті наймолодшими серед осадочних утворів земної кори четвертинними відкладами, які займають всю територію області (виняток становить скельні виступи, урвища гірських ущелин в Карпатах). Ці відклади переважно континентального походження - алювіальні і делювіальні наноси, лесовидні суглинки, глини.

Таблиця 5.1. Мінерально-сировинна база

Розробка родовищ здійснюється переважно відкритим методом, тому головним в охороні надр є забезпечення раціонального використання родовищ. Розроблені надра відносяться до невідновлених природних ресурсів. Основні заходи по усуненню негативного впливу на довкілля є:

l комплексне геологічне вивчення території та удосконалення вивчення родовищ з метою підвищення якості і достовірності підготовки запасів надр;

l раціональний видобуток надр та використання відходів від їх переробки;

l вдосконалення технологій видобутку та переробки надр.

Таблиця 5.2. Використання надр

В області нараховується 111 суб’єктів підприємницької діяльності, які розробляють надра, з них 43 суб’єкта займаються видобутком і розливом підземної прісної та мінеральної води. Ведуться роботи з розвідки та експлуатації на восьми нафтогазових родовищах. З наявних 68 підприємств-користувачів твердих корисних копалин 62 підприємства належать до агропромислового комплексу та займаються видобутком цегельно-черепичної сировини. У зв’язку з реформуванням господарств агропромислового комплексу залишається актуальним питання користування колишніх колгоспних кар’єрів. Основними недоліками при експлуатації твердих корисних копалин є відсутність проектно-технічної документації, дозвільних документів, розділів оцінки впливу на навколишнє природне середовище.

Хвостосховища, шламонакопичувачі, промислові амбари, відвали промислових відходів на території області відсутні. Відходи від буріння та експлуатації бурових нафтових установок вивозяться на територію Івано-Франківської області, м. Надвірна.

Прогнозні експлуатаційні ресурси підземних вод господарсько-питного призначення на території Чернівецької області становлять 405,3 тис. м³/добу.

Основним водоносним горизонтом, який використовується для господарсько-питного водопостачання, як централізованого так і індивідуального є водоносний горизонт четвертинних відкладів.

За звітними даними по Державному обліку підземних вод затверджені запаси по Чернівецькій області становлять 171,0 тис. м³/добу, в тому числі по категорії А+В 130,49 тис. м³/добу, по категорії С+С 40,50 тис. м³/добу.

За 2006 рік кількість води, видобутої із водозаборів із затвердженими запасами (ДКП “Чернівціводоканал”), становила 14,941 тис. м³/добу або 5,453 млн.м³/рік, а видобутої із водозаборів із незатвердженими запасами — 14,941 тис. м³/добу, або 5,453 млн.м³/рік.

Облік водовідбору на більшості водозаборів здійснюється побічним методом за потужністю насосів або за використаною електроенергією.

Надра Чернівецької області багаті також на мінеральні води, поширення яких пов’язано з певними структурно-гідрологічними зонами. За хімічним складом це, в основному, хлоридно-натрієвого, гідрокарбонатно-натрієво- магнієво-кальцієвого, сірководнево-хлоридно-натрієвого і бромно-хлоридно-кальцієвого складу з дебетом від 15 тис. л на добу до 900 тис. л на добу. Згідно з проведеною паспортизацією мінеральних джерел складений каталог, в якому описано 43 джерела, які за дебетом і якістю придатні для промислового освоєння. На базі мінеральних джерел побудовані і працюють близько 40 цехів з розливу столової води та Будинецький завод мінводи в Сторожинецькому районі.

Брусницьке родовище мінеральних вод представлене сірководневими водами типу “Мацеста” з загальною концентрацією сірководню від 50 до 300 мг/л та лікувально-питною содовою водою типу “Єсентуки – 4” з мінералізацією в межах 2,4-6,6 мг/л.

Мінеральні і питні води Буковини з їх хімічним складом та мінералізацією займають провідне місце в Україні.

За даними перевірок спецводокористування стан підземних вод можна вважати як задовільний, виключення складають локальні осередки забруднення перших від поверхні водоносних горизонтів в межах сільських селітебних зон та промислових об’єктів. Особливо слід звернути увагу на санітарний стан територій міських та сільських сміттєзвалищ, невпорядкованість яких в кінцевому результаті призводить до хімічного і бактеріологічного забруднення підземних вод.

Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища проведена відповідна робота щодо контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства підприємствами-надрокористувачами.

Наявність і використання мінерально-сировинної база наведені в таблицях 5.1. і 5.2.