Проблеми галузі

Роботи з організації та впровадження регіонального моніторингу довкілля виявили ряд проблем, перелік найбільш гострих з них наданий нижче.

1. Низький рівень фінансового забезпечення з державного та обласного бюджетів регіональних програм з моніторингу довкілля.

2. Низький рівень технічного забезпечення організацій - суб’єктів обласного екологічного моніторингу, в тому числі сучасною комп’ютерною технікою, особливо в їх районних підрозділах.

3. Відсутність єдиного програмного комп’ютерного забезпечення ведення баз даних екологічних спостережень, їх обробки та узагальнення серед суб’єктів моніторингу в області.

4. Неврегульованість питання щодо отримання даних екологічних спостережень, особливо по мережі пунктів гідрометеорологічної служби, які носять комерційний характер.

5. Низький рівень оперативності в інформуванні територіальних органів про появу міжвідомчих документів з питань екологічного моніторингу.

6. Відсутність при Мінприроди регулярних семінарів, або інших форм обміну досвідом та проведення навчання спеціалістів регіональних підрозділів, інформування про нові технології та підходи в здійсненні спостереження за станом навколишнього природного середовища та критеріїв оцінки його стану.

7. Згідно ст. 22 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” спостереження за станом довкілля, рівнем його забруднення здійснюється також промисловими підприємствами, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища, що передбачає наявність відповідних програм екологічного моніторингу об’єктового рівня. В той же час не визначена відповідальність за відсутність або небажання розробити таку програму.

Низький рівень відповідальності за надання неперевірених даних.

16. Наукові дослідження у сфері екології

Наукові дослідження з питань охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки ведуться в Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича (ЧНУ), Чернівецькому факультеті Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (ЧФ НТУ “ХПІ”), державному підприємстві “Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем” (ДП НДІ МЕП), у Буковинському державному медичному університеті.

Останніми роками досліджувалися різні типи екосистем Чернівецької області. Особлива увага приділялася дослідженням слабоурбанізованих селітебних та пасторальних екосистем. Уперше на базі ієрархічної біоіндикації створені геоінформаційні карти екологічного стану Чернівецької області. Запропонована оригінальна методика визначення внеску різних антропогенних факторів у загальну екологічну ситуацію.

Розробляються методики екологічних досліджень у штучних екосистемах – мікрокосмах. Удосконалена основоположна модель мікрокосму та розроблена автоматизована схема для керування екологічними факторами у штучних екосистемах.

Продовжена розробка наукових основ формування трансзональних екомереж як структурно-функціональної основи сталого розвитку та елемента національної екомережі. Підготовлена ботанічна частина наукового обгрунтування необхідності створення національного природного парку “Черемоський”. Створюється фауністичний кадастр, визначені популяційні структури певних груп тварин. Підготовлені пропозиції щодо змін і доповнень до переліку видів, які пропонуються до включення у третє видання “Червоної книги України (рослинний світ)”.

Проведене математичне моделювання процесів утворення дощових паводків на території Українських Карпат; досліджені руслові процеси річок, деградації річкових русел. Вперше розроблені картографічні моделі оцінки мінерального, водного, земельного, лісового, фауністичного, природно-рекреаційного, інтегрального природно-ресурсного потенціалу природних регіонів України на рівні фізико-географічних країн, зон, підзон, провінцій, областей, районів, картографічно оцінені компонентна структура, економічна та територіальна продуктивність природно-ресурсного потенціалу природних регіонів України.

Виявлені та обґрунтовані основні критерії оцінки природно-рекреаційних ресурсів, зокрема мінеральних вод та лікувальних грязей регіону; обґрунтовані основні напрями рекреаційного лісокористування; розроблені теоретико-методологічні основи екологічного туризму; виявлені та обґрунтовані основні напрями рекреаційного природокористування для потреб екологічного туризму.

Обсерваторією університету проводяться цілодобові спостереження, результати яких регулярно передаються до Чернівецького обласного центру з гідрометеорології, Управління МНС у Чернівецькій області, Карпатського центру сейсмологічної інформації.

Проведена картографічна оцінка природно ресурсного потенціалу області з метою виявлення територіальних закономірностей розвитку та розміщення мінерального, водного, земельного, лісового, фауністичного, природно-рекреаційних потенціалів для забезпечення оптимізації природокористування.

Обґрунтовувались заходи по вдосконаленню мережі заповідних територій з метою збереження рідкісних і зникаючих видів на території Заставнівського карстового природного району і Рухотинського лісництва Хотинського держлісгоспу.

Наукові дослідження екологічного спрямування на ЧФ НТУ “ХПІ” проводились в 2004 році на двох кафедрах.

Кафедрою екології і права розроблялась тема “Дослідження впливу антропогенних та метеорологічних чинників на стан довкілля та біорізноманіття урбанізованих і заповідних територій Карпатського регіону” за слідуючими напрямами:

- збереження, відтворення та раціональне використання біорізноманіття рослинного та тваринного світу Карпат, вивчення шляхів насінневого та вегетативного відтворення популяцій цінних лікарських рослин (родіола рожева, тирлич жовтий, перстач прямостоячий, стародуб альпійський, арніка гірська) Східних Карпат;

- метеорологічна та гідрологічна характеристика регіону: дослідження процесів тепло-водобалансу урбанізованих територій;

- аналіз екологічно залежної захворюваності в Карпатському регіоні; соціальні аспекти охорони довкілля в регіоні;

- розширення і вдосконалення природно-заповідного фонду та дослідження спелеокарстових об’єктів Буковини;

- лісове природокористування, екосистемний принцип в лісокористуванні;

- вивчення, вдосконалення та застосування нормативно-правової бази охорони навколишнього природного середовища.

- аналіз хімічного та радіологічного забруднення довкілля. Вивчення міграції радіонуклідів та важких металів в системі: ґрунт-рослина. Дослідження вмісту хімічних та радіологічних забруднювачів в продуктах харчування, напоях та питній воді;

- розроблення для Західного Лісостепу України технологій створення та використання пасовищних травостоїв та аналіз показників якості і безпеки різних типів ґрунтів;

- аналіз джерел та інтенсивності забруднення атмосфери від виробничої діяльності промислових підприємств. Дослідження можливості зменшення токсичності процесів гальванічного виробництва. Вивчення екологічного впливу джерел викидів забруднюючих речовин та можливості використання каталізаторів для зменшення викидів летких органічних сполук.

Науковцями ДП НДІ МЕП спільно з вченими Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя та Буковинської медичної академії продовжувались наукові дослідження по вивченню вмісту нітратів у питній воді та ґрунтових водах Чернівецької області, дослідження по виявленню прихованих метгемоглобінемій серед дитячого населення, брали участь в розробці регіональних стандартів фізичного розвитку дітей дошкільного віку. Виконувались науково – дослідні роботи “Показники здоров’я дітей в зонах різного еколого-мутаційного ризику”, “Еколого-біохімічні аспекти токсичності гігієнічно-значимих ксенобіотиків природного та техногенного походження”.

Крім того, інститут надавав висококваліфіковану консультативну допомогу та виконував випробування продукції (полімерні, лакофарбовані матеріали, харчова та косметична продукція, вода питна, вода насосних станцій до та після очистки) для зацікавлених служб та організацій.

Відповідно до “Обласної комплексної програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки “Екологія” на 2000-2005 рр.” згідно п. 7.1.1. “Вплив навколишнього середовища на здоров’я людини” колективом кафедри гігієни та екології БДМУ спільно з НДІ медико-екологічних проблем вивчено санітарний стан та рівень нітратного забруднення джерел індивідуального водопостачання, які живляться переважно ґрунтовими водами, м. Чернівці та області.

Встановлено, що 45,0% колодязів м. Чернівців утримувались в незадовільному стані. Лабораторне дослідження води цих джерел (1440 аналізів) показало, що найбільша частота (66,6%) перевищень ГДК аміаку, нітритів, нітратів відмічалась у воді криниць з незадовільним санітарно-технічним станом. Серед азотовмісних речовин найчастіше зустрічались нітрати, як кінцеві продукти біотрансформації органічних речовин.

Найбільша кількість випадків забруднень води індивідуальних джерел водопостачання м. Чернівців азотовмісними речовинами спостерігалась в зимовий період року, а найменша — в осінній.

Основними причинами перевищення вмісту нітратів у воді колодязів м. Чернівців були їх незадовільний санітарно-технічний стан, близьке розташування господарських будівель, вбиралень, тощо та надмірне використання органічних добрив на присадибних ділянках.

Серед обстежених 159 джерел індивідуального водопостачання адміністративних ра-йонів Чернівецької області в 44,03% випадків виявлено перевищення ГДК азотовмісних речовин. Найчастіше перевищення вмісту нітратів відмічено у весняний період. Мінімальний рівень забруднення спостерігався в літній період.

Найбільший відсоток криниць з перевищенням ГДК азотовмісних речовин спостерігався у Заставнянському, Новоселицькому, Кіцманському та Кельменецькому районах. Мінімальний рівень нітратного забруднення упродовж року відмічено у Путильському районі.

Основними причинами забруднення індивідуальних джерел водопостачання області було надмірне використання азотовмісних речовин на городах, близьке розташування господарських будівель, місць утримання тварин та незадовільний технічний стан колодязів.

При вивченні стану здоровўя населення в залежності від якості води, яку воно вживає, було обстежено 327 дітей та дорослих м. Чернівців. Проведені дослідження показали, що хронічна патологія частіше зустрічається у осіб, які вживають воду з надмірним вмістом нітратів. Однак вона не є спе­цифічною, а різниця у захворюваності населення статистично недостовірна (Р> 0,05).

Кафедрою гігієни та екології БДМУ, НДІ медико-екологічних проблем та обласною СЕС проведені дослідження щодо гігієнічної оцінки забруднення повітряного середовища м. Чернівців згідно з “Державними санітарними правилами охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)” затвердженими МОЗ України від 9.07.97 № 20).

Аналізувались середньорічні концентрації пилу, диоксиду сірки (SO₂), оксиду вуглецю (CO), оксиду азоту (NO), диоксиду азоту (NO₂), фенолу, фтористого водню, хлористого водню, формальдегіду, бенз/а/пірену в атмосферному повітрі м. Чернівців, а також вміст кадмію, заліза, свинцю, міді, марганцю, нікелю, хрому та цинку.

Виявлений зв’язок між забрудненням атмосферного повітря м. Чернівців та ймовірністю виникнення хвороб окремих органів та систем. Зокрема встановлено достовірний зв’язок між вмістом оксидів сірки, вуглецю, азоту та хворобами органів дихання.

Встановлено достовірний взаємозв’язок між поширеністю захворювань органів травлення та концентрацією хрому. У меншій мірі на патологію органів травлення впливає концентрація свинцю, формальдегіду та хлористого водню.

Використання багатофакторного кореляційного аналізу показало, що в певній мірі на виникнення вроджених аномалій розвитку дітей м. Чернівців впливає вміст хрому, свинцю, фтористого водню.