12. Екологічні проблеми

Буковина, особливо її Карпатський регіон, здавна славиться багатствами свого рослинного та тваринного світу. Значні лісові масиви, що займають майже сімдесят відсотків території Карпатського регіону, сотні малих річок, озер і ставків, чималі площі луків і полонин створюють належні умови для збереження біологічного різноманіття. Отже є всі передумови для успішного розвитку заповідної справи, мисливського та рибного господарств, раціонального використання й охорони рослинного та тваринного світу. Але ці сприятливі умови необхідно вміло використовувати.

Нажаль, в регіоні в результаті інтенсивного господарювання без врахування специфіки гірських та передгірських умов порушено екологічну рівновагу. У повоєнний період тут велися суцільні рубки лісу, безсистемне будівництво доріг та трельовочних волоків, ліній електропередач, проводилось розорювання крутосхилів, інтенсивний перевипас худоби тощо. Значно вплинули на порушення природоохоронного режиму суттєва зміна вікової структури деревостанів, трансформація мішаних лісів на монокультури на значних площах.

Безсистемне вибирання піщано-гравійної суміші із заплав Черемоша і Прута також призводить до негативних наслідків — порушення заповідних територій, пониження рівня русел рік, значного зменшення запасів води, яка є природним накопичувачем і фільтром чистої води. Адже щороку із заплав цих річок вибирають 1-2 мільйони кубічних метрів гравійної суміші.

В області нараховується 27 видів птахів, 53 – ссавців, 47 – риб, 17 – земноводних, 12 – плазунів. За своїм генезисом фауністичні комплекси мають мішаний характер, оскільки, за зоогеографічним районуванням, регіон належить до перехідної зони лісостепу бореально-лісовової підобласті. Серед хребетних виділяють три фауністичні комплекси: гірський, передгірний та рівнинно-лісостеповий.

Найкраще тваринний світ зберігся у горах, де зустрічаються мешканці як бореально-тайгових, так і змішаних західно-європейських лісів. Типовими представниками є чорний дятел, глухар, шишкар ялиновий, білка карпатська, рись, благородний олень, карпатський тритон, плямиста саламандра та ведмідь. Ведмеді досить непогано почуваються у сусідській близькості з людиною.

Фауністичний комплекс передгірної зони включає види, характерні для листяних і мішаних лісів західної Європи та Східно-Європейської рівнини. Зустрічаються й деякі представники балканської фауни. Цей комплекс репрезентують європейський лісовий кіт, вовчок сірий, ендемічний сліпак буковинський, біла лелека, іволга звичайна. Рівнинно-лісостеповий комплекс немислимий без ховраха рябого, сліпака гірського, хом’ячка сірого, куниці кам’яної, ящірки зеленої. Біля 30 видів тварин краю відносяться до мисливської фауни. Під цю небезпечну для фауни категорію підпадають кріт, тхір, борсук, єнотовидний собака, ласка, видра, лисиця, заєць-русак, білка, ондатра, благородний олень, дикі кози, дикий кабан, нутрія.

З кінця 60-х років ХХ сторіччя на Буковина успішно здійснюється експеримент по реакліматизації зубрів – виду, знищеного полюванням у XVI – XVII сторіччях. Випущені у гірські ліси, вони розмножились і освоїли територію декількох лісництв Сторожинецького держлісгоспу, нині виділену у зоологічний заказник “Зубровиця”. Останніми роками їх кількість знаходиться в межах 80-90 особин, що не перевищує допустиму щільність голів на лісо-пасовищні угіддя, але частково призводить до витіснення з природної кормової бази благородного оленя.

У річках і штучних водоймах водиться біля 40 видів риб. Звичайними є карась, короп, лящ, налим, вирезуб, головень, підуст, рибець, сом, щука. До прохідних відносять дунайського лосося, стерлядь. У гірських потоках ще зустрічається форель.

З врахуванням екологічної обстановки, специфіки природно-кліматичних та географічних умов краю та відповідно до визначених пріоритетів природоохоронної діяльності, в області проводиться робота, спрямована на запобігання та зменшення забруднення навколишнього природного середовища, зменшення техногенного навантаження на природні ресурси, розвиток заповідної справи та збереження біорізноманіття, формування екологічної мережі та її інтегрування в Європейську екомережу. Посилена увага приділялась питанням зменшення забруднення земель і водних об’єктів. В усіх населених пунктах області відведені земельні ділянки під організоване розміщення побутових відходів.

Предметом постійної уваги були питання підвищення ефективності роботи каналізаційно-очисних мереж області, що дало змогу зменшити забруднення стічними водами водних об’єктів.

Проводиться комплекс заходів по збереженню та примноженню об’єктів рослинного світу. Заслуговує на увагу програма ”Репродукція та інтродукція цінних рідкісних і зникаючих видів рослин для відтворення біорізноманіття Карпат”, яка розроблена і виконується малим державним науково-виробничим підприємством “Фонд відродження флори Карпат “Стародуб”. Крім завдань відтворення біорізноманіття та інтродукції нових цінних і рідкісних рослин для збагачення флори Карпатського регіону, програмою передбачено створення плантацій для збору цінних і рідкісних рослин для потреб медицини. Зокрема, закладено плантацію ехінацеї пурпурової.

Для збереження та примноження мисливської фауни проводиться комплекс біотехнічних заходів.

З метою відродження форелі в області були збудовані 3 форелеві заводи, два з яких нині ще функціонують у с. Лопушна та в долині р. Стебник Вижницького району. На жаль, молодь штучно вирощеної форелі погано приживається у потоках. З реакліматизованих видів на увагу заслуговують білий амур та товстолобик.

Послідовно ведеться міжнародне співробітництво в сфері збереження біологічного різноманіття та формування регіональної екологічної мережі. Виконувався проект ТАСІS “Міжнародна екологічна мережа Карпат”, метою якого було збереження біологічного різноманіття та екосистем буковинських Карпат. Продовжувалась реалізація проекту Всесвітньої спілки охорони природи IUCN (офіс для країн Центральної Європи) “Підтримка розвитку Національної екологічної мережі України у рамках формування Всеєвропейської екологічної мережі. Задум та втілення в пілотній зоні”.

Характеристика основних екологічних проблем регіону

Особливості природно-кліматичних умов області та стан техногенного навантаження на навколишнє природне середовище характеризують основні екологічні проблеми регіону.