І. Мета та завдання навчального курсу

1.1. Мета навчального курсу - вивчити у філогенетичному аспекті структурно-функціональні особливості тканинного рівня організації живого.

1.2. Завдання навчальної дисципліни:

1) вивчити філогенез основних типів тканин тварин;

2) вивчити інтеграцію тканин на системному і організменному рівнях організації живого.

1.3. За підсумками вивчення курсу студент повинен

знати:

- як структура тканинного рівня життя обумовлює специфічну функцію;

вміти:

- за допомогою світлового мікроскопу провести структурно-функціональний аналіз конкретних клітинних або тканинних об’єктів.

2. Структура та зміст курсу

1. Тематичний план

Форма навчання: денна, заочна

№ п/п	Назва теми	Всього	Лекції		Лабор. заняття		Самост.+ індив роб.
			д/в	з/в	д/в	з/в	д/в	з/в
1.	Предмет та задачі гістології як науки. Загальні принципи організації та еволюції тканин.	7	2	1	2	1	3	8
2.	Епітеліальні клітини. Шкірні та залозисті епітелії.	7	2	1	2	1	3	8
3.	Епітеліальні клітини. Кишкові епітелії, осморегулюючі та видільні тканини.	9	2	1	3	1	4	8
4.	Тканини внутрішнього середвища. Пухка сполучна тканина хребетних та інтерстиціальна тканина безхребетних.	8	2	1	2	1	4	8
5.	Скелетні тканини хребетних та безхребетних.	7	2	1	2	1	3	8
6.	Тканини внутрішнього середвища. Кров, лімфа, мієлоїдна та лімфоїдна тканини хребетних та їх функціональні аналоги у безхребетних.	8	2	1	3	1	3	8
7.	М'язові тканини. Поперечносмугасті, косозчерчені та гладкі м'язові тканини.	8	2	1	2	1	4	9
8.	Тканини нервової системи. Нейросекркторні системи. Нейроглія.	7	2	1	2	1	3	8
	Разом	81	16	8	18	8	27	65

2.2. Лекційний курс

2.2.1. Предмет та задачі порівняльної гістології. Загальний принцип організації та еволюції тканин. – 2 години. [1, 3, 7, 8]

Предмет та задачі порівняльної гістології. Морфофункціональна класифікація багатоклітинних тканин тварин. Філогенетичні теорії різноманіття тканин: паралелізм і дивергенція. Розвиток тканин в онтогенезі. Первинні і вторинні детермінанти диференціровки. Ембріональна індукція. Епігеномна спадковість. Тотипотентність, трансдетермінація, стабільна детермінація.

2.2.2. Епітеліальні тканини. Шкірні епітелії. – 2 години. [1-3, 5, 7 - 8]

Тканиноспеціфічні ознаки епітеліальних тканин. Функціональна і структурна класифікація епітеліїв. Функціональна і структурна класифікація шкірних епітеліїв. Примітивні занурені однорядні і багаторядні епітелії. Одношарові кутикулярніанелідного, артроподного, нематодного типів. Багатошарові неороговіваючі і ороговіваючі епітелії.

2.2.3. Залозні, кишкові, мезотеліальні, осморегулюючі, видільні епітелії. – 2 години. [1-3, 5, 7 - 8]

Кишкові епітелії з полосним і внутрішньоклітинним травленням, різноманіття їх клітин, видова представленість. Механізм всмоктування мономерів при полосному травленні у безхребетних і хребетних. Особливості клітинної організації залозних епітеліїв. Класифікація залозних епітеліїв за різними ознаками. Одно- мало- і багатоклатинні залази хребетних і безхребетних. Загальний план будови всіх типів осморегулюючих і видільних епітеліїв: протонефрідіїв, метанефрідіїв, нефрона, мальпігієвих сосудів комах.

2.2.4. Тканини внутрішнього середовища. Пухка сполучна тканина хребетних і її аналоги у безхребетних. – 2 години. [1, 3, 7, 8]

Філогенетична різноманітність тканин внутрішнього середовища. Класифікація сполучних тканин. Клітинні і неклітинні компоненти сполучних тканин. Клітинні і неклітинні елементи пухкої сполучної тканини, її представленість в організмі, функція. Інтерстіціальні тканини безхребетних. Мезоглея і паренхима – як аналоги пухкої тканини.

2.2.5. Скелетні тканини хребетних та безхребетних. – 2 години. [1, 3, 7, 8]

Особливості складу щільних сполучних тканин. Організовані і неорганізовані щільні тканини: представленість в організмі, функції. Хрящеві тканини: класифікація, будова і функції гіалінових, еластичних, колагенових хрящів. Кісткові тканини, особливості будови, класифікація: волокнисті, дентинові, пластинчасті. Ріст кісток в онтогенезі.

2.2.6. Тканини внутрішнього середовища. Мієлоїдна і лімфоїдна тканини. – 2 години. [1, 3, 7, 8]

Кров і лімфа ссавців. Клітинні елементи, рідке середовище організму. Формені елементи крові. Ерітроцити хребетних. Дихальні функції у безхребетних. Проблема згортання крові, плазми гемолімфи у безхребетних. Кровотворення і лімфоцитопоез у ссавців.

2.2.7. М’язові тканини. – 2 години. [1, 3, 7, 8]

Загальна характеристика і класифікація м’язових тканин. Гістологічні типи6 мезенхімна, епідермальна, нейральні, целомічні, соматичні. Класифікація по ступеню упорядкування розташування актин-міозинових фібріл: поперечно-смугасті, косоісчерчені гладкі м’язи, поперечносмугасті симпластичні, целомічні, епітеліом’язові тканини. Саркомер – скорочівальна одиниця. Механізм скорочування міофібріл. Структурні елементи гладкої м’язової тканини. Особливості розташування актинових і міозинових протофібріл. Загальна характеристика еволюційної динаміки м’язових тканин.

2.2.8. Тканини нервової системи. – 2 години. [1, 3, 7, 8]

Загальна інтегральна характеристика функції нервової системи. Нейрони і нейроглія. Будова нейрону і їх різноманітність. Нервові відростки: дендріти, аксон. Структурно-функціональні особливості нейроцитів: зрушення ядерно-плазматичного відношення в сторону цитоплазми; високий рівень метаболічної активності; велике функціональне обновлення специфічних структур на молекулярному і органоїдном рівнях. Нейроглія. Гліоцити – похідні ектодермального зачатку. Мікроглія. Різновидність макрофагів. Різноманітність мікроглії: епіндімоцити, астроцити, олігодендроцити. Морфологія, функції. Гематоенцефалічний бар’єр. Мієлінові і безмієлінові нервові волокна. Регенерація нейронів і нервових клітин. Нервові закінчення: ефекторні, рецепторні, міжнейроні синапси. Нейросекреторні клітини.

2.3. Тематика та зміст лабораторних занять – 16 години.

До лабораторних занять з гістології видані типографським засобом методичні вказівки для студентів біологічного факультету денної та заочної форм навчання. [4, 6].