Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Українська інженерно-педагогічна академія

Кафедра психології, філософії та освітніх технологій

Теорія та методика виховної роботи

Курсова робота

«Формування правових цінностей за допомогою методів виховних ситуацій»

Виконав студент гр. 

Науковий керівник

Харків, 2012

ПЛАН

Хід засобу 17

2.Підготовка необхідного обладнання 17

ІІ Основна частина 17

1.1 Вступне слово вчителя 17

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……………………………………17

ВСТУП

Одним із аспектів усебічного розвитку особистості є висока правова культура. Адже не можна вважати фізично здорову людину гармонійно розвиненою, якщо вона, маючи широкі знання, добре працюючи або навчаючись порушує закони, права. Здатність людини розуміти правила співжиття і вимоги законів та відповідно поводитися не є вродженою, вона формується під впливом спеціальних виховних заходів, є наслідком спілкування з іншими людьми, участі в різних видах діяльності.

Потреба активізації правового виховання молоді зумовлена такими факторами:

• розбудова правової держави в Україні супроводжується інтенсивним творенням її правової бази, що потребує своєчасного інформування людей про нові правові акти;

• останнім часом сфера правового регулювання поширилася на підлітків з одинадцятирічного віку (створення служби у справах неповнолітніх. Кримінальної міліції у справах неповнолітніх, спеціальних судів для неповнолітніх), що вимагає відповідної правової компетенції неповнолітніх до досягнення цього віку;

– необхідність подолання правового нігілізму серед усіх верств населення, зокрема серед учнівської і студентської молоді.

Ще одним підтвердженням гостроти цієї проблеми є тенденція випереджаючого зростання злочинності неповнолітніх на фоні загальної злочинності.

Прилучення учнів до правової культури збагачує їх духовне життя, а знання ними своїх прав і обов’язків розширює можливості їх самореалізації. Правове виховання зміцнює життєву позицію, підвищує громадянську активність, загострює почуття непримиренності до негативних явищ. Його специфіка зумовлена соціально-правовим статусом учнівської молоді в суспільстві. Школярі матеріально залежать від батьків чи опікунів. Їх самостійність і активність коригує педагогічний колектив, їм бракує правових знань і досвіду правових відносин, вони мають засвоювати правові закони, які регулюють їхнє життя і діяльність як неповнолітніх, і правові норми, якими їм доведеться керуватися в майбутньому.

Проблематика, пов`язана з правовим вихованням, здавна привертала до себе увагу філософів, юристів, педагогів, психологів. Вона знайшла відображення у філософському, культурологічному та юридичному аспектах у працях Аристотеля, Платона, І. Канта, Г. Сковороди, М.М. Бахтіна, В.С. Соловйова, П.О. Флоренського, С.І. Головатого, О.В. Скритнюка, С.В. Кримського, Л.Є. Шкляра, А. Швейцара, Т.О. Чайки та інших.

Психологічне обґрунтування проблеми висвітлено в роботах Б.І. Ананьєва, І.Д. Беха, Л.С. Вишатського, Г.С. Костюка, І.С. Кона, С.Д. Максименка, Л.С. Рубінштейна, О.С. Чебикина та інших.

Питання правового виховання , правової культури досліджувались і досліджуються В.Ф. Дубровським, Г.П. Давидовим, Н.В, Захарченко, В.М. Оржеховського, М.М. Фіцулою та інших.

Дослідники акцентують увагу на проблемах виховання правосвідомості гуманістичної високоморальної поведінки, превентивному вихованні, розглядають у гармонічній єдності право й мораль, підводять до висновку про правосвідомість як духовну цінність.