18. Методи аналізу причин травматизму і професійних захворювань

Для вивчення причин виробничого травматизму і професійних захворювань використовують технічний, груповий, топографічний, монографічний та статистичний методи. (також застосовуються для визначення динаміки їх росту чи зниження, для порівняння рівня виробничого травматизму між окремими дільницями, підприємствами, галузями, областями).

Технічний метод досліджень

Технічний метод досліджень використовується в тих випадках, коли необхідно встановити ступінь небезпечних і шкідливих чинників виробництва (наприклад, рівень шуму, запиленості, горючості матеріалів і т. ін.).Для безпечної праці важливе значення має безаварійність та надійність роботи обладнання. Важливе значення мають розрахунки на міцність і стійкість споруд та устаткування.

Під надійністю розуміють здатність технічних пристроїв справно працювати в заданих умовах. (спецвипробовування техніки)

При розслідуванні причин нещасних випадків для характеристики виробничої обстановки й порівняння її параметрів з нормативними використовують хімічні, фізичні та фізико-хімічні методи. За допомогою цих методів визначаються рівні шуму й вібрації, освітлення, різні види випромінювання, параметри повітряного середовища й т. ін.

Технічні методи використовуються для виявлення можливих небезпек і шкідливих чинників у виробничому середовищі.

Груповий метод

Груповим методом встановлюють ступінь повторюваності нещасних випадків. Для цього групують однорідні нещасні випадки за ^відповідний проміжок часу й вивчають їх причини.

Груповий метод характеризується вивченням великої кілько-сті нещасних випадків на якомусь одному об'єкті. Це дозволяє визначити небезпеку, притаманну даному об'єктові, і на підставі цього розробити вичерпні заходи, що запобігають нещасним ви-падкам.

Одночасно з конкретним об'єктом вивчається і все виробництво. Дуже важливо при груповому методі підібрати групи випадків, які найчастіше повторюються в одних і тих же умовах. Це здійснюється на підставі застосування статистичного методу аналізу причин виробничого травматизму.

Топографічний метод

Топографічний метод аналізу причин виробничого травматизму полягає у тому, що на плані цеху або дільниці графічно (умовними позначками) зображають місця, де трапилися нещасні випадки. Якщо на певних робочих місцях вони періодично повторювалися, це свідчить про неблагополучність зазначених місць.

Виявлення концентрації нещасних випадків на окремих місцях (виробництвах) дає підставу роботодавцю разом з професійними спілками проводити більш ретельне обслідування таких місць і дільниць для з'ясування істинних причин нещасних випадків.

Цей метод базується не на виявленні повторюваності однакових за обставинами нещасних випадків, а на встановленні місць, де вони трапилися, хоча б і на неоднакових за умовами роботи.

Детально обстежуючи вказані місця, виявляють причини травматизму й розробляють заходи для усунення їх на кожному робочому місці окремо. Перевагою топографічного методу є його простота, зручність та наочність.

Монографічний метод

Монографічний метод полягає у вивченні особливостей об'єкта, потенційних небезпек і шкідливих чинників, причин їх виникнення, можливих небезпечних подій та обставин, за яких вони можуть виникати. Вивчаються також трудові прийоми, основне й допоміжне устаткування, одяг робітників, умови виробництва, вплив процесу та обладнання на навколишнє середовище й персонал і т. ін.

Якщо вивчається діючий об'єкт, аналізуються причини нещасних випадків, що трапилися раніше. Аналізують також причини нещасних випадків на подібних або аналогічних об'єктах. Завдяки монографічному методу виявляють не тільки причини тих нещасних випадків, що трапилися раніше, а й потенційні небезпеки й шкідливі чинники, які можуть чинити шкідливу дію на працюючих в умовах нормального робочого процесу або при його порушенні.

Цей метод є найбільш точним. Він дає змогу найповніше виявляти причини травматизму й розробляти та здійснювати відповідні заходи з техніки безпеки.

Статистичний метод

Статистичний метод ґрунтується на вивченні матеріалів реєстрації та обліку нещасних випадків. В основі статистичного методу лежить вивчення нещасних випадків за актами про нещасні випадки на виробництві (форма Н-1).

Аналізуючи причини травматизму за окремі відрізки часу на окремих ділянках виробництва, кількість нещасних випадків пов'язують з кількістю працюючих і тяжкістю нещасних випадків, що характеризують загальний рівень виробничого травматизму. Для цього застосовують відносні величини — показники (коефіцієнти) частоти, тяжкості й загальних втрат.

Показник тяжкості травматизму характеризує тривалість втрати працездатності в результаті нещасних випадків за звітний період.

Аналізуючи показники виробничого травматизму за роками, можна зробити висновок про їх динаміку на даному підприємстві, у даній галузі промисловості та в цілому в народному господарстві країни.

Статистичний метод аналізу професійних захворювань передбачає визначення низки показників.

Статистичний метод досить трудомісткий, тому для ефективного використання інформації, закладеної в актах форми Н-1, необхідно використовувати більш сучасні засоби з мінімальною витратою часу.

На ефективність профілактики виробничого травматизму й професійних захворювань суттєво впливає характер розроблених організаційних та технічних рішень.