22. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини

Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат (метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях, під яким розуміють клімат внутрішнього середовища цих приміщень, що визначається діючою на організм людини сукупністю температури, вологості, руху повітря.

Параметри мікроклімату справляють безпосередній вплив на самопочуття людини та його працездатність.

Температура повітря визначає характер теплообміну тіла людини з оточуючим середовищем. Здатність людського організму підтримувати постійну температуру в межах 36,7°С зумовлена його терморегулятивною діяльністю.

Зниження температури за всіх інших однакових умов призводить до зростання тепловіддачі шляхом конвекції та випромінювання і може зумовити пере-охолодження організму.

Коли в приміщенні є не більше 9% кисню (при нормальному барометричному тиску), то може настати смерть внаслідок аноксемії кисневого голодування тканин організму.

При 83% азоту відчувається задуха, а при 93% настає смерть від нестачі кисню (зростання вмісту азоту означає зменшення вмісту кисню).

Допустима норма вуглекислого газу в приміщенні - ОД...0,2%, на робочих місцях - до 0,5%.

При вмісті кисню в повітрі робочої зони від 19,5 до 20% забезпечується нормальне самопочуття людського організму.

Підвищення швидкості руху повітря погіршує самопочуття, оскільки сприяє підсиленню конвективного теплообміну та процесу тепловіддачі при випаровуванні поту.

При підвищенні температури повітря мають місце зворотні явища.

При температурі навколишнього повітря більше 28°С ^ з являється загальна втома, знижується продуктивність праці, погіршується розумова діяльність, послаблюється опір організму до захворювань. При виконанні важкої фізичної роботи у приміщенні з температурою понад 30°С людина протягом зміни втрачає 10... 12 літрів вологи, що становить 10% маси тіла людини і є небезпечним, оскільки з потом виділяються вітаміни, настає дегідратація - зневоднення. Плазма крові втрачає здатність утримувати воду. Тому рекомендується пити підсолену воду.

При зниженій температурі звужуються судини м'язів та шкіри. Шкіра втрачає чутливість, біліють пальці, виникають судинні розлади капілярів та дрібних артерій, вінтикає припухлість, шкіра синіє та свербить. Зниження температури тіла до 35°С викликає больові відчуття, при температурі 27°С настає втрата свідомості, при температурі охолодженого тіла нижче 27°С настає смерть.

Порушення теплового балансу призводить до підвищення температури тіла, а у важких випадках може настати тепловий удар. Існують нормовані оптимальні та допустимі норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, встановлені в залежності від категорії важкості робіт, періоду року.

Встановлено, що при температурі повітря понад ЗО °С працездатність людини починає падати. За такої високої температури та вологості практично все тепло, що виділяється, віддається у навколишнє середовище при випаровуванні поту. При підвищенні вологості піт не випаровується, а стікає краплинами з поверхні шкіри.

Відносна вологість повітря впливає на теплообмін організму, визначає теплові відчуття людини. У повітрі завжди є водяна пара і чим вищий ступінь насичення повітря вологою, тим менше її може випаруватися з поверхні тіла. Випаровування вологи практично не відбувається при відносній вологості більше 80%. Висока відносна вологість при низьких температурах погано впливає на терморегуляцію організму, може викликати його переохолодження. Оптимальна відносна вологість - 30...60% при температурі 18...200С.

Недостатня вологість призводить до інтенсивного випаровування вологи зі слизових оболонок, їх пересихання та розтріскування, забруднення хворотворними мікробами.

Вода та солі, котрі виносяться з організму з потом, повинні заміщуватися, оскільки їх втрата призводить до згущення крові та порушення діяльності серцево-судинної системи.

Зневоднення організму на 6% викликає порушення розумової м діяльності, зниження гостроти зору. Зневоднення на 15...20% призводить до смертельного наслідку.

Втрата солі позбавляє кров здатності утримувати воду та викликає порушення діяльності серцево-судинної системи. За високої температури повітря і при дефіциті води в організмі посилено витрачаються вуглеводи, жири, руйнуються білки.

Тривалий вплив високої температури у поєднанні зі значною вологістю може призвести до накопичення теплоти в організмі і до гіпертермії — стану, при котрому температура тіла піднімається до

За зниженої температури, значної рухомості та вологості повітря виникає переохолодження організму (гіпотермія). На початковому етапі впливу помірного холоду спостерігається зниження частоти дихання збільшення об'єму вдиху.

Параметри мікроклімату спричиняють суттєвий вплив на продуктивність праці та на травматизм.

Оптимальними (комфортними) вважаються такі умови праці, за . котрих має місце найвища працездатність і хороше самопочуття. Допустимі мікрокліматичні умови передбачають можливість напруженої роботи механізму терморегуляції, що не виходить за межі можливостей організму, а також дискомфортні відчуття.