Вихідні дані для моделювання сум податкових платежів по Пологівській дільниці вкг

Тис. грн.

Показник	2010 (факт)	2011 (план)
Виручка від реалізації продукції (послуг)	1516.3	2087.9
Чистий прибуток	20.4	28.56
Сплачено податкових платежів	270.4	355.5

Джерело: розроблено автором економічного відділу підприємства

Коефіцієнт пільгового оподаткування, Кп для досліджуваного підприємства не розраховується з причини відсутності на підприємстві будь-яких пільг, тому розрахуємо такі показники, як податкомісткість продукції та коефіцієнт ефективності податкової політики.

Податкомісткість продукції планова розраховується як відношення суми планових податкових платежів до планового обсягу реалізації продукції.

, (3.2)

де

ПМ_П - податкомісткість продукції планова;

ПП_П - сума планових податкових платежів;

ОР_П - плановий обсяг реалізації продукції

Цей показник дозволяє сформувати суму податкових платежів, які приходяться на одиницю реалізованої продукції. Він повинен мати тенденцію до зниження у порівнянні з фактичними даними, а щоб визначити тенденцію необхідно розрахувати ці фактичні дані. Податкоміскість продукції фактична розраховується аналогічно попередньому показнику, тільки використовуються фактичні дані

, (3.3)

де

ПМ_Ф - податкомісткість продукції фактична;

ПП_Ф - сума фактичних податкових платежів;

ОР_Ф - фактичний обсяг реалізації продукції

Таким чином ми бачимо, що плановий показник дорівнює 0,170, порівняно з фактичним (0,178) він знизиться, що відповідає нормативу. Зменшення вдасться досягти передусім за рахунок оптимізації сплати податку на додану вартість. Але треба порадити підприємству більш ефективніше вести свою податкову політику у напрямку зменшення питомої ваги податкових відрахувань у обсязі реалізації. Це можна досягти, наприклад шляхом зменшення фонду оплати праці за рахунок перерозподілу обов'язків між працівниками, тим самим зменшуючи кількість працюючих. А зменшення фонду оплати праці дозволить зменшити нарахування на заробітну платню. Також із зменшенням кількості працівників зменшиться сума нарахованого комунального податку. Все це доцільно, але для нашого підприємства, чисельність працюючих якого і так невелика це не суттєво змінить положення.

Та все одно, хоч показник і не суттєво змінився, але відсутність його росту вже говорить про те, що підприємство здатне сформувати таку суму податкових платежів на одиницю реалізованої продукції, яка може і не покращить, але і не погіршить стан підприємства.

Також, як було сказано вище, одним із критеріїв оцінки ефективності системи податкової політики є коефіцієнт ефективності податкової політики, Кеф.

Він розраховується як відношення планової суми чистого прибутку до суми планових податкових платежів і характеризує узагальнено ефективність обраної податкової політики.

Для того, щоб визначити цю ефективність необхідно плановий показник порівняти з фактичним. При оптимально обраній податковій політиці на підприємстві характерна тенденція до завищення у порівнянні з фактичними даними.

, (3.4)

де

Кеф_П– плановий коефіцієнт ефективності податкової політики;

ЧП_П - планова сума чистого прибутку;

ПП_П - сума планових податкових платежів

Для розрахунку коефіцієнта використовуємо дані з таблиці 3.4.

З метою визначення тенденції росту чи зниження цього коефіцієнту, розрахуємо його фактичне значення.

(3.5)

де

Кеф_Ф– фактичний коефіцієнт ефективності податкової політики;

ЧП_Ф - фактична сума чистого прибутку;

ПП_Ф - сума фактичних податкових платежів

Для розрахунку коефіцієнта використовуємо дані з таблиці 3.2.

Ми бачимо, що, згідно нормативному значенню, коефіцієнт у порівнянні з фактичним значенням має тенденцію до зростання. Але таке зростання, звісно не може говорити, що підприємство ефективно планує свою податкову політику. Для більш ефективної діяльності Пологівської дільниці ВКГ необхідно збільшити суму чистого прибутку за рахунок зменшення суми тих податкових платежів, які зменшують доходи підприємства. Але ж це знову замкнуте коло. Якщо підприємство має на меті знизити ті податки та збори, які зменшують його доход, то це будуть: комунальний податок та нарахування на заробітну платню, а це вимагає зменшення фонду оплати праці. Але ж не можна за рахунок робітників підвищувати свій прибуток. А якщо підприємство хоче підвищити коефіцієнт ефективності податкової політики за рахунок зниження суми податкових платежів, то йому треба збільшити витрати на придбання товарів чи додаткових послуг, тим самим зменшуючи прибуток, а врешті і податок на прибуток та ПДВ, якщо ці товари та послуги купуються у платників ПДВ. Так, суму податків зменшимо, але ж зменшимо і чистий прибуток, який враховується при розрахунку коефіцієнту і знову не досягнемо бажаного ефекту. Тому в даній ситуації не можна звинувачувати підприємство у нездатності планувати свою податкову політику. Виникнення такої складної ситуації ще раз підтверджує, наскільки недосконала наша система оподаткування. І не дивно, що суб'єкти господарювання намагаються приховувати свої доходи, показувати меншу заробітну платню. Тому, що керівництву підприємства легше виплатити робітнику зі своєї кишені (мова йде про малі підприємства), ніж віддавати до бюджету біля 40% з нарахованої заробітної плати. Можна порадити нашому підприємству застосувати такий метод з метою зниження суми податкових нарахувань. Але ж це не правильно і зовсім не вихід із ситуації, яка склалася.

Слід зауважити, що підприємство на сучасному етапі не може досить ефективно панувати свою податкову політику, оскільки чисельні зміни в податковому законодавстві призводять до того, що підприємства не в змозі розробляти ефективну податкову стратегію.

Про вдосконалення податкової системи вже написано дуже багато. Це питання постійно обговорюється як економістами, так і політиками. Разом з тим, у світі ще не знайдено підходу до побудови такої податкової системи, яка б повністю задовольнила і державу і платника податків.

Відсутність стабільності у податковій системі призводить до недовіри і скептицизму з приводу її удосконалення. У цьому зв'язку частина керівників підприємств краще себе почуває при недосконалій системі, оскільки ухиляння від податків будь-якими способами часто обходиться їм дешевше, ніж дотримання законодавства.

Про недосконалість податкової системи знає і держава. Саме з цієї причини останніми роками Верховною Радою, Кабінетом Міністрів і Мінфіном України було видано кілька тисяч нормативних документів, які регламентують податкову систему. На жаль, ці численні документи її не спростили, а ще більше ускладнили. Полеміка стосовно проекту удосконалення оподаткування в Україні й розробки Податкового кодексу, що розгорнулася у Верховній Раді України, поки що ні до чого не привела.

Податкова система має бути гнучкою, легко адаптованою до зміни економічних і суспільно-політичних умов. Обов’язково повинно застосовуватися прогресивне оподаткування з метою успішого ведення економіки в країні та істотної перебудови управлінської і функціональної діяльності податкових органів.

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ 3

Для забезпечення ефективного розвитку водопровідно-каналізаційного господарства потрібно різними заходами збільшувати прибуток підприємства. Одним з можливих заходів, який ми можемо запровадити, є зменшення податкових платежів, шляхом переходу на спрощену систему оподаткування, але для впровадження спрощеної системи оподаткування потрібно провести ряд супутніх змін.

Отже, міськводоканал повинен розділитися на декілька структурних підрозділів. Ми вважаємо, що можна розділитися на чотири окремих підприємства: одне з них повинно бути головним підприємством – контролюючим органом; два комунальних підприємства, які б забезпечували водою місто та район, і одне комунальне підприємство яке б займалося очистками стоків.

Після таких змін в структурі підприємства не відбудеться збільшення апарату управління. Існуючий директор повинен стати генеральним і очолювати головне підприємство і контролювати інші три дочірні підприємства. Дочірні підприємства можуть очолювати ті працівники, які до цього займали високі посади та відзначилися як гарні робітники – це можуть бути головні майстри чи бригадири.

Що стосується бухгалтерії, то весь відділ, який складається з чотирьох бухгалтерів, можна розділити і у кожного підприємства буде свій бухгалтер. Що стосується кадрового відділу, економіста, енергетика, диспетчерської служби, вони залишаться працівниками головного підприємства. Всі інші працівники також залишаться на своїх посадах і будуть виконувати свої обов’язки як і раніше. Тобто при таких змінах не відбудеться збільшення ні апарату управління ні складу робітників, що не відіб’ється на економії витрат підприємства.

Виручка від реалізації послуг, яка перевищує мільйон гривень, то вона теж, відповідно, буде розділена між підприємствами в залежності від їх витрат на забезпечення послуг по водовідведенню і водопостачанню.

Отже, коли відбудуться такі суттєві зміни, підприємство зможе перейти на спрощену систему оподаткування. Після певних розрахунків стало зрозуміло, якщо підприємство застосує такий метод оптимізації податкових платежів, то воно зможе дещо підвищити свій прибуток.