72. Вартість робочої сили: дискусійни аспекти.

Робоча сила - властивість живого організму лю­дини. Отже, життя людини - необхідна умова існування товару "робоча сила". Останнє ж (життя людини) залежить від споживання нею необхідних засобів існування. Тому вартість робочої сили зводиться до вартості засобів, необхідних для життя робітника й відтворення його робочої сили. Засоби існування, необхідні для відтворення робочої сили, включають у себе такі елементи: а)засоби існування, необхідні для задоволення фізичних потреб самого робітника: їжа, одяг, житло; б)соціально-культурні потреби; в)засоби утримання сім'ї, без чого неможливе відтворення робочої сили; г)кошти на навчання, підви­щення кваліфікації і т.д.

Таким чином, вартість робочої сили дорівнює вартості за­собів існування, необхідних для задоволення звичайних у даній країні і в даний період часу фізичних і культурних потребробітника, для утримання його сім'ї і для навчання. Величина вартості робочої сили вимірюється кількістю робочого часу, необ­хідного для створення перерахованих життєвих благ.

Грошовим виразом вартості товару "робоча сила" виступає заробітна плата. Вартість товару "робоча сила" не можна ототожнювати з варті­стю фізичного мінімуму засобів існування робітника (мінімальним споживчим бюджетом). Вона, в силу того, що виражає середні умови продажу робочої сили, ніколи не може знизитися до цього мінімуму. В той же час заробітна плата, як грошовий вираз вартості робочої сили (ціна), може падати до фізичного мінімуму і навіть нижче, але в такому випадку вона буде нижчою від вартості й робоча сила не зможе нормально відтворитися. Саме така ситуа­ція спостерігається протягом останніх років в Україні. В результаті падіння заробітної плати нижче вартості фізичного мінімуму засобів існування відбувається деградація робочої сили як в інтелектуаль­ному (падає рівень кваліфікації, загальної підготовки й знань), так і у фізичному (загальне погіршення здоров'я) плані. Споживна вартість робочої сили полягає в здатності робітника своєю працею, в процесі й виробничого використання, створювати нову вартість, причо­му більшу, ніж вартість робочої сили. Жоден інший товар такої властивості не має.

73. Заробітна плата: сутність, форми, системи. Теорії заробітної плати. Основною формою розподілу доходів для найманих працівників є заробітна плата — ціна, що виплачується за використання праці.

Перехід до ринкової економіки зумовлює появу ринку праці, а отже, купівлю-продаж товару робоча сила. Вихідним положенням при з'ясуванні суті заробітної плати слід брати потреби працівни­ка. З урахуванням досягнутого рівня розвитку продуктивних сил вони можуть бути зведені до так званого споживчого кошика, тоб­то до певного набору життєвих засобів. Далі відбувається грошова оцінка життєвих засобів споживчого кошика з урахуванням дея­ких факторів оцінки робочої сили (кваліфікації працівника, умов його праці, співвідношення попиту і пропозиції на робочу силу). Все-це утворює вартість або ціну робочої сили. Потім цю вартість ділять на тривалість робочого дня (при почасовій оплаті) або на кількість виробів, які мають бути вироблені при даному робочому дні (при відрядній оплаті) і одержують так звану ціну праці. Далі ціну праці зіставляють з мірою праці, тобто з тим обсягом роботи, який повинен бути виконаний працівником. Потім врахо­вують фактичні витрати і результати праці, відповідно до яких вста­новлюють грошову оплату праці (фактичне одержання грошової винагороди). .

Отже, заробітна плата виражає і вартість товару робоча сила, і оплату за працю, за витрати і результати її, що визнані ринком.

Форми:

Заробітна плата має дві форми: відрядну і почасову. У свою чергу; кожна з них має відповідні їм системи.

Відрядну форму заробітної плати в основному застосовують, коли рівень механізації виробництва такий, що результат діяльності знач­ною мірою залежить від інтенсивності праці робітників. Комплекс­на механізація та автоматизація виробництва обумовлюють широ­ке використання почасової; форми заробітної плати.

В Україні діє тарифна система, яка включає тарифні сітки, та­рифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифну систему оплати праці використовують для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників— залежно від їх кваліфікації та відповідальності за розрядами тарифних сіток. Вони є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

В умовах переходу до ринкової економіки складається нова сис­тема оплати праці. Їй властиві такі риси:

-підпорядкування завданням інтенсивного типу розвитку еконо­міки. - забезпечення прямої та жорсткої залежності оплати праці від кінцевих результатів господарської діяльності трудових колективів;

оптимальне поєднання інтересів трудових колективів із загаль­нонаціональними;

усунення зрівнялівки і верхньої межі в оплаті праці, що дає змо­гу послідовніше здійснювати принцип соціальної справедливості;

посилення заінтересованості працівників у виконанні робіт мен­шою чисельністю працюючих; .