Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Розділ 11.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
20.08.2019
Размер:
112.64 Кб
Скачать

11.3. Страхування вантажів

Страхування вантажів в морських перевезеннях є дуже поширеним зважаючи на високий рівень ризику в мореплавстві і достатньо тривалий термін перевезення. Як правило, в міжнародній практиці не страхуються ризики при перевезенні вантажу, які пов’язані з наступними подіями:

1) війна, громадянська війна чи події, подібні до війни;

2) ризики, що виникають незалежно від стану війни через застосування торпед, бомб чи іншої військової зброї;

3) ядерна енергія і радіоактивність.

Окремі ризики при перевезенні вантажу морем можуть бути застраховані за допомогою застережень Ці ризики виключені із загального страхового захис­ту, оскільки вони встановлюються не для кожно­го страхувальника. До них відносяться:

1) повстання, розбій, політичні насиль­ницькі дії чи інші громадські безладдя, страйк, локаут, саботаж, конфіскація, позбавлення чи інше втручання офіційних органів;

2) крадіжка, розтрата чи зникнення транспорту у внутрішніх водах;

3) ризики, за якими вантажі застрахо­вані іншим способом (субсидіарні засте­реження).

За найбільш загальними умовами страхування вантажів при перевезенні їх морським транспортом страховик відшкодовує:

1) матеріальний збиток, тобто зникнен­ня і ушкодження застрахованого ванта­жу, у результаті застрахованого ризику (шторм, повінь, пожежа, і т.і);

2) суми загальної аварії. Загальна аварія означає загальну небезпеку для судна і вантажу. Виника­ючі в даному випадку збитки і витрати, здійснені командуванням судна, повинні усунути ці небезпеки. Витрачені при цьо­му суми відносяться на судно, вантаж і фрахт пропорційно їхній вартості. Прикладом є вогонь на борті. Щоб запобігти перекидання вогню на інші частини судна чи вантажу, частина вантажу викидаєть­ся за борт. Якщо командування судна повідомляє про загальну аварію, то тут повинна бути складена так звана диспа­ша (розрахунок збитків). У ній вартість, врятованого протиставляється вартості втраченого і збиткам. Наприклад, якщо у власника вантажу вантаж на борті вартістю 50 000 Євро, то при складанні диспаши він повинний оплатити як участь у загальній аварії, розраховану ставку участі, наприклад, 15% від вар­тості вантажу чи 7500 Євро, незважаючи на те, що його вантажам був нанесе­ний найменший збиток. Під приватною аварією варто розуміти збиток, що сто­сується тільки судна або вантажу. Таким чином, кожен збиток ґрунтується (якщо він не є збитком загальної аварії) на при­ватній аварії. Транспортному страховику в страхуванні вантажів в основному приходиться займатися цим видом збитку. Загальна аварія на судні може наступити як при внутрішньому, так і при морсько­му транспортуванні;

3) витрати на попередження настання збитку, на зменшення збитку і на відшко­дування збитку третіми особами.

Збитками, що не можуть бути застрахо­вані навіть при наявності особливої уго­ди, є наступні:

1) помилки конструкції, виготовлення чи матеріалу застрахованого вантажу (мова йде про комерційні ризики виробника);

2) помилка чи недолік звичайного в торгівлі спакування (збитки не можна застрахувати, оскільки не можна допус­тити економії витрат на спакування за рахунок страховика вантажів);

3) спосіб навантаження, що має не­доліки чи недоцільний, якщо страхуваль­ник здійснює навантаження самостійно. Витрати компанії, яка займається наван­таженням власним персоналом не повинні бути зекономлені за рахунок страхування вантажів;

4) навантаження у відкритий, не покри­тий відповідним чином залізничний вагон чи інший наземний транспортний засіб, у відкрите судно, на палубу чи навантажен­ня понад норму. Ці ризики страхуються тільки, якщо такого роду дії були початі без згоди та бажання страхувальника;

5) порушення митних чи інших офіційних норм, інструкцій з відванта­ження чи розпоряджень транспортної фірми, а також порушення судового рішення чи його примусового виконання;

6) споконвічний неякісний стан ван­тажів;

7) мороз, спека чи вологість повітря;

8) внутрішнє псування, усадка, усушка, просипання, неповна міра, недовага, шу­мування і гниття.

Згадані під пунктами (7) і (8) збитки бага­то в чому є інтерпретацією поняття «спо­конвічний неякісний стан». Виникнення збитку через погіршення якості неможли­во без виняткових обставин, а від цього не можна застрахуватися. Збитки як наслідок погіршення якості, однак, стра­хуються, коли вони настають як безпосередній результат форс-мажорних обста­вин, пожежі, удару блискавки, вибуху чи нещасного випадку з транспортним засо­бом.

Вантажі страхуються протягом періоду транспортування, включаючи викликане транспортуванням зберігання максималь­ною тривалістю 30 днів. Пролонгація терміну може бути надана при наявності додаткових угод. Страховий захист починається, коли ван­тажі, готові до відправлення (спаковані), беруться з останнього місця зберігання (складу) для навантаження на транспорт­ний засіб, причому застрахований процес транспортування починається негайно. Страховий захист закінчується після прибуття вантажу в порт призначення і виконання робіт по розвантаженню. Договором можуть бути передбачені і інші умови (наприклад, доставка вантажу у визначений в договорі пункт призначення на березі).