- •Розділ 11
- •Морське страхування
- •11.1. Необхідність, сутність і значення морського страхування
- •11.2. Страхування суден
- •11.3. Страхування вантажів
- •11.4. Робота аварійного комісару зі страхування вантажів
- •11.5. Страхування відповідальності судновласників
- •Проблемні ситуації Ситуація 1
- •Ситуація 2
- •Задача 1
- •1. Морське страхування передбачає захист від наступних ризиків:
- •2. Що відноситься до об’єктів морського страхування:
11.3. Страхування вантажів
Страхування вантажів в морських перевезеннях є дуже поширеним зважаючи на високий рівень ризику в мореплавстві і достатньо тривалий термін перевезення. Як правило, в міжнародній практиці не страхуються ризики при перевезенні вантажу, які пов’язані з наступними подіями:
1) війна, громадянська війна чи події, подібні до війни;
2) ризики, що виникають незалежно від стану війни через застосування торпед, бомб чи іншої військової зброї;
3) ядерна енергія і радіоактивність.
Окремі ризики при перевезенні вантажу морем можуть бути застраховані за допомогою застережень Ці ризики виключені із загального страхового захисту, оскільки вони встановлюються не для кожного страхувальника. До них відносяться:
1) повстання, розбій, політичні насильницькі дії чи інші громадські безладдя, страйк, локаут, саботаж, конфіскація, позбавлення чи інше втручання офіційних органів;
2) крадіжка, розтрата чи зникнення транспорту у внутрішніх водах;
3) ризики, за якими вантажі застраховані іншим способом (субсидіарні застереження).
За найбільш загальними умовами страхування вантажів при перевезенні їх морським транспортом страховик відшкодовує:
1) матеріальний збиток, тобто зникнення і ушкодження застрахованого вантажу, у результаті застрахованого ризику (шторм, повінь, пожежа, і т.і);
2) суми загальної аварії. Загальна аварія означає загальну небезпеку для судна і вантажу. Виникаючі в даному випадку збитки і витрати, здійснені командуванням судна, повинні усунути ці небезпеки. Витрачені при цьому суми відносяться на судно, вантаж і фрахт пропорційно їхній вартості. Прикладом є вогонь на борті. Щоб запобігти перекидання вогню на інші частини судна чи вантажу, частина вантажу викидається за борт. Якщо командування судна повідомляє про загальну аварію, то тут повинна бути складена так звана диспаша (розрахунок збитків). У ній вартість, врятованого протиставляється вартості втраченого і збиткам. Наприклад, якщо у власника вантажу вантаж на борті вартістю 50 000 Євро, то при складанні диспаши він повинний оплатити як участь у загальній аварії, розраховану ставку участі, наприклад, 15% від вартості вантажу чи 7500 Євро, незважаючи на те, що його вантажам був нанесений найменший збиток. Під приватною аварією варто розуміти збиток, що стосується тільки судна або вантажу. Таким чином, кожен збиток ґрунтується (якщо він не є збитком загальної аварії) на приватній аварії. Транспортному страховику в страхуванні вантажів в основному приходиться займатися цим видом збитку. Загальна аварія на судні може наступити як при внутрішньому, так і при морському транспортуванні;
3) витрати на попередження настання збитку, на зменшення збитку і на відшкодування збитку третіми особами.
Збитками, що не можуть бути застраховані навіть при наявності особливої угоди, є наступні:
1) помилки конструкції, виготовлення чи матеріалу застрахованого вантажу (мова йде про комерційні ризики виробника);
2) помилка чи недолік звичайного в торгівлі спакування (збитки не можна застрахувати, оскільки не можна допустити економії витрат на спакування за рахунок страховика вантажів);
3) спосіб навантаження, що має недоліки чи недоцільний, якщо страхувальник здійснює навантаження самостійно. Витрати компанії, яка займається навантаженням власним персоналом не повинні бути зекономлені за рахунок страхування вантажів;
4) навантаження у відкритий, не покритий відповідним чином залізничний вагон чи інший наземний транспортний засіб, у відкрите судно, на палубу чи навантаження понад норму. Ці ризики страхуються тільки, якщо такого роду дії були початі без згоди та бажання страхувальника;
5) порушення митних чи інших офіційних норм, інструкцій з відвантаження чи розпоряджень транспортної фірми, а також порушення судового рішення чи його примусового виконання;
6) споконвічний неякісний стан вантажів;
7) мороз, спека чи вологість повітря;
8) внутрішнє псування, усадка, усушка, просипання, неповна міра, недовага, шумування і гниття.
Згадані під пунктами (7) і (8) збитки багато в чому є інтерпретацією поняття «споконвічний неякісний стан». Виникнення збитку через погіршення якості неможливо без виняткових обставин, а від цього не можна застрахуватися. Збитки як наслідок погіршення якості, однак, страхуються, коли вони настають як безпосередній результат форс-мажорних обставин, пожежі, удару блискавки, вибуху чи нещасного випадку з транспортним засобом.
Вантажі страхуються протягом періоду транспортування, включаючи викликане транспортуванням зберігання максимальною тривалістю 30 днів. Пролонгація терміну може бути надана при наявності додаткових угод. Страховий захист починається, коли вантажі, готові до відправлення (спаковані), беруться з останнього місця зберігання (складу) для навантаження на транспортний засіб, причому застрахований процес транспортування починається негайно. Страховий захист закінчується після прибуття вантажу в порт призначення і виконання робіт по розвантаженню. Договором можуть бути передбачені і інші умови (наприклад, доставка вантажу у визначений в договорі пункт призначення на березі).