3. Тероризм. Види тероризму, його первинні, вторинні та каскадні вражаючі фактори
Тероризм – це форма політичного екстремізму, застосування чи загроза застосування найжорстокіших методів насилля, включаючи фізичне знищення людей, залякування урядів та населення для досягнення певних цілей.
Найбільш поширеними у світі терористичними актами є:
напади на державні або промислові об’єкти;
захоплення державних установ або посольств;
захоплення літаків або інших транспортних засобів;
насильницькі дії;
викрадення, політичні вбивства;
вибухи;
розповсюдження носіїв тяжких інфекційних захворювань.
Загальносвітова діяльність терористів з кожним роком не спадає. Змінюються тільки осередки тероризму: США, Росія, Ізраїль, Палестина, Іспанія, Ірак тощо.
Треба зазначити, що в Україні не виявлено терористичних організацій, орієнтованих на повалення державного ладу. Проблема тероризму в Україні перебуває в іншій площині – це «кримінальний тероризм» усередині країни та діяльність закордонних терористичних організацій на території України.
Терористичні акти |
|||
|
|
|
|
Нью–Йорк - 11.09.01 (адмін. будівлі) |
Беслан – 01.09.2009 (школа) |
Москва – 24.01.2011 (аеропорт Домодєдово) |
Мінськ – 12.04.2011 (станція метро) |
3.1. Види тероризму.
Причини виникнення тероризму як явища мають соціальний характер і пов'язані з існуван-ням занадто великих відмінностей між умовами життя людей, а також дотриманням прав і свобод особистості у різних країнах світу. За причинами виникнення тероризм ділиться на такі види:
соціальний (ідеологічний) тероризм,
національний тероризм,
релігійний тероризм,
світоглядний тероризм, мотивом якого є принципова незгода з панівними нор-мами та стосунками в суспільстві (наприклад, з будівництвом ядерних об'єктів, вбивством тварин, забрудненням навколишнього середовища, явищами глобалі-зації).
кримінальний тероризм.
Перераховані види тероризму загалом не характерні для України. Однак сучасний розви-ток відкритого суспільства, збільшення можливостей для переміщення земною кулею, збройні конфлікти поблизу кордонів нашої держави дають підстави вважати, що кожен з нас може стати жертвою терористичного акту. У цьому випадку на перший план виходить питання власної безпе-ки, збереження життя та здоров'я.
За сферою розповсюдження тероризм можна розділити на:
внутрішній;
міжнародний.
Оскільки тероризм виявляється у різних формах (від погроз по телефону до вибухів у повітрі авіалайнерів з пасажирами на борту), то розглянемо докладніше такі форми його прояву, жертвою яких найімовірніше може стати кожний з нас.
Часто ми маємо можливість зіткнутися з телефонним тероризмом або його наслідками. Телефонне хуліганство і телефонний тероризм є злочинами, за які передбачено кримінальну відповідальність. Зокрема, згідно з Кримінальним кодексом України, за такі витівки можна отримати штраф у розмірі 17 тис. гривень або ж обмеження волі на строк до 5 років. За неповно-літніх платити доведеться батькам, про що варто пам'ятати і дорослим, і дітям.
У наш час для вчинення замаху на жертву злочинці іноді вдаються до послуг пошти, що класифікується як поштовий терор. Яскравими прикладами цього були випадки в США, коли поштою надсилались вибухівка або листи, заражені спорами сибірської виразки.
Останніми роками в світі збільшилась кількість випадків захоплення заручників.
Велика ймовірність реалізації терористичних актів існує на потенційно небезпечних об'єктах, на яких є можливість швидко та порівняно просто ініціювати надзвичайні ситуації, що супроводжуються значними негативними наслідками (і людськими жертвами, і матеріальними збитками, і екологічними наслідками).
Тероризм є особливо небезпечним злочином і за нього передбачено покарання аж до най-вищої міри - довічного позбавлення волі. Але справедливе покарання злочинців не може поверну-ти життя та здоров'я постраждалим унаслідок терористичних актів.
Треба зазначити, що в Україні не виявлено терористичних організацій, орієнтованих на повалення державного ладу. Проблема тероризму в Україні перебуває в іншій площині – це «кримінальний тероризм» усередині країни та діяльність закордонних терористичних організацій на території України.
Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру можуть виникати в будь-якому місті, населеному пункті, районі, області або регіоні України.
Надзвичайні ситуації воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масо-вого ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення, внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій тощо.