1.3 Водовідведення в Україні

Водовідведення – це повернення води водокористувачами після її використання у виробничих процесах, у комунальному господарстві. Повернуті води кількісно визначаються різницею між використанням свіжої води і безповоротними втратами.

Зворотна вода – це вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки у вигляді стічної, шахтної, кар’єрної чи дренажної води.

Вода стічна – це вода, що утворюється в процесі господарсько-побутової та виробничої діяльності (крім шахтної, кар’єрної та дренажної води), а також відведена із забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів.

Внаслідок випереджаючого будівництва житла, об’єктів соцкультпобуту і промисловості, незбалансованого розвитку міських водогосподарських комплексів диспропорція між потужностями системи водопостачання і очисних споруд каналізації збільшується.

Крім стічних вод, водні об’єкти забруднюються поверхневим стоком з території міст, підприємств і сільгоспугідь.

У глибокі підземні горизонти, які надійно ізольовані, скидаються стічні води , очистка і використання яких зараз не є можливими з техніко-економічних міркувань. Відбувається також зворотне закачування підземних вод, які надходять на поверхню при видобутку нафти і газу.

Скидання стічних вод – це не просто надходження у водні об’єкти забруднених водних мас, це поява в природних водах значної додаткової кількості завислих і розчинених веществ.

1.4 Водокористування та водовідведення в басейнах малих річок

Усього в Україні 3212 малих річок мають довжину 10 км і більше, їх загальна довжина становить близько 74 тис. км. З них у басейні Дніпра налічується 1383 (48%) і Дністра – 453 (14%) річок сумарною довжиною відповідно 32,1 і 10,6 тис. км.

Водозабір на господарські потреби в басейнах малих річок досягає 6,26 км³ (13%), підземних прісних вод – 2,03 км³ (51%) і шахтно-кар’єрних вод – 0,9 км³.

Об’єм води, що скидається в річкову мережу малих басейнів, дорівнює 2,84 км³, із них забруднених вод 21%. Щодо сумарного об’єму водовідведення у водні об’екти суші в Україні, то на малі річки припадає майже 17%, а забруднених стічних вод – 23%.

Значні об’єми забруднених стічних вод скидаються в малі річки в басейні Вісли, де їх частка в об’ємі водовідведення становить 38% (р.Західний Буг – 45%); в басейні Дніпра – 28% (на ділянці водозабору Дніпродзержинського водосховища – 46%, Каховського – 47%); на малих річках Причорномор’я – 77%; в басейні Сіверського Дінця – 30% . Водозабір з малих річок становить лише 20% від загального водозабору в країні, але він на 67% забезпечує потреби сільгоспводопостачання, на 35 – зрошення, на 25% - господарсько-побутові потреби населення. Четверта частина об’єму забруднених стічних вод, що скидаються у водні об’єму, що скидаються у водні об’єкти України, припадає на малі річки.

Розвиток зрошувального землеробства на півдні республіки зумовлює значне водокористування на зрошення з малих річок нижньої течії Дунаю (всього в басейні 97% зрошення забезпечується водними ресурсами малих річок), Причорномор’я (96%), Приазов’я (37%), нижньої течії Дніпра (30%).

Використання водних ресурсів малих річок на виробничі потреби є найбільш характерним для басейну Вісли, Дністра (58-61%), а також Приазов’я і Причорномор’я.

Найбільший питомий показник забору води із малих річок відзначено у басейні Дністра (10910 м³/р/км²) і в Приазов’ї (13340), а найменший – на малих Дніпра (5370 м³/р/км²), де виробництво орієнтовано на водозабір з русла головної річки.

Найбільші навантаження за кількістю водокористувачів зазнають малі річки Криму (Альма, Чорна, Бельбек), а також Кальчик, Шостка, Уж (басейн Дунаю), де на одного водокористувача припадає від 8 до 20 км² площі водозбору; найменше (понад 100 км² на одного водокористувача) в

басейнах річок Лядова (басейн Дністра), Мокрі Яли (басейн Дніпра), Борова, Євсуг, Жеребець (басейн Сіверського Дінця), а на інших – на одного водокористувача припадає 22-93 км³ площі водозбору. Об’єми скидання стічних вод коливаються від нуля до 310 млн м³ – р. Кринка (Приазов’я).

На багатьох річках спостерігається значне скидання забруднених стічних вод. Серед річок, де їх об’єм перевищує 1 млн м³/р., річка Уж (14% усього об’єму стічних вод), Солона – 40, Стир – 70, Золотоноша – 73, Иква – 91%.

Матеріали паспортизації малих річок свідчать, що крім скидання стічних вод , значний вплив на стан річок справляють негативні зміни на водозборах. Зокрема, розораність земель, яка в країні в цілому досягла 56%, а у степовій зоні – 63%. У той час лісистість території країни становить лише 14%, а у степовій зоні – 4,4%. Оптимальна у водоохоронному відношенні лісистість на водозборах степових річок повинна дорівнювати 16%.

Водогосподарські організації для поліпшення ситуації на річках вживають такі заходи:

• залісення прибережних смуг;

• упорядкування річищ;

• закріплення берегів;

• будівництво водозахисних дамб і ін.

Контрольні запитання

1. Що таке водні ресурси у більш вузькому розумінні ?

2. Які водні ресурси є найбільш цінними ?

3. Які споживачі значні у структурі використання водних ресурсів ?

4. Яка політика проводиться розвиненими країнами щодо водокористування?

5. Чим характеризуються водні ресурси України ?

6. Проблеми водопостачання в Україні.

7. Що таке водозабезпеченість?

8. Що таке водокористувачі?

9. Як відбувається загальне водокористування?

10. Як відбувається спеціальне водокористування?

11. Хто такі первинні водокористувачі?

12. Хто такі вторинні водокористувачі (абоненти) ?

13. Що таке водовідведення?

14. Що таке зворотна вода?

15. Що таке стічна вода?

16. Основні проблеми водовідведення в Україні.

17. Навантаження стічних вод на басейни малих річок.

18. Заходи щодо поліпшення ситуації на річках .