Література:

1. Грицак Я. Галицько-Волинська держава. – Галич, 1995.

2. Ісаєвич Я. Князь і король Данило: суспільство, церква, держава (до 800-річчя народження Данила Галицького) // Київська старовина. – 2002. – № 1.

3. Історія української культури / За ред. І.П.Крип’якевича. – К., 1999.

4. Котляр М.Ф. галицько-Волинська Русь // Україна крізь віки. – К., 1998. – Т. 5.

5. Котляр М.В. Давньоруська держава кінця ХІ – початку ХІІ ст. (Від уособиць до стабілізації) // Український історичний журнал. – 1997. – № 13-14.

6. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – К., 2005.

Тема 4. Українські землі у складі Великого князівства Литовського і Речі Посполитої (середина XIV – перша половина XVIII ст. ) (2 години).

ПЛАН

1. Перехід українських земель під владу Великого князівства Литовського і Польщі.

2. Політичне становище на Україні в XIV – XVІ ст.

3. Соціально-економічний розвиток України (XIV перша половина XVІ ст.).

4. Релігійно-національний та культурний рух.

Реферати:

1. Брестська церковна унія та її значення.

Питання для самостійної роботи:

1. Автономія України у складі Литовського князівства.

2. Соціально-економічний розвиток українських земель після Люблінської унії: поглиблення процесу федералізації, суспільна стратифікація.

3. Церковна боротьба. П.Могила.

Методичні рекомендації:

Самостійно готуючись до першого питання, необхідно усвідомити складні процеси в економічному і суспільно-політичному життя України в період утвердження феодальних відносин. Гостра політична боротьба, яка велася між Литвою і Польщею за українські землі, привела до того, що Волинь і Наддніпрянщина в середині XIV ст. перейшли під владу Литовського князівства, а Галичина і Холмщина залишилися в руках Польщі. Розкрийте причини захоплення українських земель Литвою і Польщею. Хронологічно простежте територіальні зміни, які відбулися на Україні в XIV – XVІ ст.

Вивчаючи питання про політичне становище на Україні в XIV – XVІ ст., необхідно врахувати, що незважаючи на протидію польських впливів, життя Великого князівства будувалося на засадах, створених Київською державою. Українські пани дістали місце у великокнязівській раді і в центральній адміністрації, а у своїх землях посідали майже всі вищі посади. «Руською мовою» велася документація. Міста зберегли український характер, а православна церква посіла провідне місце. Слід сказати, що в результаті Люблінської унії 1569 р. знову було проведено територіальні зміни. До Польщі приєднано більшість українських земель Підляшшя, Волинь, Поділля, Київщину, Брацлавщину. У складі Литви лишилися тільки частина Берестейщини і Пинщини.

В соціально-економічному розвитку України також відбулися великі зміни. Господарство з натурального стає грошовим. У зв’язку із ростом цін на худобу зростає значення скотарства. Розпочинається експорт збіжжя, що і приводить до утворення фільваркових господарств. Головною формою експлуатації у фільварку стає панщина, зростає і особиста залежність селян від феодала і має вже характер кріпацтва. Іде подальша диференціація виробництва. Значних змін зазнають також внутрішня і зовнішня торгівля і т. д.

Торкаючись питання розвитку соціальних відносин, необхідно зазначити, що цей процес ішов у напряму творення замкнених суспільних класів. На чолі соціальної ієрархії стояла верства князів і панів, другу групу становили бояри, які перетворилися у шляхту. Із зростанням значення міст зростає роль міщанства. Останню групу становлять селянство, яке до середини XVІІ ст. не мало однорідної верстви, а складалося з різних груп з різними обов’язками. Період XV – XVІІ ст. характеризується посиленням соціальної експлуатації українського населення, яка поєднувалася з національним та релігійним гнітом.

Вивчаючи питання «Релігійно-національний та культурний рух», необхідно врахувати, що частина українських вищих верств денаціоналізується і внаслідок політики католицького духовенства, зокрема єзуїтів та інших шкіл переходить у католицтво. І лише незначна частина українських магнатів залишала свою віру, національність, культуру. Провідну роль оборони православної віри і української нації перебрали на себе міщани. Вони гуртувалися у братства, які поступово з числа церковних об’єднань перетворювалися на могутні культурні осередки зі школами і друкарнями. На прикладі діяльності одного із братств розкрийте суть цього явища. Покажіть, як з метою окатоличення українського народу уряд Речі Посполитої та верхівка католицької церкви, спираючись на підтримку частини православних ієрархів, незадоволених діяльність братств, провели у Бресті в 1596 р. церковну унію, яка призвела до нового піднесення руху опору колонізаторам серед широких верств населення.