Параграф 5. Трудові ресурси підприємства

1. Сукупність постійних працівників, які пройшли необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної роботи по своїй спеціальності – це:

а) спеціалісти;

б) трудові ресурси;

в) персонал підприємства;

г) службовці.

2. Рівень професійної освіти, сукупність спеціальних знань, практичних навиків і вмінь працівника, що визначають ступінь його підготовленості виконувати роботи певної складності, точності, значимості й відповідальності – це:

а) кваліфікація;

б) професія;

в) спеціальність;

г) фаховість.

3. Працівники зайняті в управлінському апараті підприємства, однак не на керівних посадах – це:

а) службовці;

б) спеціалісти;

в) керівники;

г) фахівці.

4. Призначення працівників підприємства на інші посади, робочі місця, які являють собою переміщення по горизонталі – це:

а) набір;

б) висування;

в) профілювання;

г) ротація.

5. Зміна числа працівників чи тривалості їх робочого часу відповідно до змін попиту на працю означає гнучкість:

а) функційну;

б) оперативну;

в) кількісну;

г) жодна з відповідей неправильна.

6. Професія – це:

а) вид трудової діяльності;

б) різновид трудової діяльності у межах спеціальностей;

в) різновид трудової діяльності у межах кваліфікації;

г) це рід трудової діяльності, для здійснення якої необхідний певний комплекс спеціальних теоретичних знань та практичних навиків.

7. Продуктивність праці характеризується:

а) обсягом випущеної продукції;

б) обсягом випущеної за одиницю часу продукції в розрахунку на одного працюючого;

в) обсягом реалізованої продукції в розрахунку на одного працюючого;

г) кількістю продукції, що має бути виготовлена за одиницю часу.

8. Працівники, які виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні та інші роботи, це:

а) робітники;

б) спеціалісти;

в) службовці;

г) фахівці.

9. Чисельність працівників підприємства буває:

а) явкова;

б) оптимальна;

в) кореляційна;

г) сезонна.

Параграф 6. Виробнича потужність підприємства

1. Виробнича потужність підприємства це:

а) максимально можливий річний випуск продукції заздалегідь визначених номенклатури, асортименту та якості за умови найбільш повного використання прогресивної технології та організації виробництва;

б) те саме, але за умови використання резервного обладнання;

в) максимальний випуск продукції на вузьких місцях.

г) постійна на початок і кінець року величина виробництва продукції.

2. Основна мета розрахунку величини виробничої потужності підприємства:

а) встановлення її величини на початок господарського року;

б) встановлення її величини на кінець господарського року;

в) встановлення їх середньорічної величини;

г) виявлення резервів поліпшення її використання протягом господарського року.

3. Показники використання виробничих потужностей:

а) це використання системи показників;

б) використання групи показників за функціональним призначенням при проведенні аналітичної роботи на підприємстві;

в) використання окремих показників відповідної групи для вирішення локальних задач;

г) це інтегральні показники.

4. Призначення і особливості коефіцієнта пропорційності:

а) характеризує рівномірність завантаження роботою устаткування;

б) змінність роботи устаткування;

в) величина коефіцієнта пропорційності залежить від обсягу виготовлюваної продукції;

г) дає змогу виявити вузькі місця в пропускній спроможності устаткування виробничих підрозділів.

Параграф 7. ВИРОБНИЦТВО Й РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОДУКЦІЇ

1. Перелік виробів, які треба виготовити на підприємстві в плановому періоді – це:

а) асортимент продукції;

б) структура продукції;

в) номенклатура продукції;

г) виробнича програма.

2. Валова продукція – це:

а) величина товарної продукції та зміна залишків незавершеного виробництва;

б) вартість усієї продукції підприємства незалежно від ступеня її готовності;

в) продукція, яка оплачена споживачами;

г) вся продукція, що здана на перевірку у відділ контролю.

3. Співвідношення питомої ваги окремих видів виробів у загальному випуску продукції характеризує:

а) вартісне вираження обсягу виробництва;

б) структуру продукції;

в) номенклатуру продукції;

г) асортимент продукції;

4. Виробнича програма включає:

а) плановий обсяг виробництва та реалізації продукції;

б) плановий обсяг незавершеного виробництва;

в) необхідний запас готової продукції на кінець планового періоду;

г) необхідний запас готової продукції на початок планового періоду.

5. До факторів, що зумовлюють вибір каналу збуту відносять:

а) характеристики посередників;

б) інтенсивність ринкової конкуренції;

в) характер споживання продукції;

г) ціна реалізації продукції.

6. Сукупність організацій або окремих осіб, які безпосередньо або опосередковано беруть участь у процесі продажу продукції, називають:

а) каналами збуту;

б) посередниками;

в) гартівнями;

г) комунікаторами;

7. Усне представлення продукції в процесі розмови з потенційними покупцями з метою здійснення продажу або одержання згоди на купівлю – це:

а) реклама;

б) паблік рилейшнз;

в) особистий продаж;

г) стимулювання збуту.

8. Канал продажу продукції, який не передбачає залучення залежних збутових посередників, називається:

а) основним;

б) прямим;

в) опосередкованим;

г) офіційним.