1. Під власністю розуміють право:
а) володіти, користуватися, розпоряджатися об’єктом права;
б) розпоряджатися, володіти, передавати об’єкт права;
в) користуватися, розпоряджатися, керувати.
2. Відповідно до українського законодавства автор на результати своєї інтелектуальної праці має:
а) тільки особисте (моральне) право;
б) тільки майнове (економічне) право;
в) особисте і майнове право водночас.
3. Який з перерахованих об’єктів інтелектуальної власності не є об'єктом промислової власності:
а) знак для товарів і послуг;
б) комп'ютерна програма;
в) топографія інтегральних мікросхем.
4. Авторським правом охороняється:
а) вираження авторської ідеї;
б) авторська ідея;
в) авторська ідея і вираження авторської ідеї.
5. Авторським правом охороняються:
а) твори літератури, фонограми;
б) твори мистецтва, виконавська діяльність артиста;
в) твори літератури, наукові твори.
6. Відкриття в Україні не охороняється Законом України “Про авторське право і суміжні права”, тому що воно:
а) не є результатом інтелектуальної діяльності людини;
б) надає автору надмірно широку монополію;
в) є об’єктом промислової власності.
7. Які терміни охорони винаходу передбачені Законом України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”:
а) 20 років і 5 років;
б) 6 років і 10 років;
в) 20 років і 6 років.
8. Охорона майнових прав на об'єкти авторського права за Законом України “Про авторське право і суміжні права” діє:
а) протягом життя автора ;
б) протягом життя автора і 50 років після його смерті;
в) протягом життя автора і 70 років після його смерті;
9. Уперше патенти на об'єкти промислової власності стали видавати:
а) у США;
б) у Німеччині;
в) в Англії;
г) у Франції;
д) в Японії.
10. Перший закон про авторське право був опублікований:
а) у США;
б) у Німеччині;
в) в Англії;
г) у Франції;
д) в Японії.
11. Немайнове (особисте) право автора вперше було визнано:
а) у США;
б) в Англії;
в) у Франції;
г) у Німеччині.
12. До 1991 р. в Україні державі належали:
а) майнові права на об'єкти інтелектуальної власності;
б) немайнові права на об'єкти інтелектуальної власності;
в) майнові і немайнові права на об'єкти інтелектуальної власності.
13. Початком становлення законодавства України про інтелектуальну власність вважається день прийняття Закону України:
а) «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»;
б) «Про авторське право і суміжні права»;
в) «Про власність».
14. До об'єктів права промислової власності відносяться:
а) винаходи, комп'ютерні програми, корисні моделі;
б) знаки для товарів і послуг, позначення походження товарів, винаходи;
в) промислові зразки, технічна документація, топографії інтегральних мікросхем.
15. Об'єктами авторського права є:
а) літературні твори, наукові твори;
б) художні твори, державні символи і знаки;
в) концепції, відкриття.
16. Права на винахід охороняються:
а) патентом;
б) свідоцтвом;
в) авторським свідоцтвом.
17. Патентом України на винахід охороняються:
а) немайнові (особисті) права автора;
б) майнові (економічні) права автора;
в) немайнові і майнові права автора.
18. Права власності на знаки для товарів і послуг охороняються:
а) свідоцтвом;
б) авторським свідоцтвом;
в) патентом.
19. Права на комерційну таємницю можуть охоронятися:
а) авторським правом;
б) суміжними правами;
в) обмеженням доступу до неї.
20. Твір може бути використано третіми особами тільки з дозволу:
а) автора;
б) роботодавця;
в) правоволодільця.
21. Права на твори літератури, мистецтва і науки охороняються:
а) свідоцтвом;
б) авторським свідоцтвом;
в) патентом.
22. Виникнення і здійснення авторських прав:
а) не вимагає будь-якого оформлення;
б) вимагає оформлення свідоцтвом;
в) вимагає внесення до реєстру.
23. Право авторства в Україні охороняється:
а) протягом всього життя автора ;
б) протягом всього життя автора і 70 років після його смерті;
в) безстроково.
24. Патент на винахід, який отримано в Україні, має силу:
а) тільки на території України;
б) на території України і країн, з якими вона уклала двосторонні договори про патентну кооперацію;
в) на території країн – членів Всесвітньої організації інтелектуальної власності.
25. Для того щоб громадянин України міг запатентувати винахід за кордоном, він повинен:
а) одночасно подати заявку в Державний департамент інтелектуальної власності та в закордонне патентне відомство;
б) подати заявку в Державний департамент інтелектуальної власності і, якщо протягом трьох місяців не буде отримана відповідь, подати заявку в закордонне патентне відомство;
в) подати заявку безпосередньо в закордонне патентне відомство.
26. Яка властивість винаходу як товару найбільшою мірою забезпечує патентування:
а) корисність;
б) рідкість;
в) універсальність.
27. Права, на які об'єкти інтелектуальної власності можуть бути відділені від підприємства або від фізичної особи:
а) винаходи, репутація підприємства;
б) корисні моделі, кваліфікація працівників;
в) промислові зразки, знаки для товарів і послуг.
28. Який з перерахованих об'єктів промислової власності може мати необмежений термін служби:
а) винахід;
б) знак для товарів і послуг;
в) корисна модель.
29. Інтелектуальна власність відноситься до:
а) матеріальних активів;
б) нематеріальних активів;
в) цінних паперів;
30. Якщо вартість ліцензії та розробки предмету ліцензії власними силами однакові, то вигідніше:
а) купити ліцензію;
б) розробити предмет ліцензії самостійно;
в) вкласти гроші в банк.
31. Яка з ліцензій надає ліцензіатові найбільший обсяг прав:
а) невиключна;
б) повна;
в) виключна.
32. Чистою є ліцензія, за якою:
а) права на використання об’єктів інтелектуальної власності передаються в рамках самостійного ліцензійного договору;
б) права на використання об’єктів інтелектуальної власності передаються в рамках ліцензійного договору, що є додатком до основного договору;
в) права на використання об’єктів інтелектуальної власності надаються будь-якому ліцензіатові.
33. За рівних умов, який із перерахованих платежів має мінімальний розмір:
а) роялті;
б) паушальний;
в) комбінований.
34. Відповідно до міжнародної практики середній строк дії ліцензійних договорів знаходиться в інтервалі:
а) до 5 років;
б) 5 – 10 років;
в) 10 – 20 років.
35. Ліцензійний платіж "роялті" припускає виплату винагороди:
а) рівними частками протягом дії договору;
б) одноразову виплату до початку масового випуску продукції;
в) часткову виплату до початку виробництва і виплату частини, що залишилася, протягом дії договору.
36. "Паушальний" платіж припускає виплату винагороди за ліцензійним договором:
а) рівними частками протягом дії договору;
б) одноразову виплату до початку масового випуску продукції;
в) часткову виплату до початку виробництва і виплату частини, що залишилася, протягом дії договору.
37. Адміністративний порядок захисту прав інтелектуальної власності полягає у вирішенні суперечки:
а) органом державного управління;
б) судом загальної юрисдикції;
в) вищим господарським судом.
38. Суперечки, пов'язані з порушенням прав інтелектуальної власності, підпорядковані підвідомчим судам загальної юрисдикції, якщо:
а) обидві сторони є юридичними особами;
б) обидві сторони є фізичними особами;
в) хоча б одна зі сторін є фізичною особою.
39. Застосування цивільно-правових санкцій за порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності можливо з дати, коли власник прав довідався чи повинний був довідатися про порушення свого права протягом:
а) трьох років;
б) п'яти років;
в) семи років.
40. Угода TRIPS є однією з найважливіших угод:
а) Всесвітньої організації інтелектуальної власності;
б) Світової організації торгівлі;
в) Організації об’єднаних націй.
41.Комерційне найменування ідентифікує:
а) виробника товарів, постачальника послуг;
б) товари і послуги;
в) географічне походження товару.
42. Контрафактна продукція — це:
а) підробка; порушення авторського, суміжного та патентного права;
б) виготовлений товар на основі ліцензійного договору;
в) бракована продукція.
43. Для патентування об’єкта промислової власності в іноземній державі:
а) потрібно попередньо запатентувати об’єкт в Україні;
б) можна відразу подавати заявку до іноземної держави, без патентування в Україні;
в) одночасно звернутись до патентних відомств України та іноземної держави.
44. Інтелектуальна власність - це такі правові сфери:
а) авторське право і суміжні права;
б) промислова власність;
в) авторське право, суміжні права, промислова власність.
45. Об’єктивне право промислової власності – це:
а) право на об’єкт промислової власності;
б) об’єктивна оцінка новизни об’єкта промислової власності;
в) сукупність вітчизняних і міжнародних правових актів з питань промислової власності.
46. Патент у галузі промислової власності:
а) дозвільний документ виконавчого органу влади на певний вид діяльності;
б) техніко-юридичний документ, що засвідчує право на об’єкт промислової власності;
в) технічний паспорт виробу.
47. Абсолютні права патентоволодільця виявляються в тому, що:
а) в межах однієї країни права на розробку можуть належати лише одному патентоволодільцеві;
б) усі члени суспільства зобов’язані утримуватись від неправомірного використання розробки, котра належить патентоволоділцеві;
в) патент може належати абсолютно любому громадянину України.
48. Інтелектуальна власність – це:
а) твір, як результат творчої діяльності;
б) право на твір, як результат творчої діяльності;
в) винагорода за використання твору, як результату творчої діяльності.
49. Чинність права інтелектуальної власності на комерційне найменування розпочинається з моменту:
а) внесення до реєстру;
б) отримання свідоцтва;
в) першого використання цього найменування.
50. Винахід як об’єкт права промислової власності — це:
а) наукове відкриття в промисловій сфері;
б) ідея в промисловій сфері;
в) вирішення прикладних завдань в промисловій сфері, що вирізняється корисністю і умовам надання правової охорони.
51. Новою визнається корисна модель:
а) якщо корисна модель не є частиною рівня техніки, котрий містить усі загальновідомі у світі відомості;
б) якщо корисна модель виготовлена за допомогою нових технологій;
в) якщо корисна модель ще не застосовувалась у виробництві.
52. Суб’єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є:
а) держава;
б) творці торговельних марок;
в) юридичні та фізичні особи.
53. Об’єкт, який не є винаходом:
а) технічний пристрій;
б) сорт рослин;
в) речовина.
54. Критерій «винахідницький рівень» стосується:
а) лише винаходів;
б) винаходів і корисних моделей;
в) винаходів і промислових зразків.
55. Обов’язки патентоволодільця в повному обсязі – це:
а) сплата патентних зборів;
б) використання об’єкта промислової власності;
в) сплата патентних зборів і використання об’єкта промислової власності.
56. Право інтелектуальної власності є інститутом:
а) Цивільного права;
б) Кримінального права;
в) Адміністративного права.
57. Формальна експертиза торговельних марок – це:
а) перевірка наявності у заявці необхідних документів і відомостей;
б) перевірка заявленого позначення умовам надання правової охорони;
в) перевірка кваліфікаційного рівня заявника.
58. Майнові права на винахід належать:
а) автору;
б) патентоволодільцю;
в) державі.
59. Кваліфікаційна експертиза торговельних марок – це:
а) перевірка наявності у заявці необхідних документів і відомостей;
б) перевірка заявленого позначення умовам надання правової охорони;
в) перевірка кваліфікаційного рівня заявника.
60. Винахід відповідає винахідницькому рівню, якщо:
а) виконаний висококваліфікованим винахідником;
б) ідентичний аналогічним винаходам з відповідним рівнем;
в) винахід є результатом творчої праці винахідника і являє собою перехід на новий технологічний рівень.
Інтелектуальна власність це:
а) твір як результат інтелектуальної творчої діяльності людини;
б) право на цей твір;
в) вин6агорода за використання твору.
Поняття «інтелектуальна власність» стало терміном міжнародного права, коли його було вжито:
а) у Стокгольмській конвенції 1967 р. про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності;
б) у Бернській конвенції 1886 р. про охорону літературних і художніх творів;
в) в Угоді про торгівельні аспекти прав інтелектуальної власності ( Угода TRIPS ).
Термін чинності майнових прав інтелектуальної власності є:
а) безстроковим;
б) строковим;
в) є строковим у окремих випадках.
Суб’єктами права інтелектуальної власності є:
а) творці об’єктів інтелектуальної власності, фізичні особи;
б) юридичні особи;
в) творці та інші фізичні та юридичні особи.
Об’єктами авторського права є:
а) твори науки, літератури, мистецтва, комп’ютерні програми;
б) передачі організацій мовлення;
в) наукові відкриття.
Авторське право це:
а) сукупність вітчизняних і правових норм, що врегульовують авторські правовідносини, пов’язані зі створенням та використанням твору;
б) право людини називатися автором;
в) право автора на винагороди за створення твору.
Об’єктивна форма твору:
а) правдиве відображення діяльності творчими засобами;
б) можливість сприймати результат інтелектуальної творчої діяльності органами чуття людини;
в) твір є об’єктом цивільного обороту.
Співавтори:
а) письменник і художник – оформлювач книги;
б) письменник і особа, що здійснила комп’ютерний набір тексту книги;
в) письменник і видавець.
Право слідування в авторському праві:
а) право автора та його спадкоємців вимагати 5 % від ціни продажу через салон , аукціон, аукціон після першого продажу;
б) право спадкоємців на отримання твору після смерті автора;
в) право держави на передачу твору у суспільне надбання.
Вільне використання творів:
а) право будь – кого використовувати будь – який твір у комерційних інтересах;
б) використання твору, що знаходиться під охороною, вільно і безоплатно, або виплати винагороди володільцеві авторського права встановлене законом;
в) право на звільнення користувача твору від плати володільцеві авторського права за будь – яке використання його твору.
Перехід твору у суспільне надбання означає:
а) закінчення строку дії авторського права;
б) рішення державних органів про дострокове припинення дії авторського права;
в) визнання твору плагіатом.
Авторський договір містить:
а) способи використання твору, розмір винагороди;
б) строк і територію, на якій дають право;
в) вище перераховане та інші суттєві умови.
Плагіат це:
а) це дружня угода з автором про використання його твору;
б) використання твору на основі угоди з власником авторського права;
в) неправомірне запозичення твору (або його частини) з метою використання під своїм іменем або псевдонімом.
Патент у галузі промислової власності:
а) дозвільний документ виконавчого органу влади на певний вид діяльності;
б) техніко – юридичний документ, що засвідчує право на об’єкт промислової власності;
в) технічний паспорт виробу.
Винахід є новим, якщо:
а) винахід не є частиною рівня техніки;
б) технічний пристрій ще не використовувався;
в) речовина, котра з’явилася в продажу.
Корисна модель як об’єкт промислової власності відрізняється від винаходу:
а) відсутністю новизни;
б) відсутністю винахідницького рівня;
в) промисловою непридатністю.
Промисловий зразок як об’єкт промислової власності це:
а) будь – який виріб промисловості;
б) результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання, котрий відповідає вимогам надання правової охорони;
в) зразкове промислове підприємство як приклад для наслідування.
Основний міжнародний правовий документ з охорони промислової власності:
а) Загальна декларація прав людини;
б) Страсбурзька угода про міжнародну патентну класифікацію;
в) Паризька конвенція з охорони промислової власності.
Формальна експертиза в патентуванні це:
а) заповнення відповідних формальних бланків документів;
б) відповідність патентної заяви встановленим формальним вимогам;
в) експертиза патенту.
Експертиза по суті в патентному процесі це:
а) експертиза формули об’єкта промислової власності;
б) експертиза креслення об’єкта промислової власності;
в) експертиза на відповідність об’єкта промислової власності на новизну, винахідницький рівень, промислову придатність, корисність.
Для патентування об’єкта промислової власності в іноземні державі потрібно:
а) попередньо запатентувати об’єкт в Україні;
б) патентувати попередньо об’єкт в Україні не потрібно;
в) одночасно звернутись в патентні відомства України та іноземної держави.
Обов’язки патентоволодільця в повному обсязі є:
а) сплата патентних зборів;
б) використання об’єкта промислової власності;
в) сплата патентних зборів і використання об’єкта промислової власності.
Ліцензійний договір означає:
а) право власника об’єкта інтелектуальної власності використовувати його у власному виробництві;
б) передачу прав на об’єкт інтелектуальної власності іншій фізичній чи юридичній особі;
в) надання об’єкту інтелектуальної власності правової охорони.
Ліцензійний договір не виключної (простої) ліцензії передбачає:
а) передачу власникам патенту права будь – якій особі продажу ліцензії на об’єкт інтелектуальної власності третім особам;
б) передачу ліцензіаром права на використання об’єкта інтелектуальної власності;
в) заборону на неправомірне використання об’єкта інтелектуальної власності.
Потенційний ліцензійний договір це:
а) виключне право ліцензіата на використання запатентованого об’єкта промислової власності сорту рослин, виготовлення продукції та її продаж;
б) право ліцензіата на продаж патенту третім особам;
в) право ліцензіата не використовувати надбаний патент з комерційної доцільності.
Комплексна ліцензія надає ліцензіату:
а) право на використання об’єкта промислової власності захищеного охоронними документами і „ноу – хау”;
б) право укладати субліцензійні договори;
в) право комплексної оцінки об’єктів промислової власності.
Обов’язкові умови для надання примусової ліцензії:
а) недостатні платежі за ліцензію;
б) неналежне, без поважних причин, використання об’єкта промислової власності в Україні протягом 3 років патентовласником і його відмови від укладання ліцензійного договору;
в) неможливість розвивати новітні технології окремим суб’єктом підприємництва без використання патенту.
Перехресна ліцензія містить:
а) взаємна компенсація витрат на створення об’єктів промислової власності при взаємному їх використанні;
б) взаємна поступка прав на використання об’єктів ліцензування;
в) взаємна поступка прав на об’єкти промислової власності з метою монополізації ринку.
Захист права інтелектуальної власності означає:
а) діяльність правоохоронних органів з відновлення порушених прав інтелектуальної власності;
б) діяльність правоохоронних органів з усунення перешкод у використанні права інтелектуальної власності;
в) діяльність державних органів з визнання, поновлення прав і сприяння реалізації інтересів суб’єктів права інтелектуальної власності.
Предметом захисту права інтелектуальної власності є:
а) право власності на матеріальний об’єкт;
б) майнове право;
в) немайнове, майнове право та інтереси суб’єктів права інтелектуальної власності.
Форми захисту права інтелектуальної власності є такими:
а) юрисдикційна, спеціальна, самозахист;
б) самозахист;
в) юрисдикційна, неюрисдикційна, самозахист.
Способи захисту права інтелектуальної власності визначаються як:
а) цивільно-правові;
б) кримінально – правові;
в) цивільно-правові, кримінально – правові, адміністративні.
До основних методів оцінювання об’єктів інтелектуальної власності відносяться:
витратний, порівняльний, прибутковий;
витратний, екстраполятивний, експертний;
порівняльний, народногосподарський, собівартісний;
прибутковий, господарський, калькулятивний.
Метод оцінювання вартості об'єктів інтелектуальної власності, заснований на визначенні суми витрат, необхідних для створення нової точної копії оцінюваного активу з урахуванням сучасних цін на необхідні ресурси – називається:
метод капіталізації прибутку;
Метод відновної вартості;
метод збільшення від роялті;
метод порівняльного аналізу продажу.
Метод оцінювання об'єктів інтелектуальної власності, заснований на визначенні вартості цих об'єктів шляхом додавання майбутніх грошових потоків роялті, приведених з використанням ставки дисконтування до поточної вартості — називається:
метод дисконтування;
метод капіталізації прибутку;
метод збільшення від роялті;
метод відновної вартості.
Метод оцінювання вартості об'єктів інтелектуальної власності, згідно з яким поточна вартість цих об'єктів визначається шляхом зіставлення щорічного прибутку від їх комерційного використання та коефіцієнта капіталізації – називається:
метод капіталізації прибутку;
метод дисконтування;
метод збільшення від роялті;
метод відновної вартості.
Метод оцінювання вартості об'єктів інтелектуальної власності, заснований на зіставленні вартості цих об'єктів з вартістю аналогічних об'єктів, які були реалізовані на ринку – називається:
метод капіталізації прибутку;
метод відновної вартості;
метод дисконтування;
Метод порівняльного аналізу продаж.
Метод оцінювання вартості об'єктів інтелектуальної власності, заснований на визначенні мінімальної ціни об'єктів, що мають аналогічну споживчу вартість – називається:
метод відновної вартості;
метод вартості заміщення;
метод коефіцієнтів;
метод планових витрат.
Економіка інтелектуальної власності це – галузь знань, що:
а) вивчає теорію функціонування ринкових структур, пов’язаних з інтелектуальним капіталом;
б) аналізує практику функціонування таких структур;
в) формує сукупність теоретичних і практичних знань щодо ринкових відносин, пов’язаних з інтелектуальним капіталом.
До інтелектуального капіталу належить:
а) продукт інтелектуальної праці;
б) продукт інтелектуальної творчої праці;
в) банківський капітал.
Інтелектуальний капітал за формою власності може бути:
а) колективним, державним і приватним;
б) пайовим;
в) іноземним.
Комерціалізація інтелектуальної власності це:
а) використання інтелектуальної власності у господарські діяльності;
б) встановлення комерційних маркувань об’єктів інтелектуальної власності;
в) визначення комерційного потенціалу об’єктів інтелектуальної власності.
Нематеріальний актив з ознаками ГУДВІГУ:
а) не оподатковується, бо оподатковується за допомогою гудвілу;
б) оподатковується;
в) не може бути оподаткований, бо він нематеріальний.
Чи мoже бyти внесенa iнтелектуальна власність дo статутнoгo кaпiтaлy пiдпpисмствa i в якoмy вигляді?
а) мoжливo пpи пpoведеннi oцiнки об’єкта інтелектуальної власності згiдно з діючим законодавством y виглядi немaтеpiaльниx aктивiв пpи згoдi yсiх зaснoвникiв;
б) немoжливo чеpeз склaднoщi poзpaxyнкiв вapтoстi об’єкта інтелектуальної власності;
в) мoжливo пpи пpoведеннi oцiнки об’єкта інтелектуальної власності згiднo з дiючим зaкoнoдaвствoм у виглядi мaтеpiaльниx aктивiв тiльки дo стaтyтнoгo кaпiтaлу дiючих підприємств;
г) мoжливo лише y виняткoвиx випaдкaх для aкцioнеpниx тoвapиств зa рішенням зaгaльни збopiв.
Якi спoсoби кoмеpцiaлiзaцiї oб’єктiв пpaвa iнтелектyaльнoi влaсностi iснyють?
а) пpoведенням незалежної експертної оцiнки пpoвiдними фaхiвцями у дaній гaлyзi;
б) викopистaнням y влaснoмy виpoбництвi, пеpедaчею пpaв aбo внесенням пpaв на об’єкти інтелектуальної власності дo статутного кaпiтaлy підприємства;
в) виключнo влaсникoм нa об’єкт інтелектуальної власності дo стaтyтнoгo кaпiтaлy підприємства;
г) виключнo передачею пpaв нa об’єкт інтелектуальної власності iншiй юpидичнiй чи фiзичнiй oсoбi.
Нематеріальний актив, який враховується при продажу (купівлі) компанії в цілому; перевищення ринкової оцінки сукупних активів компанії над сумою окремо взятих ринкових цін цих активів – називається: