10.3. Організаційні заходи по профілактиці і нейтралізації ризиків

Найзначущіші для реалізації проекту ризики в цьому підрозділі бізнес-плану розглядаються більш детально. Докладна характеристика ризиків може бути представлений у формі таблиці. Для прикладу в табл. 10.16 приведені дані про одне з ризиків.

При заповненні табл. 10.16 можна скористатися результатами аналізу найістотніших виробничих, фінансових і комерційних ризиків в діяльності промислового підприємства.

Особливу увагу в даному підрозділі повинно бути наданий методам компенсації і зниження ризику, тобто запобіганню несприятливих подій або ослабленню їх негативного ефекту.

Зниження ступеня ризику — це скорочення вірогідності і об'єму втрат.

Для зниження ступеня ризику застосовуються різні прийоми. Найпоширенішими є: диверсифікація, страхування, лімітація, самострахування, розподіл ризику.

Диверсифікація — цей розподіл капіталовкладень між різноманітними видами діяльності, результати яких безпосередньо не зв'язані. Підприємство, зазнаючи збитки по одному виду діяльності, може отримати прибуток за рахунок іншої сфери діяльності. Диверсифікація дозволяє підвищити стійкість підприємства до змін в підприємницькому середовищі.

Страхування — це передача певних ризиків компанії страховки. Широко використовується такий вид страхування, як хеджування — страхування ціни товару від ризику або небажаного для виробника падіння, або невигідного для споживача збільшення.

Таблиця 10.16

Характеристика ризиків в діяльності підприємства

Вигляд, сутність ризику	Причини ризику	Чинники ризику	Методи компенсації ризику
Ризик недоотримання висхідних матеріалів через зрив укладених договорів про поставку. Слідством є зниження ефективності використовування наявних ресурсів, рівня рентабельності підприємства	— виникнення у постачальників непередбаченої ситуації, що приводить до неможливості виробництва необхідної для підприємства продукції, виконання умов договору; — ухвалення постачальником рішення про розрив договору або про зміну його умов (термінів, цін, об'ємів, вимог до якості продукції); — аварійність на транспорті	— загальна нестабільність соціально-економічної ситуації; — відсутність традиції обов'язковості виконання правових і договірних умов; — нерівномірність загальних темпів і валютних курсів рубля; — сплески зростання цін в окремих галузях і регіонах; — нерівномірність динаміки доходів різних верств населення; — недостатність резервних засобів підприємства для компенсації підвищення цін постачальником	— диверсифікація поставок, розширення складу постачальників; — створення фінансових резервів або підготовка «гарячих кредитних ліній» на випадок непередбачених витрат; — прогнозування галузевої (для постачальників) динаміки цін; — залучення традиційних постачальників в діяльність підприємства шляхом висновку договорів участі в прибутках або за допомогою придбання акцій; — створення запасів страховок висхідних матеріалів — завчасна розробка системи функціонування підприємства в умовах пошуку альтернативних постачальників.
Ризик повної нереалізації профільної технології через неможливість висновку договорів на поставку необхідних в даній технології початкових продуктів	— відмова всіх традиційних і потенційних постачальників від висновку договорів, неприйнятні для підприємства їх умови; : — надмірна концентрація підприємства на обмеженому наборі профільних технологій; — диверсифікація виробництва; — диверсифікація структури постачальників; — перехід традиційних постачальників на випуск інший, не субстиційної для даного підприємства продукції	— слаба диверсифікованість постачальників початкових ресурсів; — нестабільність загальної соціально-економічної ситуації; — широке розповсюдження стратегій досягнення максимального прибутку в найкоротші терміни	— вертикальна інтеграція «вниз» і квазіінтеграція (об'єднання окремих функцій управління); — завчасна підготовка кредитних ліній на випадок необхідності передоплати; — розширення і підтримка особистих контактів з постачальниками

По меті і техніці проведення операції хеджування ділиться на хеджування продажем, тобто висновок виробником або товаровласником ф'ючерсного контракту з метою страхування від зниження ціни при продажу в майбутньому товару, або ще не проведеного, але передбаченого до обов'язкової поставки в певний термін; хеджування покупкою, тобто висновок споживачем або продавцем ф'ючерсного контракту з метою страхування від збільшення ціни при покупці в майбутньому необхідного товару.

Лімітація припускає встановлення ліміту, тобто певних сум витрат, продажу товарів в кредит, сум вкладення капіталу і т.п.

В процесі самострахування створюються різні резервні і страховки фундації. Ці фундації залежно від мети призначення можуть створюватися в натуральній або грошовій формі.

Розподіл ризику припускає розділення ризику між учасниками проекту.

До конкретних заходів зниження виробничих ризиків можна віднести дієвий контроль за ходом виробничого процесу і посилення впливу на постачальників шляхом диверсифікації і дублювання постачальників, застосування импортозаміщаючих комплектуючих і інші заходи.

Заходами зниження комерційних ризиків можуть бути:

- систематичне вивчення кон'юнктури ринку;

- створення ділерської межи;

- відповідна цінова політика;

- утворення сіті сервісного обслуговування;

- формування громадської думки (паблик рилейшнз) і фірмового стилю;

- реклама і т.д.

Фінансові ризики можуть бути понижений завдяки створенню системи ефективного фінансового менеджменту на підприємстві, роботі з ділерами на умовах передоплати і т.д.

Мірою по зниженню ризиків, пов'язаних з форсмажорними обставинами, служить робота підприємства з достатнім запасом фінансової міцності.

На закінчення відзначимо, що загальними в господарській практиці є три основні принципи зниження ризику:

- не ризикувати більше, ніж дозволяє власний капітал;

- не забувати про наслідки ризику;

- не ризикувати багато чим ради малого.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бринк И.Ю., Савельева Н.А. Бизнес-план предприятия. – Ростов н/Д: Феникс, 2003. – 384 с.

2. Буров В.П., Ломакин А.Л., Морошкин В.А. Бизнес-план фирмы. Теория и практика. – М.: ИНФРА-М, 2004. – 192 с.

3. Вічевич А.М., Максимець О.В. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2004. – 140 с.

4. Захарченко В.И. Менеджмент во внешнеэкономической деятельности. – Харьков: Одиссей, 2003. – 384 с.

5. Зятковський І.В. Фінанси підприємств. – К.: Кондор, 2003. – 364 с.

6. Кучеренко В.Р. Планування ділового розвитку фірми. – Одеса: Інноваційно-іпотечний центр, 2000. – 120 с.

7. Кучеренко В.Р., Доброва Н.В., Гордієнко О.М. Практичний курс підприємництва

8. Селезнев В.В. Основы рыночной экономики Украины. – К.: А.С.К., 2002. –

656 с.

9. Слиньков В.Н. Бизнес-план и организация финансово-хозяйственной деятельности предприятия. – К.: Алерта, 2004, 456 с.

10. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник / За заг. ред. А.І. Кредісова. – К.: ВІРА-Р, 2002. – 552 с.

11. Черняк В.З. Бизнес-планирование. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 470 с.

86