9.6. Аналіз ефективності проекту

Як уже відзначалося, основною задачею формування фінансового роз­ділу бізнес-плану є перевірка доцільності й-результативності можливих шляхів здійснення комерційної ідеї. Послідовне виконання його етапів дозволяє оцінювати параметри майбутнього бізнесу, і у випадку відсутності задоволе­ності результатами - переглядати ті або інші плановані дії.

Про те, що ця задача виконана повинні свідчити показники ефектив­ності проекту. Причому при розробці цієї частини фінплану необхідно пам­'ятати про те, що склад даних показників залежить від характеру очікуваних інвестицій. Так, набуваючи пакет акцій фірми, або частку у статутному фонді, інвестора цікавить зміна вартості його майна. Навпроти, банкіра, який підпи­сує рішення про надання кредиту хвилює лише можливість його повернення з обговореними відсотками.

Можна також відзначити різноманітну ступінь зацікавленості інвесторів у показниках розвитку бізнесу в залежності від терміна здійснення інвестицій. При коротких термінах повернення інвестицій найбільшу зацікавленість позикодавці виявляють у відношенні показників ліквідності фірми, а при більш тривалих терм­інах на перше місце виходять оцінки рівня заборгованості й операційного ризику.

Тому вибір конкретних показників ефективності проекту для бізнес-плану необхідно робити з урахуванням специфіки суб'єкта. Як свідчить прак­тика, інвестори з подразненням ставляться до багато сторінкових таблиць з усілякими показниками, що відомі з навчальної літератури по фінансовому аналізі. Набагато краще виділити з усієї сукупності ті показники, що потен­ційно можуть зацікавити інвестора, або ознайомитися заздалегідь із його ви­могами до оформлення та вивчення бізнес-планів, що подаються .

Для підприємців і інвесторів, що одержують в обмін на фінансові ресур­си корпоративні права найважливішою мірою успіху діяльності фірми є її вартість. Оцінка вартості фірми є важливою незалежно від того, чи бажає підприємець її продавати або немає Адже сама фірма і її вартість - це саме те, що було досягнуто при реалізації комерційної ідеї. Щорічний приріст вар­тості фірми (виражений у %) у фінансовому аналізі називається рентабельн­істю інвестицій – ROI (return on investment).

Крім відносного показника може викликати інтерес і абсолютний розмір вартості фірми, її оцінка може бути зроблена:

- по балансу (сумарні активи - сумарні зобов'язання);

- по очікуваному прибутку (середньорічна чиста сьогоднішня вартість гро­шових потоків, прийнятий у галузі нормативний термін окупності);

- по ринковій вартості (сума добутків числа акцій різноманітного виду на їхню курсову вартість);

- за рівнем прибутковості для акціонерів (добуток обсягу річного чистого при­бутку і показника прибутку на акцію ділити на ринкову ціну однієї акції).

Особливості застосування цих найважливіших показників вартості май­на розглядаються при вивченні фінансових дисциплін.

Основним показником доцільності капіталовкладень для інвесторів, що припускають окупити їхніми одержуваними прибутками, є внутрішня ставка доходу (ВСД). Популярність використання цього показника в практиці обґрунтування інвестиційних проектів визначається тим, що він сполучає в собі як оцінку прибутковості, так і ризику її досягнення. ВСД являє собою розра­хункову ставку дисконту при котрій чиста сьогоднішня вартість гаданих гро­шових потоків буде рівнятися нулю. Інтерпретація даного показника може означати таке: навіть якщо фактичний рівень дисконту нашого бізнесу буде дорівнювати розрахованому розміру ВСД, то все ж таки нам удасться повер­нути вкладені засоби,

На практиці ВСД може використовуватися і як нормативний рівень доціль­ності інвестицій, прийнятий у конкретному фінансовому заснуванні, і як показ­ник порівняльної ефективності декількох конкуруючих проектів, і як відносний рівень вигідності проекту. У останньому випадку її розмір порівнюють із серед­ньорічною вартістю капіталу фірми. Чим більше ВСД перевищує середню вартість капіталу, тим більше кращими є інвестиції в проект, що аналізується.

Для інвесторів, яких цікавить можливість фірми виконати перед ними свої короткострокові зобов'язання важливе значення має показник норми внеску. Він являє собою відношення виторгу за відрахуванням перемінних

витрат до загальної суми виторгу:

НВ = В /СВ = (СВ -Впер.) / СВ = (Ц - Вп.о.) / Ц, (9.8)

де НВ - норма внеску, коефіцієнт;

В - виторг, який очищений від змінних витрат , грн.;

СВ - виторг, грн.;

Впер.- сума змінних витрат, грн.;

Ц - ціна одиниці продукції, грн.;

Вп.о. - змінні витрати на одиницю продукції, грн.

Економічна інтерпретація даного показника полягає в можливості оці­нки перспектив у залежності від обсягів продажу. Тобто: кожна додаткова гривня виторгу збільшує обсяг операційного прибутку на 1 гривню помно­жену на значення норми внеску.

Особлива увага показникам ефективності, що враховують специфіку інвесторів не означає ігнорування традиційних показників рівня обґрунтованості проекту. До них відносять динаміку показників ліквідності, рентабельність капіталу, генеральний показник прибутковості, рівень оборотності основного і обігового капіталів.