1.2. Цілі, задачі, функції і принципи бізнес-планування

Основною метою розробки бізнес-плану є планування господарської діяльності фірми на найближчий і віддалені періоди відповідно до потреб ринку і можливостей отримання необхідних ресурсів.

Головна мета бізнес-плану – вироблення стратегічних рішень шляхом розгляду пропонованого об'єкту бізнесу з позицій маркетингового синтезу. Інша мета розробки бізнес-плану може бути різною, наприклад:

- отримання кредитів або залучення інвестицій;

- визначення ступеня реальності досягнення намічених результатів;

- доказ доцільності реорганізації роботи вже існуючої фірми або створення нової;

- переконання співробітників компанії в можливості досягнення якісних або кількісних показників, намічених в проекті, і інші.

Слід підкреслити, що в даний час в Україні першочерговою метою бізнес-планування є залучення для участі в проектах потенційних інвесторів і партнерів.

Бізнес-план передбачає рішення стратегічних і тактичних задач, що стоять перед підприємством, приклади яких залежно від учасників процесу бізнес-планування представлені в таблиці 1.2.

Кожна задача бізнес-плану може бути вирішений тільки у взаємозв'язку з іншими. Основний центр бізнес-плану – концентрація фінансових ресурсів для вирішення стратегічних задач. Саме бізнес-план – важливий засіб для збільшення капіталу фірми.

В сучасній практиці бізнес-план виконує п'ять функцій.

Перша функція пов'язана з можливістю його використовування для розробки стратегії бізнесу. Ця функція життєво необхідна в період створення підприємства, а також при виробленні нових напрямів діяльності.

Друга функція – планування. Вона дозволяє оцінити можливості розвитку нового напряму діяльності, контролювати процеси усередині фірми.

Таблиця 1.2

Приклади задач бізнес-планування

Співробітники підприємства	Вищий менеджмент	Інвестори і партнери
Інформування всіх службовців підприємства про мету, задачі і методи їх рішення	Організаційно-управлінська і фінансово-економічна оцінка стану підприємства	Визначення наміченого джерела фінансування реалізації вибраної стратегії, тобто способи концентрації фінансових ресурсів
Координація дій всіх підрозділів підприємства досягши мети бізнес-плану	Виявлення потенційних можливостей підприємницької діяльності, аналіз сильних і слабих його сторін	Виявлення і оцінка ризиків, які можуть перешкодити виконанню бізнес-плану
Мотивація співробітників на виконання задач бізнес-плану	Формування інвестиційної мети на планований період	Розрахунок очікуваних фінансових результатів діяльності, в першу чергу обсягів продажів, прибутку, доходів на капітал
Обґрунтовування загальних і специфічних деталей функціонування підприємства в умовах ринку	Вибір стратегії і тактики конкуренції
	Оцінка фінансових, матеріальних, трудових ресурсів, необхідних для досягнення мети підприємства

Третя функція дозволяє привертати ззовні грошові кошти – позики, кредити. В сучасних українських умовах без кредитних ресурсів практично неможливо здійснити який-небудь значний проект. Проте отримати кредит непросто. Головна причина полягає не стільки в проблемі високих процентних ставок, скільки в збільшеній безповоротності кредитів. В цій ситуації банки приймають цілий комплекс заходів по забезпеченню повернення грошових коштів, серед яких слід зазначити вимоги банківських гарантій, реальної застави і інші. Проте вирішальним чинником при наданні кредиту є наявність бізнес-плану, що ретельно пропрацював.

Четверта функція дозволяє привернути до реалізації планів компанії потенційних партнерів, які побажають вкласти у виробництво власний капітал або є у них технологію. Рішення питання про надання капіталу, ресурсів або технології можливо лише за наявності бізнес-плану, що відображає курс розвитку компанії на певний період часу.

П'ята функція дозволяє шляхом залучення всіх співробітників в процес складання бізнес-плану поліпшити інформованість всіх співробітників про майбутні дії, скоординувати їх зусилля, розподілити обов'язки, створити мотивацію досягнення мети.

Для практичної реалізації бізнес-планування як процесу представляється важливим дотримання наступних принципів:

- гнучкості, що передбачає постійну адаптацію до змін середовища, в якому функціонує дана організація;

- безперервності, що передбачає «ковзаючий характер» планування;

- комунікативності, під якою розуміється координація і інтеграція зусиль (все повинне бути взаємопов'язане і взаємозалежне);

- інтерактивності, що передбачає творчий характер планування і неодноразова опрацьовування вже складених розділів плану;

- багатоваріантності, що передбачає вибір якнайкращого з альтернативних можливостей досягнення поставленої мети;

- участі, що припускає важливість самого процесу планування з погляду залучення в нього всіх можливих учасників майбутньої організації;

- адекватності віддзеркалення реальних проблем і самооцінки в процесі планування.