- •Экономика п-я (вопросы)
- •1. Роль економічних знань для прийняття управлінських рішень в умовах формуючого ринку.
- •2. Підприємство - основна ланка промисловості. Функціонування підприємств як самостійної виробничої системи
- •3. Організаційно-правові форми і особливості підприємств.
- •4. Фонди підприємства і їх розподіл на виробничі і невиробничі, основні і оборотні.
- •5.Поняття, склад, структура і оцінка основних засобів
- •6.Методи обліку і оцінки основних виробничих фондів.
- •7.Знос і амортизація основних засобів
- •8.Порядок визначення і нарахування амортизаційних відрахувань. Прискорена амортизація.
- •9.Показники, що характеризують наявність і рушення основних фондів
- •10.Показники і шляхи поліпшення використання основних фондів.
- •11.Оцінка та ефективність використання нематеріальних активів
- •12.Поняття і склад оборотних коштів підприємства. Джерела їх формування. Кругообіг оборотних коштів.
- •13.Нормування оборотних коштів
- •14.Показники та шляхи ефективного використання оборотних коштів
- •15. Кадри промислових підприємств, їх склад і структура, показники чисельності
- •16. Рух персоналу та його показники
- •17. Показники продуктивності праці, резерви і шляхи її підвищення.
- •18. Сутність, функції заробітної плати
- •19. Принципи організації оплати праці і задачі її вдосконалення в нових умовах господарювання
- •20. Тарифна та безтарифна моделі оплати праці
- •Безтарифна система оплати праці.
- •21. Форми і системи заробітної плати. Розрахунок індивідуальних і бригадних розцінок оплати праці.
- •22.Контрактна система оплати праці. Мотивація праці.
- •23. Державне регулювання оплати праці
- •24. Загальна характеристика витрат та їх класифікація
- •25. Собівартість продукції. Кошторис виробництва. Види собівартості.
- •26.Калькуляція продукції. Класифікація витрат за статями. Нормативний метод калькулювання витрат.
- •27.Значення і суть класифікації витрат на виробництво продукції по елементах витрат.
- •28.Основні фактори зниження собівартості .Вибір варіанту технологічного процесу.
- •29.Основи ціноутворення. Основні етапи формування ціни.
- •Визначення мети ціноутворення.
- •Види цін, порядок їх визначення.
- •1. Залежно від особливостей процесу купівлі-продажу та сфери економіки розрізняють такі ціни:
- •2. За способом встановлення ціни поділяються на:
- •3. За типом модифікованих цін:
- •4. За системою франкування цін
- •Ціни в умовах ринку. Цінова еластичність.
- •Види прибутку і методи його розрахунку.
- •Рентабельність та показники її розрахунку
- •Ефективність як економічна категорія
- •Класифікація цілей оцінки ефективності за суб’єктами та об’єктами
- •Класифікація видів і форм прояву ефективності
- •Система показників оцінки ефективності
- •38. Особливості оцінки ефективності інвестицій
- •39. Розрахунок економічного ефекту нової техніки довготривалого застосування Визначення порівняльної ефективності нової техніки.
- •Порядок розрахунку економічного ефекту заходів нтп і вибір кращого варіанту
- •41. Економічне обґрунтування витрат на нову техніку в умовах ринку. Особливості визначення економічного ефекту від впровадження результатів нддкр.
- •Фактори підвищення ефективності діяльності підприємства
10.Показники і шляхи поліпшення використання основних фондів.
Поліпшення використання ОС є одним з важливих напрямків підвищення ефективності виробництва. Характеристика цього процесу повинна супроводжуватися належною оцінкою. Для проведення кількісної оцінки використання ОС необхідно використовувати систему показників .Використовують 2 групи показників: узагальнюючі й часні.
Узагальнюючі показники виражають кінцевий результат функціонування ОК, який залежить від різноманітних особистих організаційно-технічних факторів.
До таких показників відносять: фондовіддача, фондомісткість, фондоозброєність, рентабельність ОК.
Фондовіддача -розрахунковий показник, який показує, скільки продукції одержує підприємство з кожної гривні, вкладеної в ОПФ.
Fвід=Вріч/Фср.р,
де Вріч-обсяг зробленої продукції за рік, грн.;
Фср.р-середньорічна вартість ОВФ, грн.
Фондомісткість – величина, зворотна фондовіддачі, вона характеризує величину основних виробничих фондів, що доводиться на 1 грн. продукції.
Fміст=
При ефективному управлінні виробницта фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість – до зниження.
Фондоозброєність праці — показник, що характеризує ступінь оснащеності праці основними виробничими фондами. Відображає величину ОВФ, що доводиться на одного працівника виробництва.
Fозбр.=
,
Чр-середньорічна чисельність працівників (промислово-виробничого персоналу, виробничих працівників, основних працівників), чол.
Рентабельність проведення - це відносний показник ефективності роботи підприємства, який у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат. У цього показника є кілька модифікованих форм, залежно від того, який саме прибуток і ресурси використовуються в розрахунках.
Рпр=(П/Вп.ср.р)*100%
Вп. ср.р -середньорічна вартість ОС підприємства, грн.
До часних показників оцінки використання ОФ переважно ставляться натуральні показники й коефіцієнти за допомогою, яких можна здійснити оцінку ефективності використання окремих груп ОФ підприємства, а так само оцінку їх використання в окремих підрозділах підприємства. Разом із цим, ці показники діляться на 2 групи: екстенсивного й інтенсивного використання ОФ. Екстенсивний напрямок – визначається часом використання ОК.
Інтенсивне використання ОК визначається кількістю продукції, зробленої в одиницю часу. Інтенсивне використання ОК практично безмежно.
Часні показники визначають ступінь використання ОК по окремих параметрах:
- за часом
-по потужності
- по змінності
Коефіцієнт екстенсивного використання ОВФ( за часом)
Fфакт- фактично відпрацьований час за рік, годину
Fеф – ефективний фонд годин, година.
Fеф=Fреж+Fп
Fреж-режимний або номінальний фонд часу, година.
Fп-час простою одиниці обладнаннч в ремонті, година.
Коефіцієнт інтенсивного використання ОВФ(по потужності)
Вфакт і Вмакс – фактичний і максимально можливий випуск продукції за рік, грн або шт.
Коефіцієнт інтегрального використання ОВФ:
Кінтегр=Кекс*Кінт
Коефіцієнт змінності роботи:
Кзм=
Тфакт – максимально можливе число машино-змін або станко-змін у добу.
С – загальна кількість діючих одиниць обладнання
Збільшення обсягу продукції (ΔQ) за рахунок підвищення коефіцієнта змінності розраховується по формулі:
де: Ксм(р) — розрахунковий коефіцієнт змінності;
Ксм(ф) — фактичний коефіцієнт змінності;
Qф — фактичний обсяг продукції, що випускається (грн.).
Підвищення коефіцієнта змінності дає можливість збільшити обсяг продукції без додаткових капіталовкладень, що особливо актуально в сучасних умовах господарювання.
Пути улучшения использования ОФ:
1.Интенсивное использование: тех.перевооружение,;совершенствование технолог. процессов,; организация непрерывно-поточного производства на базе оптимальной концентрации производства однородной продукции, ; рац.выбор сырья и материалов и их подготовка к производству соотв-но требованиям и технологии качества продукции; обеспечение равномерной и ритмичной работы предприятия,цехов и пр-ых участков.
2.Улучшение экстенсивного использования достигается с одной стороны за счёт увеличения времени работы действующего оборудования (календ.период), а с др.стороны – увеличения кол-ва и удельного веса действующего оборудования в составе всего об-ия, кот. имеется на предприятии.
Увеличение времени работы обр-ия достигается за счёт:
а)постоянной поддержки пропор-сти между ПМ-ми отдельных групп обор-ия на каждом произ-ом участке, между цехами и пр-ем в целом;
б)улучшения тех.обслуживания ОФ,соверш-ия орг-ции пр-ва и труда, которое направлено на правильную эксплуатацию обор-ия, недопущение простоев и аварий, осущ-ие своевременного и качественного ремонта и соблюдение предусмотренной технологии;
в)повышение сменности работы оборудования;
г)проведение мероприятий,направленных на повышение уд.веса осн-ых пр-ых операций в общих затратах рабочего времени.
