7.Знос і амортизація основних засобів
У процесі функціонування основні фонди зазнають фізичного й морального зносу.
Під фізичним зносом розуміється втрата основними фондами своїх технічних параметрів. Фізичний знос буває експлуатаційний і природній. Експлуатаційний знос є слідством виробничого споживання. Природній знос відбувається під впливом природних факторів (температури, вологості й т.п.).
Ступінь фізичного зносу залежить від інтенсивності й умов експлуатації, утримування й кваліфікації обслуговуючих кадрів, якості матеріалів і т.д.
Фізичний знос визначається наступними основними показниками:
1)По технічному стану
2)По обсягах роботи
3)По термінах служби
По обсягах роботи визначається коефіціент фізичного зносу:
Кфіз.знос=(Tф∙qф/Tн∙qн)*100%
Tф-кількість років фактично відпрацьованих даним верстатом
qф-факт. обсяг продукції, зробленої на цьому обладнанні за рік
Tн-нормативний термін служби верстата
qн-річна виробнича потужність, визначається обсягом виробленої продукції за рік з повним використанням техніко-економ показників даного обладнання
По термінах служби:передбачається,що з часом рівномірно відбувається знос
Кфіз.=(Тф/Тн)*100%
Тф-факт.відпрацьована кількість років;
Тн –нормативн. термін служби
Кфіз=(Тф/Тф+Те)*100%
Те-залишковий строк роботи
Моральний знос основних фондів є слідством науково-технічного прогресу. Існують дві форми морального зносу. Перша форма морального зносу пов'язана зі здешевленням вартості відтворення основних фондів у результаті вдосконалювання техніки й технології, впровадження прогресивних матеріалів, підвищення продуктивності праці й НТП, тобто завдяки цьому повинні зменшуватися матеріальні витрати, трудові витрати, підвищуваться вміння, кваліфікація персоналу, що приводить до зниження собівартості верстатів, машин.
Друга форма морального зносу пов'язана зі створенням більш досконалих і економічних основних фондів (машин, обладнання, будинків, споруджень і т.д.). У цьому випадку застосування застарілих основних фондів стає економічно невигідним, оскільки використовуючи застарілу техніку підприємство витрачає більше сировини, матеріалів, робочого часу, енергії на одиницю продукції. Це приводить в остаточному підсумку до підвищення собівартості й зниженню якості продукції, що випускається.
Кмор.зносу.Iформа
Сп.в.-первісна вартість обладнання;
Св.с. – відновлювальна вартість обладнання.
Кмор.зносу.IIформа=
Эн,з – експлуатаційні витрати за один механо-ремонтний період відповідного нового й застарілого обладнання;
Зн,з – витрати на ремонт нов. і застарілого обладнання;
Мн,з – питома потужність на одиницю маси;
tc- міжремонтні періоди експлуатації обладнання.
Амортизація ОВФ – часткове перенесення вартості ОК на продукт, який продається або надавані послуги в певній частці з метою відшкодування його вартості й нагромадження коштів для подальшого відновлення капіталу.
Оскільки ОФ поступово зношуються – остільки виникає необхідність у їхньому відновленні й відтворенні. Втрата ОФ з вартості компенсується грошовим відшкодуванням їх зносу шляхом амортизації.
Для відшкодування ОК використовується амортизаційний фонд (АФ), який формується з амортизаційних відрахувань, що надходять на розрахунковий рахунок п/п після реалізації продукції. З упровадженням закону Укр. «Про оподаткування прибутку п/п» під амортизацією ОФ і нематеріальних активів розуміється поступове перенесення витрат на їхнє придбання, виготовлення, поліпшення на зменшення скорегованого доходу платника в межах установлених норм АВ.
У бух.обліку норми АВ відповідно до наведеного вище закону встановлюються в % від балансової вартості. Відповідно до цього закону ОФ підрозділяються на 4 осн. групи:
1)Будинки, спорудження, їх структурні компоненти, передатні устрої, у тому числі житлові будинки і їх частини(квартири, місця заг. користування)-норма відрахівань - 8%.
2)Автомобільний транспорт і вузли до нього, меблі, машини для автомат.обробки інформації – НА-10%
3)Усі інші ОФ не включені в ці 1,2 групи-на-15%
4)Комп'ютерна техніка, ЕОМ, телефони, мікрофони, рації, вартість, яких перевищує вартість малоцінних предметів – НА-60%(введ. В 2003р)
Усі ці АВ здійснюються поквартально. По 3-й групі може бути прийнятий прискорений метод аморт, за рішенням самого підприємства. У цьому випадку аморт. буде розраховуватися по кожному окремому об'єкту. Норми АВ такі:
1-й рік – 15%;2-й рік – 30%;3-й рік – 20%;4-й рік – 15%;5-й рік – 10%;6-й рік – 5%;7-й рік – 7%
При цьому об'єкт амортизації береться по початковій вартості з обліком додаткових витрат, пов'язаних з поліпшенням ОВФ. Причому витрати на поліпшення ОВФ можуть бути прийняті в сумі, що не перевищує 5%.
Кожний окремий вид цих активів амортизується рівними частками виходячи з первинної вартості цього виду з урахуванням індексації результату, зі строку корисного використання цих матеріальних активів. Але не більш 10-ти літнього строку експлуатації цих активів.
Сума амортизаційних відрахувань визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих по групах 1, 2 і 3 основних фондів і нематеріальним активам, по наступній залежності:
А=Fб(н)*На/100
Fб(н)-балансова вартість групи ОФ на початок періоду.
На-норма амортизації групи значення, якої вибирається залежно від звітного періоду.