41. Економічне обґрунтування витрат на нову техніку в умовах ринку. Особливості визначення економічного ефекту від впровадження результатів нддкр.

Нова або вдосконалена техніка повинна бути кращою й ефективнішою, ніж та, замість якої вона створюється і буде вироблятися, з виробничого чи експлуатаційного або обох підходів.

Для економічного обгрунтування впровадження нової техніки і технології, випуску нової продукції на підприємстві має розроблятися план впровадження НТП. З урахуванням плану НТП складаються інші розділи плану економічного і соціального розвитку підприємства. Розглянемо розрахунок деяких показників від впровадження нової техніки. Планований приріст прибутку від виробництва нової або модернізованої продукції визначається за формулою:

де П - планований приріст прибутку; ЦН, ЦСТ, - оптова ціна нової і старої продукції; СН, ССТ - собівартість одиниці нової та старої продукції; VН, Vст - обсяг випуску нової і старої продукції. Планований приріст прибутку від виробництва продукції на новій техніці:

Величина зниження собівартості продукції від впровадження нової техніки:

де С - загальна величина економії собівартості всієї продукції за рахунок впровадження нової техніки. Планована величина економії матеріальних витрат від впровадження нової техніки:

де М - економія всіх матеріальних витрат; МСТ, МН - стара і нова величина витрат на одиницю продукції. Планована величина економії заробітної плати від впровадження нової техніки:

де З - економія суми заробітної плати від впровадження нової техніки; ЗВТ, ДТ - величина оплати праці за одиницю виробу до і після впровадження нової техніки. Підвищення продуктивності праці від впровадження нової техніки:

де ТП - обсяг товарної продукції після впровадження нової техніки; ТП0 - обсяг товарної продукції до впровадження нової техніки; ч0 - чисельність працівників до впровадження техніки; ч1 - чисельність умовно вивільнених працівників після впровадження нової техніки. Відносне вивільнення працівників за рахунок впровадження нової техніки:

де t0 і t1 - витрати праці на одну одиницю продукції до і після впровадження нової техніки (у натуральному або вартісному вимірі). Загальний ефект від впровадження і використання нової техніки:

де Е1 - планований ефект від впровадження нової техніки; ΣП1 - планована сума отримання додаткового прибутку в році; ЄП - нормативний коефіцієнт ефективності нової техніки; ΣК1 - сума капітальних вкладень на нову техніку в році.

Якщо експлуатаційні властивості нової техніки підвищуються порівняно з раніше освоєною (заміненою), то економічна ефективність її визначається шляхом порівняння капітальних вкладень споживача зі зниженням собівартості роботи, виконуваною новою технікою. Кращим визнається варіант із найменшою сумою приведених витрат:

Після розрахунку суми приведених витрат за варіантами техніки можна визначити річний економічний ефект використання нової або вдосконаленої техніки. При визначенні економічної ефективності капітальних вкладень різних варіантів практично можуть зустрітися наступні випадки: 1. Впровадження нової техніки забезпечує зниження експлуатаційних витрат (собівартості продукції), але одночасно збільшує капітальні витрати тобто С1 <С2 а К1> К2. Це найбільш поширений випадок; ефективність впровадження визначається за методом мінімальних приведених витрат капіталовкладень і експлуатаційних витрат. 2. Нова техніка призводить до зниження експлуатаційних витрат і капітальних витрат, тобто С1 <С2 а К1 <К2. Такі варіанти найбільш ефективні і порівнювати їх немає необхідності. 3. Нова техніка забезпечує деяке зниження капітальних витрат, але призводить до збільшення експлуатаційних витрат, тобтоК1 <К2 а С1> С2, такі варіанти рідко бувають ефективними.Вживаються подібні варіанти на підставі розрахунку за методом мінімальних приведених витрат. 4. Нова техніка викликає підвищення капітальних витрат і експлуатаційних витрат: К1> К2 а С1> С2, тобто варіант неефективний. Можуть бути й інші випадки: при К1 <К2 а С1 = С2, а також К1 = К2 а С1 <С2. Економічна ефективність нової техніки може визначатися за методом наведених мінімальних витрат; при К1 = К2 а С1 = С2. Важливе значення набуває порівняння варіантів за натуральними та якісними показниками, а також за умовами праці і техніки безпеки (підвищення продуктивності праці і устаткування, зменшення витрат матеріалів, надійність пристроїв та ін.)

Економічну ефективність результатів НДДКР оцінюють за низкою показників. Визнаними

в світовій практиці основними показниками, що акумулюють вигоди від упровадження науково-

технічних розробок та використовуються для оцінювання економічної ефективності проектів, є чистий дисконтований дохід (прибуток); індекс дохідності (прибутковості); період окупності

інвестицій у реалізацію проектів; внутрішня норма дохідності.

Чистий дисконтований дохід (прибуток)визначається як відношення сумарних чистих грошових потоків до формалізованого виразу його дисконтування

Чистий грошовий потік складається з щорічних значень касової готівки, що є різницею між сумою притоку та відтоку грошей

Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу (індекс дохідності) визначається як співвідношення ЧДД та необхідної дисконтованої вартості інвестицій. Це співвідношення дозволяє одержати дисконтовану норму прибутку

Внутрішня норма дохідності визначається як розрахункова ставка дисконту, за якої сумарні чисті приведені надходження дорівнюють сучасній (дисконтованій) вартості витрат на проект.

Термін окупності витрат визначається як період для відшкодування первісно започаткованих інвестиційних коштів на основі накопичених чистих реальних грошових потоків, зумовлених реалізацією проекту, тобто відношенням суми започаткованих інвестицій до дисконтованих доходів.

Основні показники ефективності можуть бути доповнені іншими залежно від інтересів учасників науково-технічних розробок та їх реалізації у виробництві (фондо- або капіталовіддача, зростання продуктивності праці, організація нових робочих місць та інші).

Кожен з основних показників ефективності може використовуватись за певним призначенням, а саме:

ЧДД найбільш раціонально використовувати для ранжування інноваційних пропозицій та вибору пріоритетних проектів з точки зору їх ефективності;

ВНД проекту являє собою очікуваний рівень дохідності і використовується для прогнозування цього показника, тобто визначає межі беззбитковості проекту;

індекс дохідності (коефіцієнт ефективності) вказує на рівень накопиченого чистого прибутку, зумовленого одиницею вкладених у проект коштів;

показник періоду окупності інвестованих в інновації коштів дозволяє одержати інформацію про рівень ризикованості проекту в зв'язку зі змінами у відносній ліквідності інвестицій.

Показники економічної ефективності інноваційних проектів враховують витрати та результати, пов'язані з їх реалізацією як комерційного характеру, так і ті, що виходять за межі прямих фінансових інтересів учасників створення і реалізації проекту, у тому числі ефект галузей національної економіки, елемент соціального ефекту та інші складові ефективності, зумовлені позаринковою діяльністю суб'єктів впровадження науково-технічних розробок.

Показники народно-господарської ефективності інноваційних проектів є інтегральними і відображають ефективність проекту під кутом зору інтересів економіки країни, у тому числі регіонів країни, галузей національної економіки, організацій і підприємств.

До складу результатів галузей національної економіки з реалізації проектів включаються:

виручка від реалізації продукції, виробленої на основі технологічних нововведень, крім продукції, що споживається учасниками проекту;

виручка від продажу інтелектуальної власності, що створюється в процесі реалізації проекту;

соціальні та екологічні результати, визначені з врахуванням впливу всіх учасників проекту на соціальну та екологічну ситуацію у відповідному регіоні.

Соціальні, екологічні та інші результати, що не можуть бути оцінені у вартісному виразі, беруться до уваги як додаткові показники ефективності галузей національної економіки і враховуються при прийнятті рішень про пріоритетність проекту та його державній підтримці.

До складу витрат у процесі визначення ефективності галузей національної економіки при реалізації проектів включаються необхідні для цього одноразові капітальні і поточні витрати всіх учасників здійснення проекту, визначені без повторного рахування однакових витрат та без врахування результатів одних учасників у складі результатів інших.

На рівні підприємств (фірм), що використовують науково-технічні і розробки, до складу їх економічних результатів включаються: виробничі результати - виручка від реалізації виготовленої нової продукції або продукції, виготовленої за новою технологією за вилученням коштів, витрачених на власні потреби.

Для задоволення комерційних інтересів кожного учасника проекту важливе значення має оцінка фінансових результатів його реалізації або комерційна ефективність, що є складовою інтегральної ефективності галузей національної економіки.

Комерційна ефективність проектів науково-технічних розробок та їх використання визначається як співвідношення фінансових витрат та результатів науково-технічних розробок, що мають забезпечити потрібну норму дохідності.