Система показників оцінки ефективності
Серед показників ефективності виробництва виділяються такі групи:
часткові показники ефективності:
показники ефективності використання трудових ресурсів (трудомісткість одиниці продукції, відносне вивільнення працівників, темпи росту продуктивності
праці, коефіцієнт ефективності використання робочого часу, економія фонду оплати праці);
показники ефективності використання основних виробничих фондів (фондовіддача, фондомісткість, рентабельність фондів);
показники ефективності використання матеріальних ресурсів (матеріаломісткість, матеріаловіддача, коефіцієнт корисного використання сировини та матеріалів);
показники ефективності використання фінансових коштів (коефіцієнт оборотності оборотних коштів, тривалість обороту оборотних коштів, відносне вивільнення оборотних коштів, питомі капіталовкладення, капіталовкладення на одиницю введених потужностей, рентабельність інвестицій, термін окупності інвестицій);
показники якості продукції (економічний ефект від поліпшення якості продукції, частка продукції, що відповідає світовим та вітчизняним зразкам, тощо);
узагальнюючі показники економічної ефективності виробництва (виробництво продукції на одиницю витрат ресурсів, витрати на одиницю товарної продукції, прибуток на одиницю загальних витрат, рентабельність виробництва).
Розрахункові формули для визначення узагальнюючих показників ефективності діяльності підприємства
Основним узагальнюючим показником ефективності роботи підприємства вважається рентабельність.
38. Особливості оцінки ефективності інвестицій
Ефективність інвестиційних проектів оцінюється на основі таких принципів: перший – оцінка повернення інвестованого капіталу повинна здійснюватися на основі показника грошового потоку, який формується за рахунок сум чистого прибутку та амортизаційних відрахувань у процесі експлуатації інвестиційних проектів; другий – обов’язкове приведення до теперішньої вартості як інвестованого капіталу, так і сум грошового потоку; третій – вибір диференційованої ставки процента (дисконтної ставки) у процесі дисконтування грошового потоку для різних інвестиційних проектів.
Розрахунок показників ефективності майбутніх інвестицій є одним із найважливіших, водночас і складних процедур управління інвестиційною діяльністю підприємства.
Існують різні методи оцінки інвестиційних проектів, серед яких основними можна визначити:
показники абсолютної ефективності реальних інвестицій;
показники порівняльної ефективності реальних інвестицій;
показники оцінки реальних інвестицій за концепцією врахування фактора часу.
Усі вказані методи базуються на зіставленні результатів інвестицій і тих затрат грошових засобів, завдяки яким ці результати досягаються. Тому важливо правильно визначити реальну вартість інвестованих засобів, тобто вартість вкладеного капіталу.
Абсолютна ефективність реальних інвестицій показує загальну величину їх віддачі і визначається за допомогою таких взаємозв'язаних показників як: - коефіцієнт економічної ефективності реальних інвестицій:
де: К" - коефіцієнт економічної ефективності реальних інвестицій; А/7 - приріст прибутку; АС - зниження собівартості; І - величина інвестицій. Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності реальних інвестицій порівнюється з нормативним К^'. У випадку, коли реальний коефіцієнт більший за нормативний, проект розглядається як доцільний.
- термін окупності капітальних вкладень, який є оберненим до коефіцієнта економічної ефективності показником:
Термін окупності показує кількість років, протягом яких акумульована величина річного прибутку перекриває абсолютну величину суми реальних інвестицій.
Порівняльна ефективність реальних інвестицій здійснюється з метою обґрунтування кращого із можливих варіантів інвестування і передбачає розрахунок зведених витрат за формулою:
де: С - поточні витрати на одиницю продукції (за мінусом амортизації основних засобів, на які спрямовуються інвестиції");
К ГІ - нормативний коефіцієнт економічної ефективності реальних інвестицій;
/ - питомі (на одиницю продукції) реальні інвестиції /'-того проекту, що визначаються шляхом ділення загальної величини інвестицій на обсяг виробництва продукції (у натуральному виразі).
Проект з меншими приведеними витратами вважається більш прийнятним.
Найпоширенішим є метод оцінювання ефективності інвестицій за допомогою визначення розмірів грошового потоку, який складається із суми чистого прибутку та амортизаційних відрахувань за час експлуатації. При цьому сума грошового потоку й сума капітальних вкладень мають бути приведені до теперішньої вартості згідно з концепцією оцінки вартості грошей у часі.
Концепція оцінки вартості грошей в часі полягає в тому, що вартість грошей з часом змінюється з урахуванням норми прибутку на грошовому ринку, в ролі якої частіше всього виступає норма позичкового процента [5, с. 63].
До системи показників, які використовують для визначення доцільності інвестування за концепцією врахування фактора часу, належать: сума чистої теперішньої вартості, індекс дохідності, коефіцієнт рентабельності, період окупності та внутрішня норма прибутковості (рис. 9.5).
Чиста теперішня вартість (ЧТВ) - це абсолютна сума ефекту від здійснення інвестицій, тобто це різниця між сумою грошових надходжень (грошових потоків), що виникають внаслідок реалізації інвестиційного проекту і дисконтованих до поточної вартості, та сумою дисконтованих усіх затрат, що необхідні для реалізації інвестиційного проекту. Чисту теперішню вартість проекту можна розглядати також як чистий приведений дохід, чистий теперішній дохід, чистий поточний дохід.
Чисту теперішню вартість розраховують за такою формулою:
де: Іі - початкові інвестиції;
ГПІ - грошові потоки в році /, що будуть отримані завдяки інвестиціям;
д - ставка дисконтування. Величину грошових потоків визначають за формулою:
де: П, - прибуток від реалізації проекту в році /; Аі - амортизація на реновацію в році /; ПпІ - податок на прибуток
Якщо ЧТВ проекту - величина додатна, то це буде означати, що в результаті реалізації такого проекту цінність фірми зросте і відповідно інвестування піде їй на користь, тобто проект необхідно прийняти.
Показник чистого приведеного доходу не може бути від'ємним числом, бо в такому разі здійснені інвестиції не принесуть доходу і будуть збитковими.
Індекс дохідності - це відносний показник, що характеризує ефективність інвестицій. Він визначається відношенням суми грошового потоку, приведеного до теперішньої вартості, до суми вкладених коштів:
де: ID - індекс дохідності;
ГП - сума грошового потоку в теперішній вартості; /( - сума інвестицій у даний проект. Індекс доходністі не може бути меншим за одиницю (такий проекте неефективним, і його слід відхилити).
Показники чистої теперішньої вартості та індексу дохідності перебувають у прямій залежності.
Період окупності показує, за який час вкладені кошти повернуться до інвестора:
де: /- загальна сума інвестицій у теперішній вартості; ГПс - середньорічна сума грошового потоку в теперішній вартості. Коефіцієнт рентабельності. Існує два підходи до розрахунку цього показника: - за першим підходом розрахунок здійснюється за формулою:
де: РІ-коефіцієнт рентабельності інвестиційного проекту;
ЧТВ - величина чистого приведеного доходу за період експлуатації проекту
Внутрішня норма прибутковості (ВНП) це показник, що характеризує рівень окупності засобів, які спрямовані на інвестування. Фактично це відсоткова ставка, яка характеризує мінімально необхідну інтенсивність отримання інвестиційного доходу.
ВНПзнаходять, прирівнюючи ЧТВ до нуля:
Виходячи з цієї рівності, знаходять величину д, яка і є внутрішньою нормою прибутковості (ВНП).
Внутрішню норму прибутковості графічно зображено на рис. 9.6.
ВНП-це та величина коефіцієнта дисконтування д, при якому крива зміни ЧТВ перетинає горизонтальну вісь, тобто ЧТВ=0.
ВНП дає змогу знайти граничне значення коефіцієнта дисконтування, що поділяє
інвестиції на доцільні та недоцільні.
Якщо у підприємства для здійснення інвестицій відсутні власні засоби, воно може залучити їх з різних джерел. Вартість залученого капіталу в цьому випадку визначається як середньозважена вартість капіталу (WAСС).
Для визначення доцільності інвестування необхідно порівняти внутрішню норму прибутковості із середньозваженою вартістю залученого капіталу.
Якщо:
ВНП > WACC, то проект вигідний;
ВНП< WACC,то проект невигідний.