25. Собівартість продукції. Кошторис виробництва. Види собівартості.

Собівартість продукції є одним із основних якісних показників господарсько-фінансової діяльності підприємства. Виробнича собівартість продукції підприємства – це поточні витрати на виробництва продукції, виражені в грошовій формі. Повна собівартість продукції підприємства – це поточні витрати на виробництво на виробництво і реалізацію продукції, виражені в грошовій формі. таким чином, повна собівартість продукції підприємства – це її виробнича с/в в сумі з адміністративними витратами і витратами на збут.

Собівартість – це частина вартості, що виражає витрати підприємства на спожиті в процесі виробництва кошті праці, предмети праці й оплату праці, тобто виражені в грошовій формі витрати підприємства на виробництво й реалізацію продукції.

с/с необхідна:

• для контролю за використанням ресурсів,

• для визначення економічної ефективності,

• для встановлення ціні на продукцію.

Собівартість характеризує ефективність усього процесу виробництва на підприємстві, відображає рівень організації виробничого процесу, технічний рівень, продуктивність праці та інше.

Особлива роль показника с/в продукції виражається також у тому, що величина планової с/в служить основною для розрахунку ряду найважливіших показників діяльності підприємства: потреби в оборотних коштах, планового об’єму прибутку, економічної ефективності окремих організаційно-технічних заходів, ефективності виробництва, показників внутрізаводських планів, рівня цін.

При обчислені собівартості важливе значення має склад витрат, які до неї входять. Це повинні бути витрати необхідної праці, які забезпечують процес відтворення усіх факторів виробництва (предметів і засобів праці, робочої сили і природних ресурсів), і не включати витрат додаткової праці, що відшкодовуються за рахунок прибутку.

Витрати виробничого підприємства, які необхідні при основній його діяльності за певний період, незалежно від того, відносяться вони на собівартість продукції в цьому періоді чи ні, називаються кошторисом виробництва.

Таким чином, кошторис виробництва і собівартість загального обсягу продукції, як правило, не збігаються.

Термін «кошторис» уживається стосовно планових розрахунків майбутніх витрат. План по с/в продукції підприємства включає широку систему кошторисно-нормативних розрахунків. Вони розробляються в певній послідовності, оскільки простіші із них служать основою для розрахунку складніших.

Кошторис виробництва складається за економічними елементами за наступним переліком.

1) Матеріальні витрати:

• витрати на сировину й основні матеріали;

• купівельні вироби для укомплектування продукції (двигуни, прилади);

• купівельні напівфабрикати (штамповки, поковки, відливки);

• виробничі послуги сторонніх підприємств і організацій з виготовлення продукції;

• допоміжні матеріали, які використовуються у технологіч-ному процесі (з’єднуючі деталі, фарби, інструмент);

• матеріали при ремонті та обслуговуванні устаткування; матеріали на господарські та управлінські потреби; канцелярсь-кі товари тощо;

• паливо й енергія (електроенергія, пара, газ);

• тара і тарні матеріали.

2) Витрати на оплату праці складаються з усіх форм основної оплати праці за окладами та тарифами штатного і позаштатного виробничого персоналу підприємства, який зайнятий ви-робництвом продукції, обслуговуванням виробничого процесу й управлінням; премії та заохочення; компенсаційні виплати.

3) Відрахування на соціальні потреби включають відрахування на пенсійне страхування; відрахування на соціальне страхування; страхові внески на випадок безробіття; відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства; відрахування на інші соціальні заходи.

4) Амортизація основних фондів включає амортизаційні відрахування на повне відтворення основних фондів (основних ресурсів, нематеріальних активів, спеціальних інструментів та пристосувань, тимчасових споруд та природних ресурсів) за встановленими нормами від балансової вартості.

5) Інші витрати — це витрати, що не увійшли до складу перелічених вище елементів, а саме: витрати на відрядження, на послуги зв’язку, виплати матеріальної допомоги, страхування майна, винагороди за винаходи і раціоналізацію тощо.

Кошторис виробництва, узагальнюючи по елементні витрати підприємства, показує їх ресурсну структуру, що необхідно для аналізу факторів формування і зниження собівартості продукції.

Більш обґрунтовано кошторис виробництва обчислюється по кожному елементу на підставі планових обсягів продукції, норм і цін (тарифів).

Види й показники собівартості:

Залежно від часу формування витрат :

Планова с/с (визначається перед початком планового періоду);

Фактична с/с або звітна (визначає фактичні витрати на виробництво й реалізацію продукції за даними бух. обліку);

Проектна або прогнозована с/с (визначається в техніко-економічних обґрунтуваннях на майбутній період);

Нормативна с/с (розраховується на основі поточних норм витрат);

Кошторисна с/с (характеризує витрати на вироби або замовлення, які виконуються в разовому порядку)

Залежно від місця формування:

Цехова (сума витрат у границях цеху);

Виробнича (витрати на виробництво продукції в границях усього підприємства);

Повна (сукупність виробничих і невиробничих витрат).

За тривалістю розрахункового періоду:

Місячна, квартальна, річна, за ряд років.

За масштабом охоплювального об’єкта:

Індивідуальна (характеризує витрати окремого підприємства на виробництво й реалізацію продукції);

Галузева (середні по галузі видатки на виробництво й реалізацію продукції)

По складу продукції с/с має бути: товарної продукції, валовій продукції, реалізованій продукції, собівартість незавершеної продукції.

У собівартість ТП входять витрати п-п на виробництво й збут ТП в розрізі калькуляційних статей видатків.

С/с реал. продукції = с/с ТП за винятком підвищених витрат першого року масового виробництва нових виробів + с/с продукції реалізованої із залишків минулого року.

С/с одиниці продукції включає витрати підприємства на виробництво й реалізацію продукції в натур. вираженні.

Види с/с:

1. Технологічна с/с – формується безпосередньо на робочому місті при виконанні осн. технологічних операцій осн. робітниками і складає львину долю с/с (осн. та допоміжні матеріали за мінусом відходів; осню з/п осн. виробничих працівників; додаткова з/п осн. виробничих працівників;відрахування на соц..страх.; паливо та енергія для технол. цілей; Витрати на освоєння нового виробництва; витрати на утриманню обладнання)

2. Цехова – с/с технол. та цехові витрати.

3. Виробнича – включає цехову с/с та загальнозаводські витрати.

4. Повна – це витрати, що включають усі інші невиробничі витрати (реклама, збут і т.д.)

5. Ціна – С/Сповна та Прибуток